Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб
Розділ IV
РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ
Стаття 25. Режим забудови територій, визначених для
містобудівних потреб
1. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів,
планах зонування та детальних планах територій.
2. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, обов\’язковий для врахування під час розроблення
землевпорядної документації.
3. Режим забудови територій, визначених для містобудівних
потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними
районними державними адміністраціями, а в разі відсутності
адміністративного району – відповідно Радою міністрів Автономної
Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними
адміністраціями.
4. Узгодження питань щодо забудови визначених для
містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад
здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах
планування зазначених територій та генеральних планах населених
пунктів.
5. Встановлення режиму забудови територій, визначених для
містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності
або права користування земельними ділянками, зміни
адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу)
земельних ділянок.
Стаття 26. Забудова територій
1. Забудова територій здійснюється шляхом розміщення об\’єктів
будівництва.
2. Суб\’єкти містобудування зобов\’язані додержуватися
містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва
об\’єктів.
3. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає
заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно
до вимог цього Закону.
4. Право на забудову земельної ділянки реалізується її
власником або користувачем за умови використання земельної ділянки
відповідно до вимог містобудівної документації.
5. Проектування та будівництво об\’єктів здійснюється
власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у
випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об\’єктів;
6) реєстрація права власності на об\’єкт містобудування.
Стаття 27. Будівельний паспорт забудови земельної ділянки
1. Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок
може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови
земельної ділянки (далі – будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та
архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального
(садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище
двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до
300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів,
елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних
матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення
будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
2. Проектування на підставі будівельного паспорта
здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для
об\’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення
проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
3. Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим
органом містобудування та архітектури на безоплатній основі
протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви
та пакета документів, перелік яких визначається центральним
органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері містобудування.
4. Порядок видачі та форма будівельного паспорта ( z0902-11 )
визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері містобудування.
Leave a Reply