АВІАЦІЙНИЙ ПЕРСОНАЛ
Розділ VII
АВІАЦІЙНИЙ ПЕРСОНАЛ
Стаття 49. Склад авіаційного персоналу
1. Особа, яка належить до авіаційного персоналу, має
відповідати кваліфікаційним вимогам за професійною ознакою, станом
здоров\’я та мати належним чином оформлене свідоцтво згідно з
авіаційними правилами України.
2. Свідоцтво видається окремо на кожну спеціальність осіб
авіаційного персоналу. У свідоцтво можуть вноситися відмітки про
право виконання деяких функцій, передбачених іншими
спеціальностями.
3. Особа авіаційного персоналу зобов\’язана мати при собі
свідоцтво під час провадження професійної діяльності і провадити
таку діяльність згідно з умовами та обмеженнями, передбаченими
свідоцтвом.
4. Наявність свідоцтва є необхідним для таких спеціальностей
осіб авіаційного персоналу:
1) пілот повітряного судна;
2) диспетчер управління повітряним рухом (диспетчер служби
руху);
3) персонал з технічного обслуговування повітряних суден;
4) члени випробувального екіпажу;
5) член екіпажу пасажирського салону (бортпровідник);
6) диспетчер із забезпечення польотів.
5. Для осіб авіаційного персоналу, які не зазначені в частині
четвертій цієї статті та виконують певні функції у складі екіпажу
повітряного судна або інші обов\’язки з авіаційної діяльності,
уповноважений орган з питань цивільної авіації може встановити
вимогу про необхідність наявності свідоцтв.
6. Свідоцтво авіаційного персоналу може бути анульоване або
дія його призупинена, а також можуть бути обмежені надані ним
права у разі порушення вимог нормативно-правових актів, що
регламентують льотну роботу, використання повітряного простору,
організацію повітряного руху, технічне обслуговування авіаційної
техніки, що безпосередньо впливають на безпеку польотів.
Стаття 50. Заборони та обмеження до власника свідоцтва
1. Власнику свідоцтва забороняється провадити професійну
діяльність, передбачену свідоцтвом та відповідними рейтингами,
перебуваючи під впливом будь-якої психотропної речовини, що може
призвести до нездатності належним чином здійснювати професійні
функції з дотриманням встановлених вимог безпеки.
2. Власник свідоцтва не може провадити діяльність, пов\’язану
з ризиком потрапляння під дію психотропних речовин. У разі
встановлення факту вживання психотропних речовин, пов\’язаного з
ризиком, власник свідоцтва усувається від виконання своїх
обов\’язків та притягається до відповідальності згідно із законом.
3. Пілоту комерційної авіації дозволяється виконувати функції
командира повітряного судна під час здійснення польотів до
досягнення ним 60 років, 65 років – якщо польоти виконуються у
складі екіпажу на повітряному судні, сертифікованому для виконання
польотів більш як одним пілотом, і другий пілот молодший 60 років.
4. Пілоту комерційної авіації, який виконує функції другого
пілота, дозволяється виконувати свої обов\’язки під час здійснення
польотів до досягнення 65 років.
5. Пілот авіації загального призначення має право виконувати
польоти за наявності чинного медичного сертифіката.
Стаття 51. Сертифікація і допуск авіаційного персоналу
до авіаційної діяльності
1. Кандидат на одержання свідоцтва має продемонструвати
відповідність своїх знань та професійних навиків вимогам для
видачі відповідного свідоцтва. Порядок атестації визначається
авіаційними правилами України.
2. Кандидат на одержання свідоцтва, рейтингу повинен мати
відповідну професійну підготовку за затвердженою програмою у
сертифікованому навчальному закладі, належний досвід та
придатність за станом здоров\’я, підтверджені в установленому
порядку.
3. Порядок сертифікації і допуску авіаційного персоналу до
авіаційної діяльності встановлюється авіаційними правилами
України.
4. Уповноважений орган з питань цивільної авіації може
відмовити у видачі свідоцтва або анулювати його, якщо власник
свідоцтва двічі притягувався до відповідальності за порушення
статті 48, частини першої статті 52, частин третьої та четвертої
статті 60 цього Кодексу.
Стаття 52. Підготовка, перепідготовка,
підтвердження/відновлення
та підвищення кваліфікації авіаційного персоналу
і персоналу з наземного обслуговування
1. Підготовка, перепідготовка, підтвердження/відновлення та
підвищення кваліфікації авіаційного персоналу і персоналу з
наземного обслуговування з видачею відповідного
сертифіката/свідоцтва проводиться в авіаційних навчальних
закладах, центрах перепідготовки і підвищення кваліфікації
авіаційних спеціалістів та в інших закладах, у тому числі
іноземних, що сертифіковані або визнані уповноваженим органом з
питань цивільної авіації для проведення відповідної підготовки.
