3. Приймання вантажів
3. Приймання вантажів
3.1. Інструкція вантажовідправника
3.1.1. Інструкція вантажовідправника є допоміжним документом,
призначеним для збору повної інформації про вантаж, необхідної
перевізнику або його агенту з оформлення вантажу для заповнення
авіаційної вантажної накладної. Ця інструкція складається
вантажовідправником у письмовій формі до моменту передавання
вантажу для перевезення і повинна містити всю інформацію,
передбачену підпунктом 3.1.2 цієї Інструкції, для заповнення
авіаційної вантажної накладної від імені вантажовідправника. Цей
документ оформлюється при транспортуванні визначених категорій
вантажу, для безпечного транспортування яких необхідна додаткова
інформація. Інформація про вантаж, що міститься в інструкції
вантажовідправника, повинна відповідати інформації, зазначеній в
експортній декларації, інвойсі та ін. Інформація про небезпечний
вантаж повинна включати повне і правильне найменування вантажу та
клас його небезпеки, який повинен відповідати позначенню на
відповідному ярлику маркування вантажу.
3.1.2. Інструкція вантажовідправника (додаток 1) складається
з таких граф, що підлягають заповненню:
1 – \”Shipper\” (\”Вантажовідправник\”) – необхідно вказати повне
ім\’я й адресу вантажовідправника;
2 – \”Consignee\” (\”Вантажоодержувач\”) – необхідно вказати
повне ім\’я й адресу вантажоодержувача. Ця адреса повинна включати
місто і країну та може також включати номер телефону, телекса
і/або факсу вантажоодержувача. Якщо вантаж є швидкопсувним або
містить швидкопсувні предмети, номер телефону повинен бути
вказаний обов\’язково;
3 – \”Airport of departure\” (\”Аеропорт відправлення\”) –
необхідно вказати найменування аеропорту або пункту відправлення;
4 – \”Airport of destination\” (\”Аеропорт призначення\”) –
необхідно вказати найменування аеропорту або пункту призначення;
5 – \”Requested routing\” (\”Запитаний маршрут\”) –
вантажовідправник може вказати спеціальний маршрут транспортування
вантажу, якщо на це є особливі причини, при цьому маршрут не
повинен змінюватися без повідомлення про це вантажовідправника;
6 – \”Requesting booking\” (\”Запитане бронювання\”) –
вантажовідправник може вказати інформацію про запит для бронювання
ємності для транспортування вантажу на відповідному рейсі;
7 – \”Company handling\” (\”Найменування агента з обробки\”) –
наявність найменування агента з обробки свідчить про наявність
повідомлення вантажовідправника такого змісту:
\”При цьому доручаю після одержання вантажу, описаного тут,
оформити і підписати авіаційну вантажну накладну та інші необхідні
документи від нашого імені і відправити вантаж відповідно до ваших
умов договору перевезення.
Цим засвідчується, що вміст цього вантажного відправлення
належним чином описаний. У разі, якщо будь-яка частина вантажної
відправки містить небезпечні вантажі, така частина належним чином
підготовлена до транспортування згідно з \”Техническими
инструкциями по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху\”;
8 – \”Marks and numbers\” (\”Маркування і номери\”) –
вантажовідправник повинен вказати вид маркування (код) і номер, що
нанесені на упакування;
9 – \”Number and kind of packages\” (\”Кількість і вид
упакувань\”) – необхідно вказати кількість місць або упакувань
вантажу у вантажній відправці, а також вид упакування (наприклад,
картонна коробка, дерев\’яна шухляда та ін.). Якщо вантаж містить
різні товари або різні види упакувань, вантажовідправник повинен
перелічити кількість упакувань кожного товару окремо або вид і
кількість кожного різновиду упакувань;
10 – \”Description of goods\” (\”Опис вантажів\”) – у цій графі
повинен міститися опис вантажів, який повинен бути точним для
того, щоб митні органи змогли визначити вміст вантажу. При описі
не повинні використовуватися загальні терміни, наприклад \”запасні
частини\”, \”текстиль\”. Замість цього необхідно вказати \”запасні
частини для автомобіля\”, \”чоловічі костюми\”, крім того, потрібно
вказати дані в разі перевезення визначених категорій вантажу. Якщо
окремі категорії небезпечних предметів містяться у вантажі разом з
безпечними (наприклад, сухий лід), то небезпечні предмети
вказуються на першому місці. Вантажовідправник також може вказати
країну походження товару і номер системи кодування –
Гармонізованого опису товарів;
11 – \”Gross weight\” (\”Загальна вага\”) – вантажовідправник
повинен указати загальну вагу вантажу в кілограмах (kg). Якщо
вказується вага окремих місць вантажу різних найменувань вантажу,
то повинна також бути вказана їх загальна вага. Вага, зазначена
вантажовідправником, повинна перевірятися перевізником;
12 – \”Measurement\” (\”Розміри\”) – необхідно вказати виміри
найбільшої довжини, найбільшої висоти і найбільшої ширини вантажу.
