\”Зарплату шукали з прокурором\”
Тетяна БОДНЯ
“Урядовий кур’єр”
17 травня 2013 року
АКТУАЛЬНО
Недобросовісним працедавцям доводиться повертати гроші не тільки своїм працівникам, а й державі
Сьогодні питаннями трудового законодавства займаються різні інстанції. Щоб перевірити, як приймають людей на роботу, в яких умовах вони працюють, чи вчасно їм виплачують зарплату і чи правильно звільняють, на підприємство повинні прийти не менш як п’ять представників контролюючих органів. Кожен перевіряльник інспектує свою маленьку частину, а «слона» може й не помітити. А роботодавці цим досить уміло користуються.
«Загублені» податки повертають до бюджету
Щодо ситуацій, коли працедавці свідомо обманюють співробітників і державу, економлячи на фонді заробітної плати, відповідно і на платежах до Пенсійного фонду, то ними повинна займатися податкова, куди найчастіше і прямують громадяни, яким не заплатили зароблені гроші.
В цьому році працівники Міністерства доходів і зборів України виявили майже 20 тисяч найманих працівників, які працювали без укладення трудових договорів із працедавцями, повідомили в прес-службі відомства. В бюджет перераховано додатково 3,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб. Унаслідок перевірок понад 11 тисяч громадян, які працювали без офіційної реєстрації, стали приватними підприємцями і сплатили в бюджет 2,6 мільйона гривень податку. Аналітики міністерства зауважують, що після перевірок у 93% випадків зафіксовані порушення трудового законодавства.
На жаль, бувають ситуації, коли працедавці свідомо вводять людей в оману, обіцяючи легальну зарплату та соціальний пакет, а потім вдають, що забули виконати свої обіцянки.
«Я влаштувалася на роботу на комерційне підприємство, яке надавало послуги з організації виставок, — розповідає Олена В. — Моє завдання полягало в тому, що я повинна була писати на сайті цієї фірми новини та інтерв’ю з учасниками виставок. Перші дві зарплати мені заплатили в обумовлений термін, навіть дали розписатися в якійсь відомості. Тому я була впевнена в тому, що отримую цілком легальний дохід. Потім зарплату почали затримувати. Власниця фірми обіцяла, що після проведення виставки обов’язково розрахується. Так тривало п’ять місяців. Але з нами ніхто не розраховувався. Грошові запаси вичерпалися, я була змушена звільнитися».
Жінка розповідає, що написала заяву в податкову міліцію, де її запевнили, що за подібні «фокуси» власниці фірми загрожує термін ув’язнення. З’ясувалося, що вона документально не оформлена на цьому підприємстві і за неї ніхто не платив внески в Пенсійний фонд й податки. Тому за заявою Олени було відкрите кримінальне провадження, а податківці пообіцяли, що примусять її колишнього працедавця все сплатити.
Дізнавшись про те, що відбувається, власниця фірми запропонувала жінці терміново зустрітися.
«Вона написала мені розписку, в якій визнала борг та пообіцяла його повернути протягом 10 місяців, — говорить Олена. — Пояснила, що може віддавати лише по дві тисячі гривень. Натомість попросила, щоб я написала заяву про це в податкову. Але вона заплатила лише за перший місяць, потім повертати борг відмовилася. Пояснила, що в неї немає грошей».
Коли жінка звернулася в податкову, з’ясувалося, що кримінальне провадження закрили, хоч податки за неї так державі ніхто і не сплатив. Слідчий порадив Олені звертатися до суду, мовляв, ці питання не в їхній компетенції.
«У кримінальному законодавстві є дві форми обвинувачення: публічне й приватне, — каже директор юридичної фірми «Наша справа» адвокат Вадим Прокопенко. — У справах, де йдеться не лише про те, що конкретній людині не виплачена заробітна плата, а й не сплачено податки та соціальні внески, застосовують публічне обвинувачення. Тому не зрозуміло, чому кримінальне провадження за цим фактом закрили, не змусивши власницю підприємства сплатити все, що вона заборгувала державі. Щодо працівниці, то їй потрібно написати повторну заяву в податкову міліцію. Якщо не буде належного реагування, звернутися зі скаргою в прокуратуру».
Усі борги записані
У деяких випадках громадяни, оминувши всі контролюючі відомства, або просто не вдоволені результатом проведених перевірок, справді звертаються в прокуратуру. І тоді вже наглядовому відомству доводиться захищати права людей. За словами першого заступника прокурора Шевченківського району столиці Сергія Горупи, особливу увагу приділяють зверненням громадян, які належать до незахищених верств населення (інваліди, діти, пенсіонери, ветерани праці, ветерани Великої Вітчизняної війни тощо).
