XVII. Компенсація за затримку в перевезенні багажу

1. Компенсація за затримку в перевезенні багажу встановлюється, виходячи з необхідності забезпечити пасажира засобами першої потреби. У будь-якому разі така компенсація обмежується сумою 50 доларів США (або еквівалентом в іншій валюті).

2. Компенсація пропонується пасажиру в разі неприбуття багажу в пункт призначення разом з пасажиром, якщо пункт призначення не є місцем постійного проживання пасажира.

ХVIII. Обов’язки перевізника щодо інформування пасажирів про їх права

1. Перевізник під час реєстрації повинен забезпечити пасажирів розбірливою та чітко видимою інформацією такого змісту: \”Якщо вам відмовлено в перевезенні або ваш рейс скасовано чи затримано не менше ніж на дві години, запитайте біля стійки реєстрації або пункту виходу на посадку письмове повідомлення, в якому зазначено ваші права, зокрема стосовно отримання компенсації та допомоги\”.

2. Перевізник, який відмовляє в перевезенні або скасовує рейс, має надати кожному пасажиру, якого це стосується, письмове повідомлення, в якому викладено правила надання пасажирам компенсації та допомоги. Перевізник має забезпечити таким самим повідомленням пасажира, рейс якого затримано принаймні на дві години. Контактна інформація для направлення запитів щодо порушення прав пасажира на компенсацію або допомогу має також надаватися в письмовій формі.

3. Для інформування глухих та осіб з погіршеним зором й іншими суттєвими вадами, що утруднюють або унеможливлюють їх самостійне ознайомлення з візуальною чи звуковою інформацією, в аеропорту відправлення/прибуття мають використовуватися відповідні альтернативні засоби інформування.

XIХ. Повернення коштів

Глава 1. Загальна процедура повернення коштів

1. Повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка або в головному офісі перевізника (офісі з продажу перевезень перевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено.

Повернення коштів перевізником в Україні здійснюється в національній валюті України. Повернення коштів у представництвах перевізника здійснюється відповідно до чинних законів держави перебування.

У разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

2. Розмір сум коштів, що повертаються за невикористаний квиток (його частину), залежить від використаного тарифу і тарифних нормативів перевізника та виду відмови від перевезення (добровільна чи примусова).

3. Повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного (частково не використаного) перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.

4. Повернення коштів здійснюється:

особі, що зазначена у квитку, – у випадку сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;

на рахунок юридичної особи – у випадку сплати за безготівковим розрахунком;

на рахунок власника кредитної картки, якою оплачено перевезення;

спонсору, що сплатив за перевезення, – у випадку оформлення квитка за повідомленням про попередню оплату (Prepaid Ticket Advice – РТА).

Повернення коштів здійснюється за умови пред’явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави.

5. Повернення коштів здійснюється у день розірвання договору перевезення (пред’явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання перевізником інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору перевезення – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Глава 2. Повернення коштів

1. Примусове повернення коштів або перебронювання без застосування штрафних санкцій здійснюються у випадках:

скасування, перенесення, затримки рейсу, на який у пасажира були заброньовано місце та оформлено квиток;

неправильного оформлення перевізних документів;

заміни класу обслуговування або типу повітряного судна;

неможливості надати пасажиру місце відповідно до бронювання;

незабезпечення перевізником стикування з рейсом, на який пасажир має підтверджене бронювання і який зазначений у тому самому квитку, що і попередній;

відмови в перевезенні через несплату пасажиром тарифу чи зборів (такс) у разі зміни тарифів або правил їх застосування порівняно з тими, що діяли на день відправлення пасажира з початкового аеропорту, зазначеного у квитку;

використання перевізником права відмови в перевезенні з причин, що викладені у пунктах 1 та 6 розділу ХІ цих Правил;

хвороби пасажира або членів його родини, що подорожують разом із ним, за наявності відповідним чином оформленої довідки закладу охорони здоров’я;

в інших випадках відмови пасажира від перевезення або відмови перевізника у перевезенні пасажира, що сталися з вини перевізника.

Перебронювання на інший рейс у разі запізнення пасажира на рейс, на який він має підтверджене бронювання, через запізнення прибуття попереднього рейсу, у випадку оформлення перевезення окремими перевізними документами, здійснюється без штрафних санкцій.

2. У випадку примусового повернення сума коштів, що повертається пасажиру, повинна дорівнювати:

якщо жодна частина квитка не була використана – сумі, що дорівнює повній вартості квитка за ціною, за якою його було придбано;

якщо була використана будь-яка частина квитка – сумі, що дорівнює тарифу за невикористану частину перевезення в один бік та невикористані аеропортові збори (такси) і невикористані збори (такси) перевізника від місця, де сталася відмова від перевезення, до місця призначення. Крім наведеного, перевізник повинен дотримуватися правил відшкодування, що наведені у главі 3 розділу ХVІ цих Правил.

