ФРАХТУВАННЯ СУДЕН
Р О З Д І Л VI
ФРАХТУВАННЯ СУДЕН
ГЛАВА 1. ДОГОВІР ЧАРТЕРУ (ФРАХТУВАННЯ)
СУДЕН НА ПЕВНИЙ ЧАС
Стаття 203. Поняття договору чартеру (фрахтування) суден
За договором чартеру (фрахтування) судна на певний час
судновласник зобов\’язується за обумовлену плату (фрахт) надати
судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для
інших цілей торговельного мореплавства на певний час.
Надане фрахтувальнику судно може бути укомплектоване екіпажем
(тайм-чартер) або не споряджене і не укомплектоване екіпажем
(бербоут-чартер).
Стаття 204. Докази укладення договору чартеру (фрахтування)
суден
Договір чартеру (фрахтування) судна на певний час повинен
бути укладений у письмовій формі.
Наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на
певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами.
Стаття 205. Реквізити договору чартеру (фрахтування) суден
У договорі чартеру (фрахтування) судна на певний час повинні
бути вказані найменування сторін договору, назва судна, його
технічні і експлуатаційні дані (вантажопідйомність,
вантажомісткість, швидкість тощо), район плавання, мета
фрахтування, розмір фрахту, термін дії договору, місце приймання і
здавання судна.
Стаття 206. Суборенда
Фрахтувальник може в межах прав, що надаються йому за
договором чартеру (фрахтування) судна на певний час, укласти від
свого імені самостійний договір чартеру (фрахтування) судна з
третьою особою. Укладання такого договору не звільняє
фрахтувальника від виконання договору, укладеного ним з
судновласником.
До договору чартеру (фрахтування) судна на певний час,
укладеного фрахтувальником з третьою особою, відповідно
застосовуються правила цієї глави.
Стаття 207. Морехідний стан судна
Судновласник зобов\’язаний передати судно фрахтувальнику в
стані, придатному для використання його з метою, передбаченою
договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.
При фрахтуванні судна за тайм-чартером судновласник
зобов\’язаний, крім того, спорядити і укомплектувати судно
екіпажем, а також підтримувати судно протягом терміну
тайм-чартеру в морехідному стані, сплачувати його страхування і
утримання суднового екіпажу.
Стаття 208. Обмеження щодо користування судном
Фрахтувальник зобов\’язаний здійснювати експлуатацію судна
відповідно до умов фрахтування, визначених договором чартеру
(фрахтування) судна на певний час.
Стаття 209. Право фрахтувальника на укладання
договорів перевезення
Якщо судно зафрахтоване для перевезення вантажів,
фрахтувальник має право від свого імені укладати договори
перевезення вантажів, підписувати чартери, видавати коносаменти та
інші перевізні документи. Він несе відповідальність за
зобов\’язаннями, що випливають з цих документів, зокрема з
коносаментів або інших перевізних документів.
Стаття 210. Підпорядкування екіпажу судна фрахтувальнику
У разі фрахтування судна за тайм-чартером капітан та інші
члени екіпажу підпорядковуються розпорядженням фрахтувальника щодо
експлуатації судна, за винятком розпоряджень щодо судноводіння,
внутрішнього розпорядку на судні та складу екіпажу.
Стаття 211. Відповідальність фрахтувальника
Фрахтувальник відповідає за збитки, викликані рятуванням,
пошкодженням або загибеллю судна, якщо збитки сталися з його вини.
Стаття 212. Сплата фрахту
Фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і
терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на
певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна
за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації
внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли
непридатність судна настала з вини фрахтувальника.
Стаття 213. Сплата фрахту у разі загибелі судна
У разі загибелі судна фрахт підлягає сплаті по день загибелі
судна, а якщо цей день встановити неможливо – по день отримання
останньої звістки про нього.
Стаття 214. Винагорода за рятування на морі
Винагорода, належна зафрахтованому за тайм-чартером судну за
врятування на морі, що мало місце до закінчення дії тайм-чартеру,
розподіляється рівними частками між судновласником і
фрахтувальником за вирахуванням сум, належних для відшкодування
понесених судном збитків, і частки, належної судновому екіпажу.
