ПРАВИЛА перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту та зв\’язку
України
27.12.2006 N 1196
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
4 квітня 2007 р.
за N 310/13577
ПРАВИЛА
перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу
та пошти залізничним транспортом України
Розділ 1. Загальні положення
1.1. Ці Правила розроблені відповідно до вимог Цивільного
кодексу України ( 435-15 ), Кодексу України про адміністративні
правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), Статуту залізниць України,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98
N 457 ( 457-98-п ), Порядку обслуговування громадян залізничним
транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 19.03.97 N 252 ( 252-97-п ) (далі – Порядок), та поширюються
на працівників залізничного транспорту, фізичних та юридичних осіб
незалежно від їх форм власності та підпорядкування, які:
а) користуються послугами залізничного транспорту;
б) здійснюють перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та
пошти залізничним транспортом;
в) обслуговують пасажирів на вокзалах, у пунктах продажу
проїзних документів та в поїздах.
1.2. Правила застосовуються при перевезенні пасажирів,
багажу, вантажобагажу та пошти залізничними лініями загального
користування тільки у внутрішньому сполученні ( у межах України)
та у вагонах парку залізниць або орендованих у залізниць, а також
у власних вагонах, що належать підприємствам, організаціям,
установам або громадянам – суб\’єктам підприємницької діяльності, у
тому числі розташованим за межами України (далі – суб\’єкти
господарювання).
При перевезенні пасажирів у межах України у вагонах залізниць
інших держав у частині розрахунку вартості квитка діють норми цих
Правил, а в частині умов перевезень та розрахунку вартості
плацкарти діють норми відповідних міжнародних договорів. { Абзац
другий пункту 1.2 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства інфраструктури N 235 ( z0955-11 ) від 22.07.2011 }
1.3. Перевезення пошти залізницями України здійснюється на
договірних засадах.
1.4. Працівники залізниць та суб\’єктів господарювання повинні
бути ввічливими щодо кожного пасажира, відправника та одержувача
вантажобагажу, виявляти турботу та увагу до них, уживати заходів з
метою усунення недоліків в обслуговуванні громадян незалежно від
того, за яких обставин та з чиєї вини вони виникли.
1.5. Посадові особи всіх рівнів управління процесом
перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та обслуговування
пасажирів на залізниці, суб\’єкти господарювання діяльності повинні
здійснювати особистий прийом громадян з питань обслуговування їх
працівниками підвідомчих підприємств.
Графік прийому вивішується безпосередньо на дверях чи біля
дверей службового кабінету.
1.6. Усі відмітки на проїзних та перевізних документах, акти,
довідки завіряються підписом та штемпелем службової особи чи
штемпелем станції із зазначенням дати. На проїзних документах
проставляється також час здійснення відмітки – години та хвилини
(додаток 1).
1.7. Терміни, які використовуються у Правилах, мають таке
значення:
Автомобілевоз – вагон спеціальної конструкції з обладнанням
для перевезення легкових автомобілів, уключений до складу
пасажирського поїзда.
Автомат самообслуговування (кіоск) – спеціальне обладнання,
призначене для роздруківки на паперовому носії електронного
проїзного документа, замовленого через Інтернет, для надання
інформаційно-довідкових послуг та інших операцій, пов\’язаних з
обслуговуванням пасажирів. { Пункт 1.7 розділу 1 доповнено новим
терміном згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 235
( z0955-11 ) від 22.07.2011 }
Багажна (вантажобагажна) квитанція – перевізний документ, що
видається пасажиру, який здає багаж до перевезення чи відправнику
вантажобагажу, та є підтвердженням укладання договору на це
перевезення. За договором на перевезення багажу (вантажобагажу)
залізниця зобов\’язується перевезти до пункту призначення багаж
(вантажобагаж), а пасажир чи відправник вантажобагажу – оплатити
вартість перевезення.
Багаж (вантажобагаж) легковаговий – предмети (речі), об\’єм
1 кг ваги якого перевищує 8000 см.куб. До них належать мітли,
корзини, пакля, пластикові бутлі (порожні), меблі (плетені) тощо.
{ Пункт 1.7 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом
Міністерства транспорту та зв\’язку N 943 ( z0889-09 ) від
09.09.2009 }
{ Термін \”Бізнес-клас\” пункту 1.7 розділу 1 виключено на
підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 586 ( z1463-11 ) від
01.12.2011 }
Вагон безпересадковий – пасажирський вагон, який прямує до
станції призначення з перепричепленням на шляху прямування до двох
чи більше поїздів разом з пасажирами, що перебувають у вагоні.
