АЕРОДРОМИ І АЕРОПОРТИ
Розділ IX
АЕРОДРОМИ І АЕРОПОРТИ
Стаття 63. Аеродроми (вертодроми)
1. Аеродром (вертодром) включає такі елементи (аеродромні
об\’єкти):
1) поверхні (штучні, ґрунтові або водні), призначені для
посадки, зльоту, руху, стоянки повітряних суден, руху наземного
транспорту на території аеродрому;
2) ґрунтові елементи аеродрому;
3) об\’єкти обслуговування повітряного руху;
4) засоби зв\’язку, навігації та спостереження;
5) візуальні засоби забезпечення польотів;
6) об\’єкти та засоби аварійно-рятувального та протипожежного
забезпечення, забезпечення авіаційної безпеки, метеорологічного
обслуговування, електрозабезпечення аеродрому;
7) споруди та мережі інженерних комунікацій, що забезпечують
роботу аеродромних об\’єктів.
2. Рішення про спільне використання аеродрому приймає орган
виконавчої влади, до сфери управління якого належить аеродром, або
власник аеродрому та уповноважений орган з питань цивільної
авіації.
Стаття 64. Державна реєстрація аеродромів
1. Цивільні аеродроми підлягають державній реєстрації.
Державний реєстр аеродромів цивільної авіації України веде
уповноважений орган з питань цивільної авіації.
2. Уповноважений орган з питань цивільної авіації може
відмовити заявнику у виключенні з Державного реєстру аеродромів
цивільної авіації України цивільного аеродрому в разі, якщо
аеродром є важливим для забезпечення інтересів держави щодо
збереження транспортної системи у відповідному регіоні.
3. Не підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі
аеродромів цивільної авіації України злітно-посадкові майданчики.
Стаття 65. Сертифікація аеродрому
1. Цивільні аеродроми України та аеродроми спільного
використання підлягають сертифікації. Сертифікація аеродрому
включає в себе оцінку всіх елементів та об\’єктів аеродрому на
відповідність вимогам, установленим авіаційними правилами України.
2. У разі подання заявки на сертифікацію аеродрому спільного
використання заявник має отримати згоду відповідного центрального
органу виконавчої влади (якому підпорядкований аеродром), а також
надати відповідний договір, у якому зазначені умови надання
аеродрому для потреб цивільної авіації.
3. Якщо утримувачами сертифіката аеродрому, сертифіката
наземного обслуговування та провайдера аеронавігаційного
обслуговування є різні юридичні особи, між ними укладається угода
з визначенням меж відповідальності, порядку взаємодії, прав та
обов\’язків стосовно забезпечення безпеки польотів та авіаційної
безпеки.
4. Утримувачі сертифікатів аеродрому, провайдера
аеронавігаційного обслуговування та наземного обслуговування
несуть відповідальність за дотримання вимог, установлених
авіаційними правилами України, і безпосередньо забезпечують
безпеку та регулярність польотів, безпечну експлуатацію аеродрому
та аеропорту і захист інтересів споживачів аеропортових послуг.
Стаття 66. Експлуатант аеродрому
1. Керівник експлуатанта аеродрому несе відповідальність за
забезпечення безпеки польотів, контроль за станом приаеродромної
території, будівництвом об\’єктів, діяльністю суб\’єктів на
аеродромі та на приаеродромній території, контроль за дотриманням
вимог щодо встановлення і розміщення маркірувальних знаків та
радіотехнічних пристроїв, підтримання встановленого порядку
виконання і забезпечення польотів на аеродромі та здійснює
координацію діяльності на аеродромі підприємств і організацій.
2. З метою забезпечення безпеки польотів керівник
експлуатанта аеродрому є незалежним у прийнятті рішень щодо
забезпечення безпеки авіації на аеродромі.
3. Експлуатант аеродрому не має права вживати
дискримінаційних заходів та обмежувати права користувачів
аеропорту, суб\’єктів з наземного обслуговування.
4. Експлуатант аеродрому несе відповідальність перед
експлуатантом повітряного судна за шкоду, заподіяну повітряному
судну з вини експлуатанта аеродрому.
Стаття 67. Маркірування аеродромів, злітно-посадкових
майданчиків
1. Аеродроми, злітно-посадкові майданчики та їх елементи
повинні мати маркірувальні знаки відповідно до вимог авіаційних
правил України для аеродромів цивільної авіації.
2. Встановлення та розміщення на приаеродромній території
будь-яких знаків, пристроїв і позначень, подібних до
маркірувальних знаків, що використовуються для розпізнавання
аеродрому, злітно-посадкового майданчика та їх елементів,
забороняються.
