Стаття 4. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України
Розділ II
СИСТЕМА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
В ГАЛУЗІ АВІАЦІЇ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
Стаття 4. Державне регулювання діяльності в галузі авіації
та використання повітряного простору України
1. Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про
міжнародну цивільну авіацію ( 995_038 ), несе відповідальність за
виконання міжнародних зобов\’язань, що випливають із цієї Конвенції
( 995_038 ), та за гарантії і створення умов безпеки для
суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в
галузі цивільної авіації та використання повітряного простору
України.
2. Державне регулювання діяльності в галузі авіації та
використання повітряного простору України полягає у формуванні
державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань,
функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання
повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки
авіації, прийнятті загальнообов\’язкових авіаційних правил України,
у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні
відповідальності за їх порушення.
3. Президент України та Кабінет Міністрів України
забезпечують реалізацію державної політики розвитку авіації
України відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів
України.
4. Авіація поділяється на цивільну та державну авіацію.
Цивільна авіація задовольняє потреби держави і громадян у
повітряних перевезеннях і авіаційних роботах та виконанні польотів
у приватних цілях і поділяється на комерційну авіацію та авіацію
загального призначення.
Державна авіація використовує повітряні судна з метою
забезпечення національної безпеки і оборони держави та захисту
населення, які покладаються на Збройні Сили України, інші
військові формування, утворені відповідно до законів України,
органи внутрішніх справ, спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань цивільного захисту, органи охорони
державного кордону України, митні органи.
5. Державне регулювання у сфері цивільної авіації та
використання повітряного простору України здійснюють у межах
повноважень:
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері транспорту;
центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію
державної політики в галузі цивільної авіації (далі –
уповноважений орган з питань цивільної авіації);
національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
транспорту.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері транспорту, визначає пріоритетні
напрями та здійснює заходи щодо формування державної політики у
сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору
України і забезпечує нормативно-правове регулювання відповідно до
статті 11 цього Кодексу.
{ Частина п\’ята статті 4 в редакції Закону N 5502-VI ( 5502-17 )
від 20.11.2012 }
6. Уповноваженим органом виконавчої влади в галузі державної
авіації є Міністерство оборони України.
7. На уповноважений орган з питань цивільної авіації та
Міністерство оборони України в межах їх повноважень покладаються
питання регулювання використання повітряного простору України.
8. Розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними
повітряними суднами України та іноземними цивільними повітряними
суднами, фактів порушення порядку використання повітряного
простору України покладається на спеціалізовану експертну установу
з розслідування авіаційних подій.
9. Авіаційна діяльність, пов\’язана з використанням повітряних
суден, які визначені у частині восьмій статті 39 цього Кодексу,
регулюється відповідними федераціями.
Стаття 5. Державне регулювання діяльності в галузі
цивільної авіації
1. Уповноважений орган з питань цивільної авіації реалізує
державну політику і стратегію розвитку авіації України, здійснює
державне регулювання діяльності в галузі цивільної авіації за
такими напрямами:
1) здійснення комплексних заходів щодо забезпечення безпеки
польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної
безпеки;
2) створення умов для розвитку авіаційної діяльності,
повітряних перевезень та їх обслуговування, виконання авіаційних
робіт та польотів авіації загального призначення;
3) організація використання повітряного простору України;
4) представництво України в міжнародних організаціях
цивільної авіації та у міжнародних відносинах з питань цивільної
авіації.
2. Напрями, визначені у пунктах 1-3 частини першої цієї
статті, реалізуються уповноваженим органом з питань цивільної
авіації шляхом:
1) розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил
України;
2) сертифікації суб\’єктів та об\’єктів авіаційної діяльності;
3) ліцензування господарської діяльності з надання послуг з
перевезення пасажирів та/або вантажів повітряним транспортом та
надання прав на експлуатацію повітряних ліній і призначень
авіаперевізникам;
4) здійснення постійного нагляду та інспектування дотримання
встановлених законодавством, у тому числі авіаційними правилами
України, вимог.
3. Уповноважений орган з питань цивільної авіації є
уповноваженим та незалежним органом щодо забезпечення використання
повітряного простору України суб\’єктами авіаційної діяльності,
нагляду за забезпеченням аеронавігаційного обслуговування.
4. З метою вжиття заходів до забезпечення безпеки авіації
уповноважений орган з питань цивільної авіації взаємодіє з
правоохоронними органами, органами виконавчої влади.