Вагони пасажирські – вагони, призначені для перевезення
пасажирів. До числа цих вагонів належать також багажні,
вагони-ресторани, службово-технічні (службові, у тому числі
вагони-салони, клуби, санітарні, випробувальні та вимірювальні,
лабораторії, автомобілевози та інші вагони пасажирського типу зі
спеціальним обладнанням).
Вагон пасажирський спеціальний – пасажирський вагон, який у
встановленому порядку призначений до курсування на замовлення
будь-якої юридичної або фізичної особи для перевезення групи
пасажирів, багажу чи вантажобагажу.
Вагон-салон – спеціальний службовий пасажирський вагон,
частина якого обладнана для роботи, частина – для відпочинку.
Вагон штабний – вагон для перевезення пасажирів, де
знаходиться робоче купе начальника поїзда та купе інших
працівників, що забезпечують технічне обслуговування поїзда,
обладнаний радіостанцією, радіовузлом або іншими засобами зв\’язку
з провідниками вагонів поїзда та машиністом локомотива.
Вокзал – комплекс спеціальних споруд, приміщень, обладнання,
призначений для тимчасового перебування пасажирів та їх
обслуговування, надання пасажирам платних та безплатних послуг, у
тому числі реалізації продуктів харчування, промислових та
супутніх товарів, друкованої продукції та розміщення
обслуговувального персоналу. До складу цього комплексу входять:
посадкові платформи, пішохідні тунелі та мости, переходи через
залізничні колії, багажні приміщення, частина прилеглої до споруди
привокзальної площі. Залежно від обсягів роботи з відправлення
пасажирів вокзали бувають позакласні, I, II, III класів.
Електронний проїзний (перевізний) документ – документ,
сформований автоматизованою системою в електронно-цифровій формі,
який використовується для підтвердження договору на перевезення
пасажира. { Пункт 1.7 розділу 1 доповнено терміном згідно з
Наказом Міністерства транспорту та зв\’язку N 1333 ( z0199-09 ) від
03.11.2008 }
Єдиний проїзний документ – проїзний документ, оформлений на
одному бланку для двох поїздок (проїзду з однією пересадкою або
\”туди – назад\”).
{ Пункт 1.7 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом
Міністерства інфраструктури N 649 ( z1942-12 ) від 02.11.2012 }
Зал очікування – спеціально обладнане приміщення вокзалу,
призначене для тимчасового перебування пасажирів, які очікують
відправлення чи прибуття поїзда.
Зал очікування підвищеного комфорту – зал очікування, у якому
передбачені комфортні умови перебування пасажирів (підвищеної
якості стільці, журнальні столики, преса, телевізор).
Зворотний виїзд – оформлення пасажиру в пункті
першопочаткового відправлення виїзду на зворотний шлях.
Інфраструктура залізничного транспорту – технологічний
комплекс, до складу якого входять: залізничні шляхи сполучення,
залізничні станції, пристрої енергопостачання, зв\’язку,
сигналізації, централізації, блокування, інформаційні комплекси і
система керування рухом та ін., що забезпечують функціонування
єдиного комплексу перевезень залізничним транспортом загального
користування.
Каса багажна – окреме спеціально обладнане приміщення для
оформлення перевезення багажу та вантажобагажу.
Каса квиткова – спеціально обладнане приміщення для
оформлення проїзду пасажирів та повернення платежів за
невикористані проїзні документи.
Камера схову – спеціально обладнане приміщення для
короткочасного зберігання ручної поклажі, багажу пасажирів.
Категорія вагона – різновидність вагонів для перевезення
пасажирів залежно від їх облаштування, кількості місць у вагоні та
умов проїзду.
Керівник організованої групи дітей – відповідальна особа,
призначена організатором перевезення дітей для їх супроводження.
Керівник туристської групи – особа, що є представником
суб\’єкта туристичної діяльності і виступає від його імені.
Комісійний збір – кошти, сплачені за послугу, пов\’язану з
оформленням, поверненням, переоформленням проїзних документів.
{ Абзац двадцять перший пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв\’язку N 252
( z0257-08 ) від 04.03.2008 }
Купе змішане – купе, у яке здійснено продаж проїзних
документів для осіб незалежно від статі (чоловічої, жіночої).
Купе сімейне – спеціально обладнане купе вагона з місцями для
лежання, продаж проїзних документів у яке здійснюється як для
трьох осіб, що здійснюють поїздку разом.
Купе чоловіче (жіноче) – купе, у яке здійснюється продаж
проїзних документів тільки для осіб чоловічої (жіночої) статі.