Стаття 68. Маркірування об\’єктів і перешкод
1. Усі об\’єкти і перешкоди, що розташовані на приаеродромній
території та перетинають поверхні обмеження перешкод, мають бути
обладнані денними і нічними маркірувальними знаками та пристроями
згідно з вимогами авіаційних правил України для аеродромів
цивільної авіації.
2. Маркірування об\’єктів і перешкод денними та нічними
маркірувальними знаками та пристроями здійснюється власниками цих
об\’єктів за свій рахунок.
Стаття 69. Приаеродромна територія. Будівництво
на приаеродромній території
1. Будівлі і природні об\’єкти, розташовані на приаеродромній
території, не повинні становити загрози для польотів повітряних
суден.
2. На приаеродромній території запроваджується особливий
порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку
авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв\’язку,
навігації та спостереження. До такої діяльності належать:
1) будівництво, вибухові роботи;
2) діяльність, що сприяє скупченню птахів;
3) установлення радіовипромінювальних пристроїв;
4) роботи, пов\’язані з використанням лазерних пристроїв, що
можуть випромінювати у повітряний простір;
5) роботи, пов\’язані із запуском ракет, метеорологічних
радіозондів та куль-пілотів;
6) діяльність, пов\’язана з польотами літальних апаратів, з
викидами диму та газів, що можуть погіршувати видимість у районі
аеродрому;
7) будівництво високовольтних повітряних ліній, висадка та
вирощування дерев або зелених насаджень.
3. Визначення умов забудови, використання землі і споруд та
здійснення діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, на
приаеродромній території здійснюється органами місцевого
самоврядування згідно із законом за погодженням з експлуатантом
аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
4. Інформація про розміри приаеродромної території доводиться
експлуатантом аеродрому або постійного злітно-посадкового
майданчика чи уповноваженою ним особою до відома відповідних
органів місцевого самоврядування, на території здійснення
повноважень яких знаходиться земельна ділянка, яка повністю чи
частково належить до приаеродромної території. Розмір
приаеродромної території залежить від розмірів аеродрому та
визначається авіаційними правилами України.
5. Для запобігання порушенню умов погодження, незаконному
будівництву експлуатант аеродрому повинен здійснювати контроль за
станом приаеродромної території.
6. Експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного
обслуговування за взаємною згодою та за згодою органів місцевого
самоврядування мають право встановлювати на приаеродромній
території та за її межами наземні засоби зв\’язку, навігації та
спостереження, світлотехнічні засоби, прокладати інженерні мережі,
користуватися правом доступу до такого обладнання.
7. У смугах повітряних підходів до аеродромів може бути
обмежено спорудження об\’єктів, у яких може одночасно перебувати
значна кількість людей, а також об\’єктів підвищеної небезпеки,
обмежено розташування високовольтних повітряних ліній.
8. Якщо дерева або гілки дерев становлять перешкоду для
повітряного руху або розміщуються поблизу повітряних ліній
електрозв\’язку та електропостачання, антенно-фідерних пристроїв
наземних засобів зв\’язку, навігації та спостереження,
світлотехнічних засобів, які заважають їх установленню або роботі,
експлуатант аеродрому та провайдер аеронавігаційного
обслуговування мають право вимагати усунення цих перешкод. Вимоги
щодо обмежень та обліку перешкод встановлюються авіаційними
правилами України.
9. На відстані до 15 кілометрів від меж аеродрому
забороняється відкрите складування харчових відходів, розміщення
звалищ, спорудження або розбудова споруд, які сприяють масовому
скупченню птахів і можуть створювати загрозу для повітряного руху.
10. Органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи
незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку
діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних
умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов\’язані згідно з
рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації
припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій
цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов
подальшого будівництва відповідно до законодавства.
11. Будь-яка шкода, заподіяна власникові або експлуатантові
аеродрому, постійного злітно-посадкового майданчика чи аеропорту
та споживачу їхніх послуг, у тому числі експлуатанту повітряного
судна, внаслідок порушень, пов\’язаних з будівництвом,
реконструкцією чи іншою діяльністю на приаеродромній території,
підлягає відшкодуванню відповідно до закону.
Стаття 70. Аеропорти
1. Експлуатант аеропорту забезпечує прийняття та відправку
повітряних суден, організацію наземного обслуговування повітряних
суден, пасажирів, екіпажів, багажу, вантажу та пошти, повинен мати
для цього аеродром, споруди, обладнання, техніку, персонал і може
включати розташовані на його території об\’єкти системи організації
повітряного руху, метеорологічного обслуговування, вертолітні
майданчики, під\’їзні колії із смугами відведення, об\’єкти
соціальної сфери та інші спорудження і об\’єкти.