2. Порядок проходження підготовки, перепідготовки,
підтвердження/відновлення та підвищення кваліфікації авіаційного
персоналу встановлюється авіаційними правилами України.
3. Перелік персоналу з наземного обслуговування, вимоги до
його підготовки, перепідготовки, підтвердження/відновлення та
підвищення кваліфікації встановлюються авіаційними правилами
України.
Дія цих положень поширюється на керівників суб\’єктів
авіаційної діяльності та їх керівний склад, які несуть
відповідальність за безпеку авіації.
Стаття 53. Трудові відносини та соціальний захист авіаційного
персоналу
1. Трудові відносини та соціальний захист авіаційного
персоналу регулюються законодавством України про працю, соціальне
страхування і державну допомогу, іншими актами законодавства
України, галузевою угодою між центральним органом виконавчої влади
в галузі транспорту і профспілками працівників цивільної авіації
України, колективними договорами підприємств.
2. Особливості умов праці, соціально-побутового, житлового
забезпечення, режиму робочого часу, часу відпочинку окремих
категорій авіаційного персоналу встановлюються законодавством з
урахуванням міжнародних вимог та рекомендацій щодо безпечних умов
праці та особливих умов соціального захисту окремих категорій
авіаційного персоналу.
Стаття 54. Державне регулювання авіаційної медичної
діяльності
1. Уповноважений орган з питань цивільної авіації у процесі
регулювання сфери авіаційної медичної діяльності здійснює такі
функції:
1) надає повноваження авіаційного медичного екзаменатора на
проведення медичної сертифікації, обмежує або забороняє проведення
медичної сертифікації у разі порушень вимог, визначених
законодавством, у тому числі авіаційними правилами України;
2) надає повноваження медичним центрам на проведення медичної
сертифікації авіаційного персоналу, обмежує або забороняє
проведення медичної сертифікації у разі порушень вимог, визначених
законодавством, у тому числі авіаційними правилами України;
3) погоджує програми навчальних закладів, на базі яких
проводяться курси професійної підготовки для кандидатів на посаду
авіаційного медичного екзаменатора;
4) визначає умови і порядок:
а) проведення медичного обстеження авіаційного персоналу;
б) видачі та зберігання медичних звітів про наявність або
відсутність медичних протипоказань для видачі медичного
сертифіката;
в) здійснення контролю за документальним оформленням та
зберіганням результатів авіамедичного обстеження.
Стаття 55. Медичний сертифікат та медичне обстеження
авіаційного персоналу
1. Медичний сертифікат видається авіаційному персоналу на
підставі заяви та результатів його медичного обстеження.
2. Медичне обстеження авіаційного персоналу проводять і
надають висновок про наявність або відсутність медичних
протипоказань до виконання своїх обов\’язків авіаційні медичні
екзаменатори, які виконують свої функції на базі авіаційних
медичних центрів.
3. Медична сертифікація не застосовується до авіаційного
персоналу з технічного обслуговування повітряних суден, які не є
членами екіпажу повітряного судна.
Стаття 56. Центри авіаційної медицини
1. Проведення медичної сертифікації авіаційного персоналу
здійснюється у центрах авіаційної медицини.
2. Авіаційні медичні центри та авіаційні медичні екзаменатори
призначаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації
відповідно до вимог авіаційних правил України.
Розділ VIII
ЕКІПАЖ ПОВІТРЯНОГО СУДНА
Стаття 57. Екіпаж повітряного судна
1. Екіпаж повітряного судна складається з осіб льотного
складу, до якого належать особи льотного екіпажу та екіпажу
пасажирського і вантажного салону, які під час польоту постійно
виконують такі функції:
1) виконання процедур, передбачених керівництвом з льотної
експлуатації повітряного судна;
2) обслуговування устаткування, механізмів та приладів,
необхідних для польоту повітряного судна, а також обладнання,
встановленого на повітряному судні та необхідного для виконання
польотного завдання;
3) забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту
повітряного судна та їх обслуговування.
2. Склад екіпажу визначається залежно від типу повітряного
судна, характеристик і тривалості польоту, характеру операцій, для
яких це повітряне судно призначене. Склад випробувального екіпажу
визначається відповідно до авіаційних правил України щодо
проведення випробувальних польотів. Поіменний список членів
екіпажу визначається експлуатантом перед кожним польотом.
3. Мінімальна чисельність складу екіпажу повітряного судна
встановлюється керівництвом з льотної експлуатації конкретного
типу повітряного судна.