Маркування багажу, вантажобагажу – розміщення безпосередньо
на упакуванні спеціальної інформації про станцію, залізницю
відправлення і призначення, даних про відправника, одержувача,
особливостей поводження з предметами, що оформляються до
перевезення.
Місце багажу, вантажобагажу – кожна окрема річ, підготовлена
до відправлення, або декілька речей, упакованих в одне
відправлення (валіза, ящик, рюкзак тощо), з нанесеним маркуванням
після зважування.
Нетарифний зупинковий пункт – зупинковий пункт, на якому не
здійснюються багажні операції.
Організована група пасажирів – належним чином зорганізована
туристичною організацією або будь-якою юридичною чи фізичною
особою група пасажирів у кількості 10 і більше осіб, які
здійснюють спільну поїздку поїздом за однаковим маршрутом і з
однією метою поїздки.
Оголошена цінність – фактична вартість багажу, вантажобагажу,
указана пасажиром при оформленні перевезення.
Пасажир – фізична особа, яка перевозиться залізничним
транспортом на підставі проїзного документа, у тому числі
електронного, або є членом організованої групи осіб, яка проїздить
на підставі групового проїзного документа. Ці особи вважаються
пасажирами з моменту прибуття на вокзал для здійснення поїздки (чи
пересадки на інший поїзд) до моменту завершення поїздки. Термін
пасажир(и) застосовується також до осіб, що перебувають у пунктах
продажу проїзних документів, пунктах обслуговування з метою
скористатися послугами цих пунктів щодо проїзду залізничним
транспортом, перевезення ручної поклажі, багажу, вантажобагажу,
отримання довідки тощо. { Термін пункту 1.7 розділу 1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства транспорту та зв\’язку
N 1333 ( z0199-09 ) від 03.11.2008 }
Пасажир транзитний – пасажир, що здійснює поїздку з
пересадками і має проїзні документи на виїзд з пунктів пересадки,
оформлені в пункті першопочаткового відправлення.
Пасажирська будівля – будівля на станції, де відсутній
вокзал, з приміщеннями, обладнаними для оформлення проїзних
документів, багажних та вантажобагажних квитанцій, очікування
поїзда.
Перон – наближена до залізничних колій частина території
вокзалу, на якій провадяться посадка та висадка пасажирів,
завантаження та розвантаження багажних, поштових вагонів.
Перевізник (учасник перевізного процесу) – суб\’єкт
господарювання, який відповідно до законодавства уклав договір
перевезення з пасажиром, відправником вантажобагажу або замовником
організованої групи пасажирів, та наступний(і) перевізник(и), що
несе(уть) відповідальність на підставі даного договору.
Платформа – рівний підвищений майданчик, збудований згідно з
нормами будівництва, біля якого зупиняється поїзд для здійснення
посадки та висадки пасажирів.
Поїзд денний – поїзд, який сформований з вагонів, обладнаних
місцями для сидіння 1-го, 2-го та 3-го класів з індивідуальною
нумерацією. { Пункт 1.7 розділу 1 доповнено терміном згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 586 ( z1463-11 ) від
01.12.2011 }
Поїзд додатковий – пасажирський поїзд, не включений до
поїздів цілорічного курсування.
{ Пункт 1.7 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом
Міністерства інфраструктури N 649 ( z1942-12 ) від 02.11.2012 }
Поїзд комерційний – пасажирський поїзд, призначений
залізницею для перевезення пасажирів на замовлення юридичної або
фізичної особи на договірних умовах. { Пункт 1.7 розділу 1
доповнено терміном згідно з Наказом Міністерства інфраструктури
N 586 ( z1463-11 ) від 01.12.2011 }
Поїзд міський – поїзд, сформований з вагонів, призначених для
перевезення пасажирів та ручної поклажі (багажу) у міському
сполученні з визначеною кількістю місць для сидіння. { Пункт 1.7
розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури N 586 ( z1463-11 ) від 01.12.2011 }
Поїзд нічний – поїзд, який сформований з вагонів, обладнаних
місцями для лежання – СВ, купейних (К) та плацкартних (ПЛ), з
індивідуальною нумерацією місць. { Пункт 1.7 розділу 1 доповнено
терміном згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 586
( z1463-11 ) від 01.12.2011 }
Поїзд пасажирський – поїзд, сформований з вагонів,
призначених для перевезення пасажирів, багажу та вантажобагажу.