2. У разі виконання міжнародних польотів в аеропорту повинні
здійснюватися митний, прикордонний, санітарно-карантинний та інші
види контролю, які передбачені законодавством України.
3. В аеропорту має бути створена система зворотного зв\’язку
пасажирів з його адміністрацією для своєчасного реагування на
скарги пасажирів.
4. З метою прискорення та спрощення процедур митного та
прикордонного оформлення авіаперевізник або експлуатант аеропорту,
або суб\’єкт наземного обслуговування надсилає до органу охорони
державного кордону та митних органів України, які провадять
діяльність у пунктах пропуску для повітряного сполучення,
попередню інформацію про членів екіпажу, пасажирів, імпортні,
експортні та транзитні вантажі, які перевозяться повітряними
суднами. Порядок ( z0740-12 ), спосіб, форма та строки подання і
зберігання такої інформації спільно визначаються органом охорони
державного кордону України, спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади в галузі митної справи та уповноваженим
органом з питань цивільної авіації.
Стаття 71. Координовані аеропорти
1. У разі якщо пропускна спроможність аеропорту задовольняє
попит авіакомпаній та за умови забезпечення належного рівня
обслуговування рейсів таких авіакомпаній, аеропорт визначається
некоординованим. Слот-регулювання в некоординованому аеропорту
здійснюється експлуатантом аеропорту.
2. Якщо попит авіакомпаній на виконання польотів до/з
аеропорту або на обслуговування рейсів у такому аеропорту
перевищує його пропускну спроможність та/або виробничі можливості
аеропорту, уповноважений орган з питань цивільної авіації визначає
цей аеропорт координованим та призначає координатора аеропорту
(групи аеропортів), який здійснює слот-регулювання.
Аеропорт може бути оголошено координованим на певний період
часу, необхідний для приведення пропускної спроможності аеропорту
у відповідність із навантаженням та попитом на його послуги.
3. З метою належного представництва інтересів сторін та
вирішення питань, пов\’язаних з діяльністю координатора,
створюється координаційний комітет. Координаційний комітет може
бути призначений для більш як одного аеропорту.
Координатор аеропорту є юридичною особою, яка є функціонально
та фінансово незалежною від аеропорту або користувачів цього
аеропорту. Фінансування діяльності координатора аеропорту
здійснюється за рахунок коштів Державного спеціалізованого фонду
фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та
участь України у міжнародних авіаційних організаціях.
4. Порядок і процедура визначення аеропорту координованим,
вибору, призначення координатора, його діяльності, процесу
розподілу і виділення координатором слотів для авіаперевізників,
нагляду за діяльністю координатора, вчинення дій у разі скасування
координації в аеропорту встановлюються авіаційними правилами
України.
Стаття 72. Експлуатант аеропорту
1. Експлуатант аеропорту несе відповідальність за організацію
заходів щодо безпеки польотів, авіаційної безпеки, організацію
наземного обслуговування, організацію і проведення пошукових,
аварійно-рятувальних і протипожежних робіт у разі аварійних чи
надзвичайних подій з повітряними суднами на території аеропорту та
в районі аеродрому, ефективне надання послуг користувачам
аеропорту.
2. Експлуатант аеропорту (аеродрому), злітно-посадкового
майданчика повинен вжити заходів для унеможливлення зльоту
повітряного судна на підставі звіту державного інспектора про
перевірку, складеного в межах повноважень, визначених пунктом 5
частини першої статті 16 цього Кодексу.
3. Експлуатант аеропорту може одночасно бути експлуатантом
аеродрому.
4. Експлуатант аеропорту може самостійно надавати послуги в
аеропорту, а також на договірних умовах передавати право на
наземне обслуговування в аеропорту юридичним чи фізичним особам,
що відповідають вимогам авіаційних правил України.
5. Експлуатант аеродрому зобов\’язаний забезпечувати
експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією
власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних
правил України.
6. Керівник експлуатанта аеродрому, аеропорту має право
відмовитися від виконання розпорядження, яке може призвести до
виникнення порушень правил безпеки польотів або авіаційної
безпеки. У такому разі керівник експлуатанта аеродрому повинен
повідомити про причину відмови органу або керівнику, який видав
таке розпорядження.
7. Експлуатант аеропорту забезпечує створення належних умов
для обслуговування пасажирів з обмеженими фізичними можливостями.
Leave a Reply