Стаття 6. Повноваження керівника уповноваженого органу
з питань цивільної авіації
1. Керівник уповноваженого органу з питань цивільної авіації
здійснює в межах та у спосіб, визначені законом, такі
повноваження:
1) організація заходів щодо безпеки авіації;
2) організація розроблення проектів авіаційних правил України
і затвердження їх в установленому порядку;
3) заборона, скасування, тимчасове припинення або зміна
виконання будь-яких видів польотів і авіаційної діяльності у разі
виявлення загрози безпеці польотів або їх невідповідності
встановленим стандартам і авіаційним правилам України;
4) введення обмежень щодо строків експлуатації повітряних
суден;
5) регулювання використання повітряного простору України та
його розподілу в інтересах національної економіки та безпеки;
6) регулювання питань аеронавігаційного обслуговування;
7) регулювання об\’єднаної цивільно-військової системи
організації повітряного руху та її розвитку;
8) сертифікація і схвалення суб\’єктів та об\’єктів авіаційної
діяльності з виданням відповідних сертифікатів;
9) реєстрація та облік об\’єктів авіаційної діяльності,
ведення державних реєстрів цивільних повітряних суден та
аеродромів;
10) визначення вимог щодо надання метеорологічного
обслуговування на аеродромах та маршрутах обслуговування
повітряного руху;
11) організація пошукового та аварійно-рятувального
забезпечення польотів цивільної авіації;
12) проведення перевірки та інспектування суб\’єктів та
об\’єктів авіаційної діяльності для визначення відповідності,
здійснення контролю за дотриманням вимог авіаційних правил
України, розпорядчих документів та умов схвалення, включаючи
перевірку повітряних суден іноземних держав під час виконання ними
польотів над територією України;
13) притягнення до відповідальності шляхом накладення
стягнень на суб\’єктів авіаційної діяльності за порушення
авіаційних правил України, інших вимог законодавства відповідно до
закону;
14) видача ліцензій на провадження господарської діяльності з
надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів повітряним
транспортом, надання прав на експлуатацію повітряних ліній і
призначень авіаперевізникам;
15) забезпечення умов для діяльності України в Міжнародній
організації цивільної авіації, інших міжнародних організаціях,
сприяння розвитку міжнародних зв\’язків у сфері авіаційної
діяльності, участі в міжнародних конференціях та заходах з питань
діяльності цивільної авіації;
16) розроблення проектів міжнародних договорів України,
підготовка пропозицій щодо їх укладення і денонсації;
17) координація робіт, пов\’язаних із забезпеченням єдності
вимірювань, здійсненням метрологічного контролю і нагляду в галузі
цивільної авіації в єдиній системі метрологічного забезпечення
України.
Стаття 7. Державне регулювання діяльності в галузі
державної авіації
1. Уповноваженим центральним органом виконавчої влади в
галузі державної авіації є Міністерство оборони України.
2. Міністерство оборони України регулює питання державної
авіації в частині реєстрації та допуску державних повітряних суден
та літальних апаратів, аеродромів та злітно-посадкових
майданчиків, підтримання льотної придатності державних повітряних
суден, допуску авіаційного персоналу до виконання польотів та
проведення робіт із забезпечення польотів, охорони повітряних
суден, виконання та забезпечення польотів, пошуку та рятування,
випробування та прийняття в експлуатацію нових типів повітряних
суден, призначених для використання в державній авіації, та
здійснює нормативно-правове регулювання зазначених питань за
погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої
влади, які експлуатують державні повітряні судна.
3. Якщо розробник, виробник не виконує своїх обов\’язків із
супроводження експлуатації виробів авіаційної техніки, компонентів
та обладнання, підтримання їх льотної придатності, Міністерство
оборони України вживає необхідних заходів для забезпечення безпеки
польотів та підтримання льотної придатності державних повітряних
суден шляхом:
1) заборони експлуатації екземплярів або типу виробів
авіаційної техніки, компонентів та обладнання;
2) прийняття відповідальності на себе за виконання
вищезазначених функцій;
3) визначення відповідальної організації за виконання таких
функцій.
Стаття 8. Державне регулювання використання повітряного
простору України
1. Реалізацію державної політики у сфері використання
повітряного простору України на підставі спільних рішень
забезпечують уповноважений орган з питань цивільної авіації та
Міністерство оборони України за такими напрямами:
1) забезпечення умов для діяльності національних і
міжнародних користувачів повітряного простору України;
2) впровадження державної політики щодо використання
повітряного простору України;
3) розроблення правил і процедур цивільно-військової
координації під час організації повітряного руху;
4) здійснення контролю за дотриманням порядку та правил
використання повітряного простору України;
5) забезпечення діяльності та розвитку об\’єднаної
цивільно-військової системи організації повітряного руху України.
2. Реалізація державної політики з оборонних питань, що
пов\’язані з використанням повітряного простору України та захистом
суверенітету держави, належить до компетенції Міністерства оборони
України.
Стаття 9. Розслідування авіаційних подій та інцидентів
1. Розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними
повітряними суднами ( 228-2012-п ) і літальними апаратами України
та іноземними цивільними повітряними суднами, які сталися на
території України, а також порушення вимог щодо використання
повітряного простору України здійснює спеціалізована експертна
установа з розслідування авіаційних подій , що утворюється та
статус якої визначається Кабінетом Міністрів України (далі –
Експертна установа з розслідування авіаційних подій).
2. Експертна установа з розслідування авіаційних подій не
може бути у підпорядкуванні чи іншим чином залежати від
уповноваженого органу з питань цивільної авіації.
3. Фінансування діяльності Експертної установи з
розслідування авіаційних подій здійснюється за рахунок коштів
Державного бюджету України та інших джерел, передбачених
законодавством.
Leave a Reply