4. Усі члени екіпажу належать до льотного складу.
Стаття 58. Обов\’язки та права членів екіпажу повітряного
судна
1. Член екіпажу відповідає за належне виконання своїх
службових обов\’язків, виконання обов\’язків, пов\’язаних з безпекою
повітряного судна, пасажирів на борту.
2. Член екіпажу повинен:
1) доповідати командиру про будь-який випадок відмови, збою
чи дефект, що можуть вплинути на безпечну експлуатацію повітряного
судна, включаючи його аварійні системи;
2) використовувати схеми доповіді експлуатанта про випадки
загрози згідно з програмою безпеки і заходами щодо безпеки
польотів.
3. Членові екіпажу забороняється виконувати свої обов\’язки на
повітряному судні, якщо він:
1) перебуває під дією будь-якого препарату, що впливає на
працездатність і може загрожувати безпеці польоту повітряного
судна;
2) погано почувається, що може загрожувати безпеці польоту.
4. Членові екіпажу забороняється вживати алкоголь менш як за
вісім годин до зазначеного часу виконання своїх службових
обов\’язків у польоті або оголошення режиму готовності, заступати
на льотне чергування з рівнем алкоголю в крові, що перевищує 0,2
проміле, та вживати алкоголь під час польоту чи перебуваючи в
режимі очікування.
Стаття 59. Командир повітряного судна
1. Командиром повітряного судна може бути пілот, який має
відповідну кваліфікацію та досвід. Командира повітряного судна з
числа членів екіпажу призначає експлуатант для виконання керівних
функцій на повітряному судні.
2. Власник, орендар або лізингоодержувач повітряного судна
авіації загального призначення призначає пілота, на якого покладає
виконання функцій командира повітряного судна та відповідальність
за безпечне виконання польоту.
3. У разі якщо до складу екіпажу повітряного судна входить
лише одна особа, вона виконує обов\’язки командира повітряного
судна.
Стаття 60. Відповідальність та права командира повітряного
судна
1. Командир повітряного судна:
1) несе відповідальність за безпеку всіх членів екіпажу,
пасажирів і вантажу на борту з моменту, коли він піднімається на
борт, до моменту, доки не залишить літак після польоту;
2) несе відповідальність за експлуатацію і безпеку
повітряного судна з моменту готовності повітряного судна вирулити
на злітну смугу для польоту до того моменту, коли закінчилося
приземлення і двигун (двигуни), що використовувався як основна
силова установка, заглушено;
3) має право віддавати команди, які вважає необхідними і
такими, що забезпечують безпеку повітряного судна, пасажирів і
вантажу, що перевозяться літаком;
4) має право відмовити в перевезенні: будь-якої особи або
будь-якої частини вантажу, якщо, на його думку, це може становити
потенційну загрозу безпеці літака чи пасажирів; особі, якщо вона
перебуває під впливом алкоголю або медичних препаратів до такого
ступеня, що може загрожувати безпеці літака або пасажирів;
небажаних пасажирів, депортованих осіб чи ув\’язнених, якщо їх
переміщення становить загрозу безпеці літака чи пасажирів;
5) повинен забезпечити інформування пасажирів про
місцезнаходження аварійних виходів, розташування і використання
відповідного аварійного і рятувального обладнання;
6) має право приймати остаточне рішення про прийняття чи
неприйняття літака з експлуатаційними недоліками, дозволеними
експлуатаційною документацією;
7) повинен забезпечити проведення передпольотної підготовки.
2. Командир або пілот, якому передано управління польотом в
аварійній ситуації, що вимагає термінового прийняття рішення або
виконання дії, може виконувати будь-які дії, які він вважає
необхідними за цих обставин. У таких випадках він може відступати
від правил, експлуатаційних схем і методів в інтересах безпеки.
3. Експлуатант повітряного судна повинен вжити всіх можливих
заходів щодо гарантування виконання особами, які перебувають на
повітряному судні, усіх законних наказів командира повітряного
судна з метою забезпечення безпеки літака, осіб та майна, що
перебувають на ньому.
4. Командир повітряного судна, який отримав сигнал лиха від
іншого повітряного чи морського судна, помітив повітряне чи
морське судно, що зазнало аварії або якому загрожує небезпека, або
іншу катастрофу, стихійне лихо чи людину в морі, для життя якої
існує загроза, зобов\’язаний надати допомогу постраждалим або
особам, життю яких існує загроза, в обсязі, що дозволяє йому
надати таку допомогу без загрози безпеці повітряного судна,
пасажирів, членів екіпажу або інших осіб, за яких він несе
відповідальність.
Leave a Reply