Перевізник чи його агент повинен перевірити зазначені розміри;
13 – \”Air freight charges\” (\”Вид оплати за перевезення\”) –
вантажовідправник повинен указати \”Prepaid\” (\”Оплачено\”), якщо
перевезення було попередньо оплачене в пункті вильоту, або
\”Collect\” (\”Буде оплачено\”), якщо перевезення буде оплачене в
пункті призначення вантажоодержувачем;
14 – \”Other charges at origin\” (\”Інші збори в пункті
відправки\”) – вантажовідправник повинен указати \”Prepaid\”
(\”Оплачено\”), якщо додаткові збори за перевезення будуть
попередньо оплачені в пункті відправки, або \”Collect\” (\”Буде
оплачено\”), якщо додаткові збори за перевезення будуть оплачені в
пункті призначення вантажоодержувачем;
15 – \”Insurance amount requested\” (\”Страховка – установлена
сума\”) – вантажовідправник повинен указати суму страховки, якщо
перевізник надає такі послуги;
16 – \”Declared value for carriage\” (\”Оголошена цінність для
перевезення\”) – вантажовідправник може вказати цінність вантажу.
Якщо цінність не заявлена, повинен бути проставлений код
\”NVD\” (\”No Value Declared\” – \”Без оголошеної цінності\”);
17 – \”Declared value for customs\” (\”Оголошена цінність для
митних органів\”) – вантажовідправник може вказати цінність вантажу
для митних органів. Якщо така цінність не оголошена, то вказується
код \”NCV\” (\”No Commercial Value\” – \”Не має комерційної цінності\”);
18 – \”Handling information and remarks\” (\”Інформація з
обробки і примітки\”) – на вимогу перевізника в цій графі
вказується інформація з обробки визначених категорій вантажу. Крім
того, вантажовідправник зазначає ім\’я, адресу, телекс, номер
телефону будь-якої особи, яку, крім вантажовідправника, необхідно
сповістити про доставляння вантажу і перелік документів, що
супроводжують авіаційну вантажну накладну;
19 – \”Date and signature\” (\”Дата і підпис\”) –
вантажовідправник повинен підписати документ і вказати дату його
заповнення, тим самим уповноважуючи перевізника заповнити
авіаційну вантажну накладну від свого імені і підтверджуючи свою
згоду з умовами договору перевезення, зазначеними на зворотному
боці авіаційної вантажної накладної.
3.1.3. Якщо до вантажного відправлення належать небезпечні
вантажі, то вантажовідправник повинен оформити декларацію
відправника небезпечних вантажів згідно з пунктом 3.2 цієї
Інструкції. Якщо до вантажного відправлення належать живі тварини,
то вантажовідправник повинен оформити декларацію відправника на
вантаж, до якого належать живі тварини згідно з установленим
порядком.
3.2. Декларація відправника небезпечних вантажів
3.2.1. Декларація відправника небезпечних вантажів (Shipper\’s
Declaration for Dangerous Goods) – документ, який оформлюється
вантажовідправником і надається перевізнику при прийманні для
перевезення небезпечних вантажів.
3.2.2. Декларація відправника небезпечних вантажів може бути
оформлена вручну чи із застосуванням автоматизованих засобів
чорною і червоною фарбами на білому папері або тільки червоною
фарбою на білому папері. Похиле штрихування, надруковане
вертикально по обидва боки бланка, повинно бути тільки червоного
кольору.
