Стаття 86. Заходи щодо захисту від актів незаконного втручання
Стаття 86. Заходи щодо захисту від актів незаконного
втручання
1. Актом незаконного втручання в діяльність цивільної авіації
є акт або спроба скоєння акту, що створює загрозу безпеці
цивільної авіації на землі та в повітрі, а саме:
1) незаконне захоплення повітряного судна в повітрі;
2) незаконне захоплення повітряного судна на землі;
3) захоплення заручників на борту повітряного судна, на
аеродромі або в аеропорту;
4) насильницьке проникнення на борт повітряного судна, у зону
обмеженого доступу аеропорту (аеродрому) або в місця розташування
наземних засобів зв\’язку, навігації, спостереження;
5) розміщення на борту повітряного судна, в аеропорту, зоні
обмеженого доступу, що охороняється, аеродромі зброї, небезпечного
пристрою або матеріалу, що може створити потенційну загрозу
безпеці цивільної авіації;
6) надання неправдивої інформації, яка ставить під загрозу
безпеку пасажирів, членів екіпажу повітряного судна в повітрі або
на землі або безпеку осіб, персоналу в аеропорту, на аеродромі.
2. Суб\’єкти авіаційної діяльності на підставі Державної
програми авіаційної безпеки цивільної авіації розробляють та на
регулярній основі оновлюють свої програми авіаційної безпеки і
здійснюють заходи щодо захисту цивільної авіації від актів
незаконного втручання.
Стаття 87. Превентивні заходи безпеки
1. Уповноважений орган з питань цивільної авіації постійно
проводить оцінку ризиків та рівня загрози безпеці цивільної
авіації з метою впровадження відповідних рівню загрози заходів
безпеки.
2. За результатами оцінки рівня загрози уповноважений орган з
питань цивільної авіації може визначити всі або окремі рейси
будь-якого експлуатанта як рейси підвищеного ризику із
застосуванням посилених заходів безпеки в аеропортах України, а
також включенням за окремим рішенням Кабінету Міністрів України до
складу екіпажу повітряного судна озброєних спеціально
підготовлених працівників правоохоронних органів на невизначений
або певний час залежно від рівня загрози.
3. З урахуванням оцінки рівня загрози уповноважений орган з
питань цивільної авіації визначає перелік держав та аеропортів, до
яких тимчасово заборонено чи обмежено польоти повітряних суден
експлуатантів.
4. З метою унеможливлення пронесення на борт повітряного
судна або в зону обмеженого доступу, що охороняється, зброї,
вибухівки або інших небезпечних предметів, речовин тощо, які
можуть бути використані для здійснення акту незаконного втручання
і пронесення яких не дозволяється, застосовуються:
1) контроль за доступом осіб та транспортних засобів і
контрольованих зон аеропортів (аеродромів) та зон обмеженого
доступу, що охороняються;
2) контроль на безпеку персоналу, транспортних засобів, яким
надається доступ до зон обмеженого доступу, що охороняються;
3) охорона, контроль доступу, передпольотний (післяпольотний)
та спеціальний огляд повітряного судна;
4) контроль на безпеку членів екіпажу, пасажирів, ручної
поклажі, багажу, вантажу, кур\’єрських і поштових відправлень,
польотних та аеропортових постачань, бортових припасів, включаючи
бортове харчування тощо;
5) фізичний захист периметру аеропорту (аеродрому) та його
патрулювання;
6) розташування місць паркування та стоянок транспортних
засобів на відстані не менш як 50 метрів від фронтону будівлі
аеровокзалу.
5. Спеціальні заходи безпеки здійснюються під час перевезення
потенційно небезпечних пасажирів, а саме:
1) осіб, які депортуються;
2) небажаних осіб;
3) осіб, які перебувають під вартою.
6. Особа, яка відмовляється від здійснення контролю на
безпеку або пред\’явлення для здійснення такого контролю ручної
поклажі, багажу, що їй належать, до перевезення повітряним судном
не допускається.
7. На повітряному судні, що перебуває в польоті, контроль на
безпеку у разі потреби може бути здійснено за рішенням командира
повітряного судна незалежно від згоди пасажира. Для зазначеної
мети повітряне судно вважається таким, що перебуває в польоті, з
часу зачинення всіх його зовнішніх дверей після завантаження і до
часу відкриття будь-яких з цих дверей для розвантаження.