3. У випадку добровільного повернення коштів, тобто якщо пасажир бажає повернути суму, сплачену за квиток, і таке повернення дозволяється правилами застосування тарифів, то така сума розраховується згідно з тарифними нормативами перевізника. Окрім того, пасажиру повертається сума всіх невикористаних аеропортових зборів (такс) і зборів (такс) перевізника.

Глава 3. Право на відмову в поверненні коштів

1. Перевізник має право відмовити в поверненні коштів, якщо:

заява про це була подана пасажиром після закінчення строку чинності квитка, визначеного у главі 4 розділу ІV цих Правил, а також в інших випадках, передбачених цими Правилами;

квиток придбано за спеціальним тарифом і правилами його використання не передбачено повернення сум (у разі придбання квитка за таким спеціальним тарифом пасажир повинен бути поінформований перевізником (його агентом з продажу) про це під час бронювання і в квитку має бути зроблено відповідну відмітку);

2. У випадку втрати квитка повернення коштів здійснює:

авіакомпанія – власник бланка (\”перевізник за договором\”) – якщо квиток було оформлено за інтерлайн-угодою;

авіакомпанія – фактичний перевізник – якщо квиток було оформлено на бланку авіакомпанії, яка виконує рейс.

Повернення коштів може бути здійснено, якщо втрачений квиток (або його частину) не було використано або змінено та за ним не здійснювалося повернення коштів.

3. Із суми коштів, що повертаються, перевізник має право стягувати штраф (збір), який встановлений перевізником для таких випадків.

4. Кошти за дублікатом квитка і за втраченим квитком повертаються в претензійному та/або судовому порядку.

Аналогічні правила встановлюються для повернення коштів у зв’язку з втратою ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.

5. Відмова пасажиру в поверненні коштів не лишає пасажира права подати претензію до перевізника або позов до суду.

XХ. Поведінка на борту повітряного судна

1. Поведінка пасажира на борту повітряного судна має бути такою, яка за правилами перевізника не становить небезпеки або не загрожує іншим особам, речам, повітряному судну або його екіпажу.

Пасажир не має права заважати екіпажу під час виконання ним своїх службових обов\’язків і повинен виконувати вказівки командира повітряного судна та екіпажу щодо гарантування безпеки польоту, повітряного судна та безпечного, ефективного і комфортабельного польоту пасажирів. Пасажир має відмовитися від поведінки, яка може викликати або викликає протест інших пасажирів.

2. З метою забезпечення безпеки польоту перевізник має право заборонити або обмежити використання на борту повітряного судна електронної техніки, мобільних телефонів, переносних комп\’ютерів, портативних магнітофонів, портативних радіоприймачів, CD-плеєрів, передавальних пристроїв, у тому числі іграшок з радіоуправлінням, портативних рацій тощо (за винятком приладів штучного слуху та серцевих електрокардіостимуляторів).

3. На борту повітряного судна пасажир не має права бути в стані алкогольного або наркотичного сп\’яніння або під впливом будь-якої іншої речовини, яка може призвести до небезпеки або становити небезпеку для інших пасажирів, речей, повітряного судна або його екіпажу. Вживання будь-яких алкогольних напоїв на борту повітряного судна дозволяється лише у кількості, що пропонується перевізником.

4. Незалежно від дальності польоту забороняється палити на борту повітряного судна. В окремих випадках перевізник може надати згоду палити на борту повітряного судна у спеціально обладнаних для цього місцях.

5. Якщо пасажир не дотримується положень пунктів 2 – 4 цього розділу, перевізник має право вжити таких заходів, яких вимагатиме ситуація і які перевізник буде вважати необхідними для недопущення такої поведінки. До таких заходів можуть належати обмеження переміщення пасажира повітряним судном, висадка пасажира, відмова в посадці на борт повітряного судна в будь-якому пункті за маршрутом перевезення і передання пасажира місцевим державним органам для вжиття відповідних заходів впливу.

6. Якщо пасажир не дотримується положень цього розділу або діє іншим чином, не виконуючи встановлені перевізником правила, перевізник має право відмовити пасажиру в подальшому перевезенні та застосувати до нього заходи адміністративного і цивільно-правового впливу (притягнути до адміністративної відповідальності, звернутися до суду про відшкодування збитків).

Перевізник відповідно до положень статей 90, 91 Повітряного кодексу України має право на підтримання встановленого порядку та застосування заходів стримування стосовно правопорушників на борту повітряного судна. Відповідні процедури щодо здійснення заходів стримування розробляє кожен авіаційний перевізник.

7. Якщо через заборонену поведінку пасажира перевізник був змушений вчинити певні дії, які потягли за собою додаткові витрати, пасажир зобов’язаний відшкодувати перевізнику такі витрати відповідно до чинного законодавства.