3.2.3. При перевезенні вантажу декларація відправника
небезпечних вантажів повинна бути заповнена англійською мовою.
Якщо потрібно, записи англійською мовою можуть супроводжуватися
перекладом на іншу мову.
3.2.4. При відправленні вантажної відправки декларація
відправника небезпечних вантажів повинна оформлюватися з
урахуванням того, що:
примірник декларації відправника небезпечних вантажів для
кожної частини вантажного відправлення, до якого належать
небезпечні вантажі, повинен бути наданий агенту з обробки;
копії декларації відправника небезпечних вантажів повинні
бути оформлені на кожну частину вантажного відправлення і
супроводжувати вантажну відправку. В аеропорту призначення особа,
що одержала вантаж, повинна передати копію кожної декларації
агенту з розкомплектування вантажу.
3.2.5. Якщо вантаж складається з кількості місць, що
неможливо перевезти одним повітряним судном, то вантажовідправник
повинен надати агенту з оформлення вантажу копії декларацій
відправника небезпечних вантажів для кожної частини вантажу, що
буде перевозитися іншими рейсами.
3.2.6. Якщо в декларацію відправника небезпечних вантажів
уносяться виправлення або доповнення, то всі вони повинні
супроводжуватися підписом вантажовідправника і підписами посадових
осіб, що завірили її раніше. Якщо всі внесені виправлення або
доповнення не підтверджені зазначеним чином, то вантаж до
перевезення не приймається.
Примітка: за жодних обставин не можна вносити виправлення в
графи декларації відправника небезпечних вантажів \”Air Waybill
Number\” (\”Номер авіаційної вантажної накладної\”), \”Airport of
Departure\” (\”Аеропорт відправлення\”), \”Airport of Destination\”
(\”Аеропорт призначення\”).
3.2.7. Якщо у графі декларації відправника небезпечних
вантажів \”Nature and Quantity of Dangerous Goods\” (\”Найменування і
кількість небезпечних вантажів\”) недостатньо місця для розміщення
всієї інформації, то можливо використати додаткові сторінки, кожна
з яких повинна мати по краях червону штрихову смугу. На кожній
додатковій сторінці повинні бути проставлені номер сторінки,
загальна кількість сторінок і номер авіаційної вантажної
накладної.
3.2.8. Записи в графах декларації відправника небезпечних
вантажів \”Air Waibill Number\” (\”Номер авіаційної вантажної
накладної\”), \”Airport of Departure\” (\”Аеропорт відправлення\”) і
\”Airport of Destination\” (\”Аеропорт призначення\”) можуть уноситися
вантажовідправником (його агентом з оформлення вантажу,
перевізником, що приймає).
3.2.9. Декларація відправника небезпечних вантажів
заповнюється не менше ніж у двох примірниках, які розподіляються
таким чином: один підписаний примірник повинен зберігатися в
агента з приймання вантажу, інший – повинен відправлятися разом з
вантажем до пункту призначення.
Допускається заповнення декларації відправника небезпечних
вантажів в одному примірнику, а другий примірник надавати у
вигляді ксерокопії. При цьому разом з вантажем відправляється
оригінал з червоною штрихованою смугою по краях бланка.
