КПК: між європейськими нормами і «новим НКВС»

КПК: між європейськими нормами і «новим НКВС»

Радіо Свобода 

09.02.2012

Київ – Верховна Рада голосами парламентської більшості ухвалила в першому читанні проект Кримінально-процесуального кодексу, поданий Президентом. Представники влади наголошують, що цей документ збільшує змагальність судового процесу, зменшує можливості прокурора й обмежує можливості для арешту. Опозиція натомість звертає увагу, що позитивні новації нівелюються, зокрема, залежністю суду від влади. Адвокати ж кажуть, що кодексові бракує конкретики.   Представляючи проект кримінально-процесуального кодексу, керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов наголосив, що за своєю значимістю цей документ є «другою Конституцією». За його словами, проект кодексу містить багато нововведень, зокрема, такі запобіжні заходи, як домашній арешт та застава, суттєве скорочення прав державного обвинувачення та розширення прав суду, обмеження термінів перебування під вартою. З ухваленням нового КПК просто не буде підстав вибивати покази з підозрюваних під час слідства, адже вони не братимуться до уваги в суді.   Андрій Портнов також наголосив, що проект КПК схвалено Радою Європи.   Натомість автор альтернативного проекту КПК, член парламентського комітету з питань правової політики, нашоукраїнець, Роман Зварич зазначив, що влада вибірково ставиться до європейських рекомендацій.   «Якщо ви хочете здобути моральне право посилатися на такі документи,  звільніть Юлю (Тимошенко), звільніть Луценка!» – заявив він.   Опозиційні застереження   Депутат-нашоукраїнець Арсеній Яценюк зазначив, що новий Кримінально-процесуальний кодекс передбачає невиправдане розширення повноважень СБУ.

До компетенції СБУ передається додатково 76 складів злочину

Арсеній Яценюк

«Проект КПК передбачає створення під Президентом Віктором Януковичем справжнього НКВС. До компетенції СБУ передається ( увага!)  додатково 76 складів злочину», – заявив лідер «Фронту змін».   Голова парламентського комітету з питань правової політики, б’ютівець, Сергій Міщенко вважає, що більшість позитивних новацій нового КПК нівелюється низкою неприйнятних норм.   «Вісімдесят відсотків цього закону – революційні і дуже гарні позиції. Але ложка дьогтю все псує в цій бочці меду… Наприклад, у 2005 році ми прийняли законопроект про оскарження у суді порушення кримінальних справ. Зараз цієї стадії немає, тому й оскаржувати ми нічого не зможемо», – наголошує він.   Згідно з висновками комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, проект КПК потребує «суттєвого доопрацювання». Проте фракції парламентської більшості, за винятком комуністів, підтримали законопроект у цілому.   Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов запевняє, що критика проекту КПК з боку опозиції була безпредметною.   Адвокати не чекають від «революційного» КПК істотних змін   Правники, які займаються справами пересічних громадян, зазначають, що взятому за основу проектові Кримінально-процесуального кодексу бракує конкретики. Такої думки дотримується, зокрема, київський адвокат Вадим Прокопенко. Він займається адвокатською практикою, здебільшого із кримінальними справами, впродовж 10 років. За його словами, як у чинному, так і в новому кодексах права прописані добре, проте не прописані механізми їх дотримання,  немає також відповідальності за їх порушення.

Кодексу бракує обов’язковості тих чи інших дій

Вадим Прокопенко

«Права як порушувалися раніше, так і, найімовірніше, порушуватимуться. Адже проблема у відсутності гарантій їх дотримання. Кодексу бракує обов’язковості тих чи інших дій. Варто було б сказати, що відмова обвинуваченого від того чи іншого права має бути зафіксована. Треба додати механізмів, як права гарантуватися будуть», – каже Вадим Прокопенко.   Спікер Володимир Литвин застеріг депутатів від того, щоб з Кримінально-процесуальним кодексом не сталося так, як із кодексом податковим, який швидко ухвалили, але потім довго доопрацьовували.

Дмитро Шурхало посилання на оригінал