8. Жодна особа або транспортний засіб не може увійти або
заїхати в зону обмеженого доступу, що охороняється, без перепустки
та проходження контролю на безпеку.
9. Правила охорони повітряних суден та інших важливих
об\’єктів цивільної авіації, забезпечення контролю доступу до них
визначаються законодавством, в тому числі авіаційними правилами
України.
10. Технічні засоби захисту цивільної авіації від актів
незаконного втручання повинні бути сертифіковані уповноваженим
органом з питань цивільної авіації. Правила сертифікації цих
засобів визначаються авіаційними правилами України.
Стаття 88. Врегулювання кризових ситуацій
1. Уповноважений орган з питань цивільної авіації вживає
необхідних заходів щодо забезпечення безпеки пасажирів та екіпажу
повітряного судна, яке зазнало акту незаконного втручання під час
їх перебування на землі, до того часу, поки вони не будуть в змозі
продовжити виконувати свій політ.
2. Уповноважений орган з питань цивільної авіації збирає всю
необхідну інформацію про політ повітряного судна, яке зазнало акту
незаконного втручання, та надає отриману інформацію всім іншим
державам, у межах юрисдикції яких перебувають відповідні органи
обслуговування повітряного руху, у тому числі органи в аеропорту
відомого або ймовірного пункту призначення для того, щоб своєчасно
вжити необхідних заходів безпеки на повітряних лініях, а також у
відомому або ймовірному пункті приземлення повітряного судна.
3. Уповноважений орган з питань цивільної авіації у взаємодії
з іншими органами виконавчої влади вживає заходів для того, щоб
повітряне судно, яке зазнало акту незаконного втручання та
здійснило посадку на території України, було затримано на землі,
якщо його виліт не пов\’язаний з першочерговою необхідністю
забезпечення життя людей.
4. У разі якщо іноземне повітряне судно, яке зазнало акту
незаконного втручання, здійснило посадку на території України,
уповноважений орган з питань цивільної авіації найбільш швидкими
засобами повідомляє державу, в якій зареєстровано таке повітряне
судно, та державу, яка є експлуатантом, про його посадку та надає
іншу відповідну інформацію.
Уповноважений орган з питань цивільної авіації інформує у
встановленому порядку інші держави, з якими є спільний авіаційний
простір, у разі:
1) захвату повітряного судна на землі або у повітряному
просторі України;
2) приземлення захопленого повітряного судна на території
України;
3) якщо захоплене повітряне судно залишило територію України.
5. У разі отримання інформації про спробу скоєння або скоєння
акту незаконного втручання про це невідкладно повідомляються
відповідні правоохоронні органи.
6. Заходи з повернення контролю над захопленим повітряним
судном на території України здійснюються згідно з вимогами закону.
Безпосередньо врегулювання кризової ситуації здійснює Служба
безпеки України.
7. Після врегулювання кризової ситуації уповноважений орган з
питань цивільної авіації терміново надсилає відповідне
повідомлення до Міжнародної організації цивільної авіації.
8. У разі надання неправдивої інформації про спробу скоєння
або скоєння акту незаконного втручання в діяльність цивільної
авіації особа, яка надала таку інформацію, несе відповідальність
згідно із законом.
Стаття 89. Предмети, заборонені для пронесення в зони
обмеженого доступу аеропортів, що охороняються,
та до перевезення на повітряних суднах
1. Перелік предметів і речовин, заборонених для пронесення в
зони обмеженого доступу аеропортів, що охороняються, та/або до
перевезення на борту повітряного судна, визначається авіаційними
правилами України.
2. Уповноважені працівники правоохоронних органів у
передбачених законодавством України випадках мають право
перебувати під час польоту на борту повітряного судна озброєними
табельною вогнепальною зброєю у разі виконання ними спеціальних
заходів забезпечення безпеки щодо:
1) охорони посадових осіб, стосовно яких здійснюється
державна охорона відповідно до Закону України \”Про державну
охорону органів державної влади України та посадових осіб\”
( 160/98-ВР );
2) забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства,
працівників суду, правоохоронних органів та їхніх близьких
родичів;
3) супроводження фельдпошти та спецвантажів, конвоювання
арештованих.
Leave a Reply