Залежно від швидкості поїзди можуть бути пасажирськими, швидкими,
прискореними, швидкісними, високошвидкісними. До складу
пасажирського поїзда можуть також входити вагони зі спеціальним
обладнанням, що належать до пасажирських. Виділяють денні і нічні
поїзди.
{ Термін \”поїзд пасажирський\” пункту 1.7 розділу 1 із змінами,
внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 235
( z0955-11 ) від 22.07.2011, Наказом Міністерства інфраструктури
N 586 ( z1463-11 ) від 01.12.2011 }
Поїзд підвищеного комфорту – пасажирський поїзд, сформований
з вагонів типової або спеціальної конструкції, яким присвоєна
категорія підвищеного комфорту.
Поїзд спеціальний – пасажирський поїзд, призначений для
перевезення груп пасажирів на замовлення юридичної або фізичної
особи.
Поїзди погоджені – поїзди при поїздці пасажира з пересадками,
на які оформлено проїзні документи до пункту пересадки та від
пункту пересадки.
Поїзд приміський – поїзд, сформований з вагонів, призначених
для перевезення пасажирів та ручної поклажі (багажу) у приміському
сполученні.
Поїзд регіональний – поїзд, який сформований з вагонів,
обладнаних місцями для сидіння 1-го, 2-го та 3-го класів з
індивідуальною нумерацією та призначений для перевезення пасажирів
у прямому та місцевому сполученні. { Пункт 1.7 розділу 1 доповнено
терміном згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 586
( z1463-11 ) від 01.12.2011 }
Приміський квиток – документ для проїзду в приміському
сполученні одного або декількох пасажирів на вказану дату.
Послуга транспортна – перевезення пасажирів та їх ручної
поклажі в усіх категоріях пасажирських поїздів та перевезення
багажу, вантажобагажу у багажних вагонах.
Послуга додаткова – послуга, пов\’язана з транспортною, що
надається пасажирам під час оформлення проїзду, приймання багажу
чи вантажобагажу, перебування в поїзді чи на вокзалі під час
повернення невикористаних проїзних та перевізних документів.
Проїзний документ – документ установленого зразка, що
посвідчує право пасажира на проїзд залізничним транспортом та є
договором на перевезення, оформляється на відповідному бланку
проїзного документа чи може бути сформований в електронному
вигляді. Види проїзних документів (на паперових носіях): повні,
пільгові, дитячі, безплатні (безкоштовні), групові, єдині.
Електронні проїзні документи можуть бути повні та дитячі. { Термін
пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства транспорту та зв\’язку N 1333 ( z0199-09 ) від
03.11.2008, в редакції Наказу Міністерства транспорту та зв\’язку
N 943 ( z0889-09 ) від 09.09.2009; із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 649 ( z1942-12 ) від
02.11.2012 }
Проїзний документ повний – проїзний документ, оформлений для
проїзду дорослого пасажира за повну вартість відповідно до
затверджених тарифів.
Проїзний документ пільговий – проїзний документ, оформлений
для особи, що має право на пільги з оплати вартості проїзду на
підставі законодавства, та оформлений з відповідною знижкою
вартості проїзду чи безплатно (безкоштовно).
Проїзний документ дитячий – проїзний документ, оформлений для
дитини з установленою законодавством знижкою.
Проїзний документ безплатний – проїзний документ, оформлений
для особи, що має право на безплатний (безкоштовний) проїзд
відповідно до законодавства.
Проїзний документ груповий – проїзний документ, оформлений
для проїзду осіб, що прямують у складі організованої групи.
Проїзний документ, не використаний частково, – проїзний
документ, за яким поїздка була здійснена тільки частково,
наприклад, перервана поїздка на шляху прямування, поїздку
здійснила менша кількість пасажирів, ніж зазначена в проїзному
документі тощо.
Проїзний документ із відкладеним друком – замовлений
документ, вартість якого сплачена через мережу Інтернет із
наступним друком проїзного документа на бланку встановленого
зразка у квитковій касі за будь-який час до відправлення поїзда.
{ Пункт 1.7 розділу 1 доповнено терміном згідно з Наказом
Міністерства транспорту та зв\’язку N 1333 ( z0199-09 ) від
03.11.2008 }
Прийомоздавальник багажу – службовець вокзалу (станції), який
приймає багаж та вантажобагаж до перевезення у багажному вагоні та
видає його на станціях зупинки поїзда працівникам вокзалу
(станції) або пасажиру.
Пункт пасажирський зупинковий – пункт на перегоні, що не має
колійного розвитку і призначений тільки для посадки та висадки
пасажирів.