Винагорода, належна зафрахтованому без екіпажу судну за врятування
на морі під час дії договору чартеру (фрахтування) судна на певний
час, належить фрахтувальнику.
{ Глава 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно із Законом
N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007 }
ГЛАВА 2. ДОГОВІР ЛІЗИНГУ СУДНА
Стаття 215. Поняття договору лізингу судна
За договором лізингу судна власник судна (лізингодавець)
зобов\’язується передати фрахтувальнику (лізингоодержувачу) судно
без екіпажу для використання з метою торговельного мореплавства на
визначений термін, після закінчення якого до лізингоодержувача
переходить право власності на судно.
Лізингоодержувач зобов\’язується сплатити лізингову плату, в
яку включаються плата за користування судном і його вартість за
договором морського лізингу.
Договір лізингу українського державного судна може бути
укладено лише з дотриманням вимог, передбачених статтею 17 цього
Кодексу.
Стаття 216. Докази укладення договору лізингу
Договір лізингу повинен бути укладений у письмовій формі.
Наявність і зміст договору лізингу судна можуть бути доведені
виключно письмовими доказами.
Стаття 217. Реквізити договору лізингу судна
У договорі лізингу судна повинні бути вказані найменування
сторін, мета договору, назва судна, рік побудування судна, його
клас, вантажопідйомність або вантажомісткість, потужність
двигунів, швидкість ходу і витрата пального, термін користування,
після закінчення якого до лізингоодержувача переходить право
власності на судно, розмір і термін внесення лізингової плати,
місце і час передачі судна лізингоодержувачу та інші необхідні
дані.
Стаття 218. Морехідний стан судна
Лізингодавець зобов\’язаний передати судно лізингоодержувачу в
стані, придатному для використання його з метою, передбаченою
договором лізингу судна.
Лізингодавець несе відповідальність за будь-які недоліки
судна, що існували в момент його передачі лізингоодержувачу і про
які він не заявив під час передачі судна.
Претензії з приводу несправності судна та інших недоліків
щодо його стану можуть бути пред\’явлені лізингоодержувачем
протягом року з дня передачі судна. Недотримання сторонами
досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до
суду в порядку, встановленому законом.
( Стаття 218 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2705-IV
( 2705-15 ) від 23.06.2005 )
Стаття 219. Експлуатація судна лізингоодержувачем
Лізингоодержувач зобов\’язаний підтримувати судно у справному
стані і нести витрати, пов\’язані з його утриманням та ремонтом.
Ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження судна
переходить на лізингоодержувача після передачі судна.
Стаття 220. Відмова від договору лізингу судна
Лізингоодержувач вправі відмовитися від договору лізингу
судна і зажадати відшкодування збитків, якщо:
1) лізингодавець не передасть судно лізингоодержувачу
протягом обумовленого договором лізингу судна терміну;
2) внаслідок вказаних в частині другій статті 218 цього
Кодексу недоліків судно не може бути використано
лізингоодержувачем відповідно до договору лізингу судна.
Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу
судна і зажадати повернення судна, якщо лізингоодержувач не вніс
лізингової плати протягом трьох місяців після настання терміну
платежу.
Стаття 221. Повернення судна лізингодавцю
У разі повернення судна лізингодавець має право на частину
лізингової плати, належної за користування судном. Внески,
сплачені лізингоодержувачем у рахунок договірної ціни, підлягають
поверненню лізингоодержувачу.
Лізингоодержувач зобов\’язаний повернути лізингодавцю судно в
тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального
зносу. У разі погіршення стану судна лізингоодержувач відшкодовує
лізингодавцю спричинені цим збитки. Зроблені лізингоодержувачем
удосконалення на судні, якщо їх можна відділити, можуть бути
вилучені лізингоодержувачем у разі незгоди лізингодавця
відшкодувати їх вартість.
Leave a Reply