3.2.10. Декларація відправника небезпечних вантажів (додаток
2) складається з таких граф, що підлягають заповненню:
1 – \”Shipper\” (\”Вантажовідправник\”) – необхідно вказати повне
ім\’я та адресу вантажовідправника;
2 – \”Consignee\” (\”Вантажоодержувач\”) – необхідно вказати
повне ім\’я та адресу вантажоодержувача. При перевезенні вантажів з
інфекційними речовинами, унести також ім\’я і телефон
відповідальної особи для встановлення зв\’язку в разі надзвичайної
ситуації;
3 – \”Air Waibill Number\” (\”Номер авіаційної вантажної
накладної\”) – необхідно вказати номер авіаційної вантажної
накладної, до якої буде додана декларація відправника небезпечних
вантажів;
4 – \”Page… of … Pages\” (\”Сторінка … з … сторінок\”) –
необхідно вказати номер сторінки і загальну кількість сторінок,
наприклад \”Page 1 of 1 Pages\” (\”Перша сторінка декларації, що
складається з однієї сторінки\”), якщо немає продовження;
5 – \”Transport Details\” (\”Характеристика перевезення\”). Ця
графа підрозділяється на три графи:
\”Airport of Departure\” (\”Аеропорт відправлення\”) – необхідно
вказати повну назву аеропорту або міста відправлення;
\”Airport of Destination\” (\”Аеропорт призначення\”) – необхідно
вказати повну назву аеропорту або міста призначення;
\”Passenger and Cargo Aircraft\” (\”Пасажирське і вантажне
повітряне судно\”)/\”Cargo Aircraft Only\” (\”Тільки вантажне
повітряне судно\”) – необхідно викреслити один з цих записів, щоб
указати упакований вантаж відповідно до обмежень, установлених
\”Техническими инструкциями по безопасной перевозке опасных грузов
по воздуху\” для пасажирського і вантажного повітряного судна або
тільки для вантажного повітряного судна;
6 – \”Warning\” (\”Попередження\”) – під цією графою мається на
увазі повідомлення такого змісту:
\”Failure to comply in all respects with the applicable
dangerous goods regulations may be in breach of the applicable
law, subject to legal penalties. This declaration must not, in any
circumstances, be completed and/or signed by a consolidator, a
forwarder or an cargo agent.\” (\”Недотримання всіх діючих правил
перевезення небезпечних вантажів є порушенням діючих законів і
призводить до штрафних санкцій. Ця графа за жодних обставин
не повинна заповнюватися та/або підписуватися агентом з оформлення
вантажу\”);
7 – \”Shipment type\” (\”Категорія вантажу\”) – необхідно
викреслити \”Radioactive\” (\”Радіоактивний\”), якщо вантаж не містить
радіоактивних матеріалів. На радіоактивні матеріали повинна
заповнюватися окрема декларація відправника на небезпечний вантаж,
до якої не повинна включатися інформація про інші небезпечні
вантажі;
8 – \”Nature and Quantity of Dangerous Goods\” (\”Найменування і
кількість небезпечних вантажів\”). Ця графа підрозділяється на
чотири підграфи:
9 – \”Dangerous Goods Identification\” (\”Визначення небезпечних
вантажів\”). Ця графа підрозділяється на чотири стовпчики:
\”Proper Shipping Name\” (\”Повне найменування вантажу\”) – для
твердих речовин, що транспортуються у розплавленому стані,
необхідно вказати \”Розплавлене\” разом з відповідним
відвантажувальним найменуванням. Під час перевезення небезпечних
вантажів у вигляді відходів (інших, ніж радіоактивні), перед
відповідним відвантажувальним найменуванням необхідно вказати
\”Відходи\”;
\”Class or Division\” (\”Класифікація\”) – необхідно вказати, до
якого класу належить відповідний небезпечний вантаж;
\”UN or ID No\” (\”Номер за списком UN або ID\”) – необхідно
вказати відповідні відвантажувальне найменування, клас і категорію
небезпеки, номер за списком UN (якщо такий є), перед яким
указується символ \”UN\”, і відповідну групу упакування (якщо така
є) (наприклад, ацетон 3 UN 1090 II).
Якщо вантаж має номер класифікаційної системи ООН, то перед
таким номером указується код UN. Якщо вантаж за списком ООН не має
номера, то вказується тимчасовий номер ІАТА, що починається після
цифр 8000 (наприклад, 8010, 8130). Перед таким тимчасовим номером
указується код ID;
\”Subsidiary Risk\” (\”Додаткова небезпека\”) – позначення у
цьому стовпчику повинне відповідати нанесеним на вантаж знакам
додаткової небезпеки;
10 – \”Quantity and type of packing\” (\”Кількість і тип
упакування\”) – необхідно вказати дані про кількість упакувань,
матеріали, з яких вони виготовлені, вагу чи об\’єм, вагу нетто чи
брутто для кожного упакування та кожного виду небезпечних
вантажів. Для хімічних комплектів або комплектів першої допомоги
вказується загальна кількість (вага нетто) небезпечних речовин.