Пункт продажу проїзних документів (квитків) – мережа
залізничних квиткових кас, де здійснюється оформлення проїзду,
повернення платежів за невикористані проїзні документи, інші
операції, пов\’язані з перевезенням, об\’єднаних спільним обліком та
звітністю. Окремим пунктом продажу може бути також одна каса.
Резервування місць – виділення на певний час місць на
підставі разового замовлення або договору, за заявками юридичних
та фізичних осіб з подальшим оформленням проїзних документів у
спеціалізованій касі.
Ручна поклажа – особисті предмети або речі пасажирів, які
перевозяться разом з ними.
Ручна поклажа великогабаритна – ручна поклажа, розміри якої
за сумою трьох вимірювань перевищують 200 см.
Сервіс-центр – спеціально обладнане приміщення для
обслуговування пасажирів в умовах підвищеного комфорту, надання їм
додаткових послуг (оформлення проїзду на різні види транспорту,
копіювання документів, користування засобами зв\’язку, комп\’ютерні
послуги тощо).
Сполучення міське – перевезення пасажирів міськими поїздами в
транспортних системах великих міст та їх агломерацій і до першої
або другої станції за їх межами. { Пункт 1 розділу 1.7 доповнено
терміном згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 586
( z1463-11 ) від 01.12.2011 }
Сполучення пасажирське внутрішнє – перевезення пасажирів,
багажу та вантажобагажу в пасажирських, швидких, швидкісних,
високошвидкісних поїздах, регіональних поїздах та інших категоріях
пасажирських поїздів (вагонів) у межах України між пунктами,
розташованими:
а) на мережі однієї залізниці – місцеве;
б) на мережі двох та більше залізниць – пряме.
{ Термін пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 586 ( z1463-11 ) від
01.12.2011 }
Сполучення приміське – перевезення пасажирів у межах
приміської зони приміськими і місцевими електро- та
дизель-поїздами, рейковими автобусами, поїздами, сформованими з
класних вагонів з локомотивною тягою без нумерації місць у вагонах
за приміськими тарифами.
{ Термін пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 649 ( z1942-12 ) від
02.11.2012 }
Станція проміжна – будь-яка станція, розташована між
початковою та кінцевою станціями маршруту прямування поїзда.
Страховий збір – плата, установлена законодавством України,
що вносить пасажир під час оформлення проїзду для обов\’язкового
особистого страхування від нещасного випадку.
Тариф багажний – вартість перевезення багажу та вантажобагажу
у внутрішньому сполученні в багажних вагонах пасажирських поїздів.
Тариф пасажирський – вартість перевезення пасажирів у
внутрішньому сполученні в усіх категоріях пасажирських поїздів та
вагонів.
Тариф пільговий – вартість проїзду окремих категорій
пасажирів, що мають право на знижки або пільги, розрахована шляхом
застосування до тарифів на перевезення пасажирів (вартості квитка
та плацкарти), установлених законодавством знижок та пільг.
Тариф приміський – вартість перевезення пасажирів у межах
приміської зони приміськими і місцевими електро- та
дизель-поїздами, рейковими автобусами, поїздами, сформованими з
класних вагонів з локомотивною тягою без нумерації місць у
вагонах.
{ Термін пункту 1.7 розділу 1 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Міністерства інфраструктури N 649 ( z1942-12 ) від
02.11.2012 }
Термін дійсності проїзного документа – період часу між
відправленням поїзда, зазначеного в проїзному документі, та
прибуттям його на станцію призначення пасажира.
Технологічний процес роботи вокзалу – процес, що складається
з цілеспрямованих і послідовних дій у площині забезпечення
перевезень пасажирів та обслуговування їх під час перебування на
вокзалі.
Трафарет – показник інформації на вагоні про маршрут його
прямування.
Філія квиткової каси (сервіс-центру) – спеціально обладнане
приміщення, у якому здійснюється одна або декілька операцій
квиткової каси (сервіс-центру).
Фірмовий поїзд – поїзд, сформований з вагонів, яким присвоєна
категорія фірмових. У разі потреби, до складу фірмового поїзда
можуть включатись нефірмові вагони.
1.8. Обслуговування пасажирів на вокзалах, пунктах продажу
проїзних документів, у філіях квиткових кас (сервіс-центрів)
здійснюється згідно з технологічним процесом роботи вокзалу,
пункту продажу проїзних документів, філії квиткової каси
(сервіс-центру).
1.9. Перевезення військовослужбовців здійснюється за окремими
правилами.
1.10. Багаж Національного банку України перевозиться у
власних вагонах Національного банку України на умовах, визначених
договором між ним та залізницею.
Leave a Reply