У разі виявлення порушень органи прокуратури можуть звернутися до суду з позовними заявами про стягнення невиплаченої заробітної плати, а також зобов’язати органи контролю належним чином виконувати свої завдання.
На жаль, працедавці, які вважають за краще платити зарплати в конвертах, не хочуть оформляти трудові відносини з найнятими робітниками. Це дає змогу безболісно їх звільняти, не платити зарплату в повному обсязі, затримувати її на невизначений термін. «Так воно і відбувається. Працедавець на якомусь етапі перестає виплачувати заробітну плату, а громадяни пишуть заяви, в яких просять допомогти її отримати, — розповідає Сергій Горупа. — Ми такі заяви також розглядаємо, але до цього питання підходимо комплексно. Залучаємо відповідні підрозділи місцевих державних адміністрацій, територіальну інспекцію праці, податкову службу.
Але ми зможемо довести, що людина працювала на конкретному підприємстві, тільки якщо збереглися документи щодо виконаної роботи. Можливо, цей громадянин зможе пояснити, до яких клієнтів він звертався, з ким вів ділові переговори або назвати прізвища інших працівників, разом з якими він працював. Якщо це можливо встановити, то, безумовно, доцільно реагувати на ситуацію шляхом реєстрації кримінального правопорушення за статтею 172 КК України, нарахувати суб’єктові господарювання необхідні платежі, які слід сплатити за цього працівника і до Пенсійного фонду, і до бюджету».
Воєнні баталії мирного часу
Доводиться прокурорам втручатися також у ситуації, коли люди працюють на підприємствах легально, та їм не платять заробітну плату. Так, згідно з оперативними даними Головного управління статистики у м. Києві, станом на перше квітня цього року заборгованість із заробітної плати на підприємствах та установах столиці становить 7,7 мільйона гривень.
З метою погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах органи прокуратури Києва вжили кілька заходів.
Протягом І кварталу 2013 року органи прокуратури міста розпочали 24 кримінальних провадження зазначеної категорії, внесли 62 подання, внаслідок розгляду яких відшкодовано 30,6 мільйона гривень, до дисциплінарної відповідальності притягнуто 25 посадових осіб органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування (в т. ч. 18 посадових осіб органів державного контролю).
Як приклад, завдяки втручанню прокуратури Святошинського району м. Києва повністю погашено заборгованість із заробітної плати перед 161 працівником ТОВ «Форум-ДС і Ко», яка на початку лютого цього року становила 2,1 мільйона гривень.
Як повідомили «УК» в прес-службі столичної прокуратури, проблемним залишається питання погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах оборонно-промислового комплексу, яка нині сягає 58,9 мільйона гривень. Ця заборгованість виникла у зв’язку з браком державних замовлень на продукцію, несвоєчасними розрахунками замовників за виконані роботи та надані послуги.
«Невиплата заробітної плати — найбільше соціальне лихо нашого суспільства, — заявив, відкриваючи виїзну нараду, заступник прокурора Київської області Андрій Іванченков, — адже своєчасність отримання заробітної плати та пенсій — це найважливіші питання для кожного».
За його словами, впродовж 2012–2013 років органи прокуратури області у галузі оплати праці порушили 18 кримінальних справ, які направлено до суду, зареєстрували 11 кримінальних проваджень, три з яких направлено до суду, внесли 164 подання. За прокурорського втручання погашено заборгованість на загальну суму 67,7 мільйона гривень, до відповідальності притягнуто 90 посадових осіб, з них 66 — органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Результати прокурорських перевірок засвідчили, що разом з економічними чинниками одна з причин наявності заборгованості з виплати заробітної плати та сплати внесків до Пенсійного фонду — використання керівниками підприємств коштів на інші цілі, тобто умисне невиконання ними трудового законодавства.
Свідченням цього є той факт, що в 11 цьогорічних кримінальних провадженнях керівники підприємств протягом двох тижнів після реєстрації цих відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань погасили борг перед своїми працівниками у повному обсязі. Хоч перед тим заборгованість довго накопичувалася.
Що стосується ухиляння від сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, то лише протягом цього року розслідували вісім кримінальних проваджень щодо керівників таких підприємств. У цих провадженнях вже відшкодовано майже 4 мільйони гривень.
Тож відповідати за свої вчинки працедавцям все-таки доводиться, хоч би якими були схеми, що вони вибудовують, намагаючись економити не лише на найманих працівниках, а й на державі.
Leave a Reply