Вага нетто рідини в комплектах приймається рівною їх об\’єму, тобто
1 л = 1 кг. Для небезпечних предметів і речовин, що є складовою
частиною механізмів або приладів, указуються окремо сумарні
кількості небезпечних речовин, що містяться у виробі у твердому,
рідкому чи газоподібному стані;
11 – \”Packing Inst\” (\”Інструкція з упакування\”) – необхідно
вказати номер пакувальної інструкції, а також групу упакування;
12 – \”Authorization\” (\”Підтвердження відповідності
правилам\”) – необхідно вказати дані про вимоги, обмеження й умови,
відповідно до яких здійснюється перевезення цього вантажу.
Наприклад, у цю графу може бути включена така інформація:
запис \”LTD. QTY.\” – якщо до цього виду небезпечного вантажу є
примітка щодо перевезення вантажу в обмежених кількостях;
номер спеціальних вимог до упакування для радіоактивних
матеріалів групи А1, А2;
під час перевезення вибухових речовин з використанням
пакувальних інструкцій 124 або 163 вказується компетентний
державний орган, що санкціонував застосування цього виду
упакування:
\”Packaging Authorized by an Competent Authority of……..\”
(\”Упакування дозволено ….\”);
13 – \”Additional Handling Information\” (\”Додаткова інформація
про обробку\”) – необхідно вказати будь-яку інформацію про обробку,
що стосується відповідного вантажу. Наприклад, у цій графі
вантажовідправник може записати, що упакування і засоби пакування,
що містять органічні перекиси або легкозаймисті речовини, повинні
зберігатися в прохолодних місцях у добре вентильованих
приміщеннях;
14 – під цією графою мається на увазі повідомлення такого
змісту:
\”I hereby declare that the contents or this consignment are
fully and accurately described above by proper shipping name and
are classified, packed, marked and labeled, and are in all
respects in the proper condition for transport by air according to
the applicable international and national government regulations.\”
(\”Цим засвідчую, що вміст цього вантажного відправлення
повною мірою і точно визначено вище відповідно до
відвантажувальних найменувань і що воно класифіковане, упаковане,
маркіроване, на нього нанесено знаки і перебуває в належному стані
для перевезення повітрям з дотриманням відповідних міжнародних і
національних правил\”);
15 – \”Name and Title of Signatory\” (\”Ім\’я і посада особи, яка
підписала декларацію\”) – необхідно підписати документ і вказати
посаду особи, що його підписала;
16 – \”Place and Date\” (\”Місце і дата підписання
декларації\”) – необхідно вказати місце і дату підписання
документа;
17 – \”Signature\” (\”Підпис вантажовідправника\”) – у цій графі
проставляється підпис.
3.2.11. Допоміжним документом, що забезпечує облік усіх
факторів при прийманні небезпечних вантажів для перевезення, є
контрольний аркуш, що повинен заповнюватися при прийманні для
перевезення небезпечних вантажів. Заповнення контрольного аркуша
повинно здійснюватися особою, яка приймає вантаж до перевезення.
У контрольному аркуші повинні бути вказані всі фактори, що
стосуються обробки небезпечного вантажу, для того щоб установити,
що:
упакування має належне маркування і знаки небезпеки;
є вся необхідна, належним чином оформлена документація,
передбачена \”Техническими инструкциями по безопасной перевозке
опасных грузов по воздуху\”;
приймання небезпечних вантажів для перевезення здійснюється
відповідно до встановлених \”Техническими инструкциями по
безопасной перевозке опасных грузов по воздуху\” вимог.
3.2.12. Контрольний аркуш оформлюється згідно з \”Техническими
инструкциями по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху\”.
3.3. Авіаційна вантажна накладна
3.3.1. Авіаційна вантажна накладна являє собою комплект
документів, що складається з трьох примірників (оригіналів) і
дев\’яти копій (якщо це типова авіаційна вантажна накладна) або
трьох примірників і від шести до одинадцяти копій (якщо це основна
авіаційна вантажна накладна).
