Рада підготувалася до санкцій

Верховна Рада України у вівторок прийняла за основу урядовий законопроект про міжнародні санкції, який передбачає зокрема застосування певних заходів щодо фізичних і юридичних осіб із Росії. І хоч серед депутатів були й такі, хто не підтримав цього документа, парламент продемонстрував, що Україна не лише чекає підтримки від міжнародної спільноти, а й сама здатна захищати свої інтереси.

У законопроекті зазначено, що для захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, а також запобігання порушенню чи відновленню порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовувати спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Усього в переліку 29 видів санкцій, серед яких припинення роботи пошти, відключення телеканалів і радіостанцій, закриття всіх видів ЗМІ, зокрема і в Інтернеті, заборона виробництва і розповсюдження друкованої продукції, припинення телекомунікаційного зв’язку, заборона користування радіочастотами.

Також пропонується блокувати активи осіб та забороняти їм користуватися власним майном, виводити кошти за кордон тощо. Крім того, законом передбачено можливість заборони діяльності партій, рухів та громадських об’єднань.

Санкції можуть застосовувати з боку України щодо іноземної держави, іноземної юридичної або фізичної особи, громадян України, юридичних осіб, створених за законодавством України, а також інших суб’єктів.

Правову основу застосування санкцій становлять Конституція, закони та міжнародні договори України, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада, нормативні акти Президента та уряду України, рішення РНБО, відповідні принципи та норми міжнародного права.

Ухвалення цього закону не означатиме автоматичного введення спеціальних економічних і обмежувальних заходів, а лише створить правову основу для їх введення.

«Цей закон дає змогу Українській державі вводити санкції проти держав-агресорів, їхніх юридичних і фізичних осіб та їхньої власності», —  зазначив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, представляючи документ у парламенті. Він назвав п’ять основних підстав для введення таких санкцій. Перша —  пряма чи прихована збройна агресія проти Української держави. Друга — посягання на здоров’я і життя кожного українця. Третя — експропріація української власності на незаконних підставах. Четверта — захоплення заручників. І п’ята — перешкоджання сталому економічному розвитку України.

«Із 2005 року Україна навіть не мала юридичної можливості приєднатися до санкцій Євросоюзу, оскільки в Україні нема законодавчої бази, яка б давала змогу захищати наші інтереси і разом із західними партнерами тиснути на агресорів й інтервентів, ким є сьогодні Російська Федерація. Ми здобули підтримку Заходу. Але тепер ми повинні продемонструвати всьому світові, що ми самі себе також здатні захищати, — наголосив Прем’єр. — Ми усвідомлюємо, що введення санкцій матиме наслідки і для української економіки. Але це та ціна, яка ніщо порівняно із жертвами серед українських солдатів, українського населення, яке розстрілюють терористи, що їх підтримує Російська Федерація».

Депутати по-різному відреагували на таку ініціативу, вишукуючи в законопроекті недоліки, які б надали можливість відкласти набрання ним чинності. Але потім погодились його доопрацювати цього самого дня, щоб проголосувати у другому читанні.

На переконання народного депутата Юрія Дерев’янка, Україна і так зазнає економічних збитків у зв’язку з подіями на сході, і сьогодні потрібно правильно розставити пріоритети. «Не потрібно забувати про економічну війну, яку Путін фактично розв’язав проти України, — підкреслив народний депутат. — Тому такий закон потрібен, і не варто боятися збитків».

А його колега Сергій Каплін переконаний, що варто було б подумати про розширення списку осіб, до яких санкції потрібно застосувати.

«Мрію про те, щоб восени, коли окремих народних депутатів позбавлять недоторканності й мандатів, у них слово «осінь» асоціюватиметься зі словом «тюрма». Кожного з політиків, хто підтримав тероризм, слід покарати. Ми повинні постійно моніторити кожного політика, чиновника і як сушену воблу перевіряти на запах. І тільки з’являється перший сепаратистський душок, викидати на смітник історії».

На думку юристів, такий документ не повинен лякати тих, хто не має стосунку до фінансування тероризму і не загрожує національній безпеці.

«Позитивний момент — за цим законопроектом санкції з боку України можуть застосовуватись не лише щодо іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, а й щодо юридичних осіб, створених за законодавством України, інших суб’єктів, а також громадян України, що значно підсилює ефективність таких санкцій», — переконаний адвокат Вадим Прокопенко. За його словами, законопроект також передбачає, що санкції не є заходами захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Тобто їх спрямовано на захист саме держави України і кожного її громадянина, їх не можна використовувати для сприяння окремим суб’єктам господарювання в їхніх особистих інтересах, зокрема у конфліктах з іншими суб’єктами господарювання.

На час здачі номера до друку робоча група продовжувала доопрацьовувати прийнятий за основу закон про санкції.