3.3.2. Три примірники авіаційної вантажної накладної
(незалежно від кількості копій) мають однакову юридичну силу і
призначаються:
оригінал 3 (For Shipper) – для вантажовідправника (колір –
блакитний). Видається вантажовідправнику і є доказом прийняття
вантажу перевізником для транспортування;
оригінал 1 (For Issuing Carrier) – для перевізника, якому
належить оформлена авіаційна вантажна накладна (колір – зелений).
Залишається у перевізника, що видав авіаційну вантажну накладну,
слугуватиме для проведення розрахунків і є документальним
свідченням підписання перевізником і вантажовідправником договору
перевезення вантажу;
оригінал 2 (For Consigee) – для вантажоодержувача (колір –
рожевий). Відправляється разом з вантажем до пункту призначення і
видається вантажоодержувачу при отриманні вантажу.
3.3.3. Копії авіаційної вантажної накладної призначаються:
копія 9 (For Agent) – для агента з оформлення вантажу (колір
– білий). Залишається в агента, що здійснив приймання та
оформлення вантажу на бланках авіаційної вантажної накладної
перевізника;
копія 4 (Delivery Receipt) – слугуватиме для підтвердження
доставляння (колір – жовтий). Підписується вантажоодержувачем і
повинна бути відправлена разом з вантажем до пункту призначення,
залишається в останнього перевізника як розписка в одержанні
вантажу і свідчить про виконання договору перевезення вантажу;
копія 5 (For Airport of Destination) – для аеропорту
призначення (колір – білий). Відправляється разом з вантажем до
пункту призначення і використовується у разі потреби для
проходження митного огляду вантажу;
копія 6 (For Third Carrier) – для третього перевізника (колір
– білий). Відправляється разом з вантажем і залишається у третього
перевізника, якщо такий є;
копія 7 (For Second Carrier) – для другого перевізника (колір
– білий). Відправляється разом з вантажем і залишається у другого
перевізника, якщо такий є;
копія 8 (For First Carrier) – для першого перевізника (колір
– білий). Залишається у першого перевізника в пункті відправлення;
копії 10, 11, 12 (Extra Copy for Carrier) – додаткові копії
для перевізника (колір – білий). У разі потреби використовуються
перевізником для супроводу декількох партій вантажу, оформлених
для перевезення за однією авіаційною вантажною накладною.
3.3.4. Для оформлення перевезення вантажу може
використовуватися нейтральна авіаційна вантажна накладна, яка
оформлюється із застосуванням автоматизованих систем і за своєю
формою відповідає авіаційній вантажній накладній перевізника.
3.3.5. Оформлення авіаційної вантажної накладної здійснюється
згідно з установленим порядком.
3.3.6. Спеціальною формою авіаційної вантажної накладної є
вантажна накладна уряду Сполучених Штатів Америки (US Government
Bill of Lading – USGBL).
USGBL – це документ, що пред\’являється офіційним
представником уряду США разом з вантажем, збори за перевезення
якого підлягають оплачуванню урядом США. Цей документ є також
інструкцією вантажовідправника, а після підписання його
вантажоодержувачем – рахунком (інвойсом).
Форми USGBL, пронумеровані серією SF1200, використовуються
для перевезення вантажів, домашніх речей і несупроводжуваного
багажу, а форми серії SF1100 – для перевезення усіх інших
вантажних відправок.
В аеропорту призначення перевізник, що доставляє, повинен
заповнити розділ USGBL \”Certifiate of Carrier Billinq for Charqes\”
(\”Сертифікат рахунку перевізника на збори\”). Ці записи повинні
бути виконані точно і в повному обсязі. Сертифікат рахунку
перевізника на збори повинен бути підписаний представником
перевізника, що доставляє.
При розподілі частин USGBL оригінал USGBL може бути
відправлений вантажовідправником безпосередньо вантажоодержувачу
або він може бути відправлений з вантажем разом з іншими копіями
авіаційної вантажної накладної. Одна з копій повинна бути
збережена перевізником, що приймає, у пункті відправлення. У разі
попередньої оплати за перевезення вантажу, оригінал
використовується перевізником, що оформив, у пункті відправки.
Leave a Reply