Про Національний банк України
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Національний банк України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, N 29, ст.238 )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121
N 1658-III ( 1658-14 ) від 20.04.2000, ВВР, 2000, N 29, ст.230
N 1919-III ( 1919-14 ) від 13.07.2000, ВРР, 2000, N 42, ст.351
N 2121-III ( 2121-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 5-6, ст.30
N 2740-III ( 2740-14 ) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 5, ст.30
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117
N 1416-IV ( 1416-15 ) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.256
N 3163-IV ( 3163-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.100
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11,
ст.96 }
{ Додатково див. ст. 97 Закону
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }
{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008, ВВР, 2009, N 14, ст.181 –
зміни діють не пізніше ніж до 1 січня 2011 року }
{ Додатково див. Закон
N 835-VI ( 835-17 ) від 26.12.2008, ВВР, 2009, N 20, N 21-22,
ст.269 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257
N 1131-VI ( 1131-17 ) від 17.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.454
N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009, ВВР, 2009, N 52, ст.763
N 1608-VI ( 1608-17 ) від 21.08.2009, ВВР, 2010, N 4, ст.15 }
{ Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 13-рп/2010 ( v013p710-10 ) від 11.05.2010 }
{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2388-VI ( 2388-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 37, ст.496
N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564
N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010, ВВР, 2010, N 49, ст.570
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, ВВР, 2011, N 29, ст.272
N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011, ВВР, 2011, N 36, ст.362
N 3394-VI ( 3394-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 47, ст.533
N 3828-VI ( 3828-17 ) від 06.10.2011, ВВР, 2012, N 21, ст.204
N 4050-VI ( 4050-17 ) від 17.11.2011, ВВР, 2012, N 26, ст.273
N 4395-VI ( 4395-17 ) від 09.02.2012, ВВР, 2012, N 40, ст.479
N 4452-VI ( 4452-17 ) від 23.02.2012, ВВР, 2012, N 50, ст.564
N 5042-VI ( 5042-17 ) від 04.07.2012
N 5103-VI ( 5103-17 ) від 05.07.2012
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012
N 5285-VI ( 5285-17 ) від 18.09.2012
N 5411-VI ( 5411-17 ) від 02.10.2012
N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012
N 5480-VI ( 5480-17 ) від 06.11.2012
N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
{ У статтях 1, 7, 9, 15, 25, 26, 41, 42, 55, 57, 58, 60,
61, 62, 63, 65, 67 слова \”фінансово-кредитна установа\”,
\”та фінансово-кредитні установи\”, \”інші фінансово-кредитні
установи\”, \”та інші фінансово-кредитні установи\”,
\”а також інших фінансово-кредитних установ\” у відповідних
відмінках виключено на підставі Закону N 1919-III
( 1919-14 ) від 13.07.2000 }
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Терміни та поняття
У цьому Законі терміни та поняття вживаються у такому
значенні:
{ Абзац другий статті 1 виключено на підставі Закону
N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 }
банківські метали – золото, срібло, платина, метали
платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно
до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат
якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
банківське регулювання – одна із функцій Національного банку
України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють
діяльність банків, визначають загальні принципи банківської
діяльності, порядок здійснення банківського нагляду,
відповідальність за порушення банківського законодавства;
банківський нагляд – система контролю та активних
впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на
забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких
Національний банк України здійснює наглядову діяльність
законодавства України і встановлених нормативів, з метою
забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів
вкладників та кредиторів банку; { Абзац п\’ятий статті 1 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від
10.01.2002 }
валютні цінності – матеріальні об\’єкти, визначені
законодавством України про валютне регулювання як засоби
валютно-фінансових відносин;
відкритий ринок – ринок, на якому здійснюються операції з
купівлі-продажу цінних паперів між особами, що не є первинними
кредиторами та позичальниками, і коли кошти внаслідок продажу
цінних паперів на такому ринку надходять на користь держателя
цінних паперів, а не їх емітента. Використовується центральними
банками для купівлі-продажу, як правило, короткострокових
державних цінних паперів з метою регулювання грошової маси.
Внаслідок купівлі збільшується вкладення коштів в економіку,
внаслідок продажу – зменшується;
валютна позиція – співвідношення вимог та зобов\’язань банку в
кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх
рівності позиція вважається закритою, при нерівності – відкритою.
Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов\’язань за іноземними
валютами та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою,
якщо обсяг вимог за іноземними валютами та банківськими металами
перевищує обсяг зобов\’язань; { Абзац восьмий статті 1 в редакції
Закону N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }
грошово-кредитна політика – комплекс заходів у сфері
грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення
стабільності грошової одиниці України через використання
визначених цим Законом засобів та методів; { Визначення терміна в
редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
грошово-кредитні зобов\’язання – валюта в обігу, фінансові
вимоги до Національного банку України, за винятком зобов\’язань
Національного банку України перед Кабінетом Міністрів України та
міжнародними фінансовими організаціями; { Статтю 1 доповнено
терміном згідно із Законом N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
грошовий сурогат – будь-які документи у вигляді грошових
знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в
обіг не Національним банком України і виготовлені з метою
здійснення платежів в господарському обороті, крім валютних
цінностей; { Абзац статті 1 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 1919-III ( 1919-14 ) від 13.07.2000 }
девізна валютна політика – політика регулювання валютного
курсу шляхом купівлі і продажу іноземної валюти;
дисконтна валютна політика – зниження або підвищення
Національним банком України процентних ставок за кредит з метою
регулювання попиту і пропозиції на позичковий капітал;
золотовалютний резерв – резерви України, відображені у
балансі Національного банку України, що включають в себе активи,
визнані світовим співтовариством як міжнародні і призначені для
міжнародних розрахунків;
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2922-III
( 2922-14 ) від 10.01.2002 }
кредитор останньої інстанції – Національний банк України, до
якого може звернутися банк для отримання рефінансування в разі
вичерпання інших можливостей рефінансування; { Визначення терміна
в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
казначейські зобов\’язання – боргові цінні папери, що
емітуються державою в особі її уповноважених органів, розміщуються
виключно на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб
і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та
дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові
права, відповідно до умов їх випуску;
металеві рахунки – рахунки, які відкриваються уповноваженими
банками України для обліку операцій, що здійснюються з
банківськими металами;
міжнародні стандарти аудиту – прийняті Міжнародною федерацією
бухгалтерів документи, що визначають стандарти аудиту; { Статтю 1
доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
міжнародні стандарти фінансової звітності – прийняті Радою з
міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, що
визначають стандарти фінансової звітності та бухгалтерського
обліку; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
нереалізовані доходи/витрати – доходи/витрати від переоцінки
фінансових активів та зобов\’язань, монетарного золота та
банківських металів, а також доходи/витрати від купівлі іноземної
валюти, монетарного золота та банківських металів, якщо такі
операції здійснюються не за офіційним валютним курсом; { Статтю 1
доповнено терміном згідно із Законом N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
{ Визначення терміна \”основні засади грошово-кредитної
політики\” виключено на підставі Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
облікова ставка Національного банку України – один із
монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк
України встановлює для банків та інших суб\’єктів
грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та
розміщених грошових коштів; { Визначення терміна в редакції Закону
N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
облікові системи – сукупність відносин щодо формування,
оброблення, зберігання та передавання інформації між державними
органами, фінансовими установами, іншими юридичними особами під
час реалізації державних проектів; { Статтю 1 доповнено терміном
згідно із Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
офіційне видання Національного банку України – спеціальне
друковане видання, визначене Національним банком України як
офіційне і зареєстроване в установленому порядку, в якому
публікуються нормативно-правові акти Національного банку України,
а також інформаційно-аналітичні, статистичні та інші матеріали,
огляди стану банківської системи України, валютного і фінансового
ринків тощо;
офіційний валютний курс – курс валюти, офіційно встановлений
Національним банком України як уповноваженим органом держави;
охорона цінностей та об\’єктів – організація та практичне
здійснення Національним банком заходів охорони щодо визначених і
належних йому будівель, споруд, територій, транспортних засобів,
валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого
майна, спрямованих на недопущення чи припинення протиправних дій
щодо них, забезпечення їх недоторканності та цілісності,
припинення несанкціонованого доступу до них третіх осіб, а також
на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров\’я працівників
Національного банку; { Статтю 1 доповнено терміном згідно із
Законом N 5103-VI ( 5103-17 ) від 05.07.2012 }
платіжний баланс – співвідношення між сумою грошових
надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею
платежів за кордон протягом певного періоду. До платіжного балансу
входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими
операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі
ліцензіями, від фрахтування та обслуговування кораблів, туризму,
утримання дипломатичних і торгових представництв за кордоном,
грошові перекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики
тощо. Платіжний баланс включає рух капіталів: інвестиції та
кредити;
реалізовані доходи/витрати – доходи/витрати від переоцінки
під час вибуття переоцінених фінансових активів і зобов\’язань,
монетарного золота та банківських металів; { Статтю 1 доповнено
терміном згідно із Законом N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
резервна позиція в Міжнародному валютному фонді (далі – МВФ)
– вимоги держави-члена до МВФ, що визначаються як різниця між
квотою та авуарами МВФ в її (держави-члена) валюті за мінусом
грошових авуарів МВФ, отриманих державою-членом у вигляді кредитів
МВФ та залишків на рахунку МВФ N 2, що не перевищує однієї десятої
процента від квоти держави-члена;
ставки рефінансування Національного банку України – виражена
у відсотках плата за кредити, що надаються комерційним банкам, яка
встановлюється Національним банком України з метою впливу на
грошовий оборот та кредитування; { Визначення терміна із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
спеціальні права запозичення (СПЗ) – міжнародний резервний
актив, створений МВФ з метою доповнення існуючих міжнародних
резервних активів, який являє собою \”кошик\” із п\’яти валют, склад
яких переглядається кожні п\’ять років. Вартість спеціальних прав
запозичення визначається щоденно;
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2922-III
( 2922-14 ) від 10.01.2002 }
цінова стабільність – збереження купівельної спроможності
національної валюти шляхом підтримання у середньостроковій
перспективі (від 3 до 5 років) низьких, стабільних темпів
інфляції, що вимірюються індексом споживчих цін.
{ Визначення терміна в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
{ Абзац статті 1 виключено на підставі Закону N 2922-III
( 2922-14 ) від 10.01.2002 }
Термін \”ділова репутація\” розуміється у значенні, визначеному
Законом України \”Про банки і банківську діяльність\” ( 2121-14 ).
{ Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 2. Правова основа діяльності Національного банку
України
Національний банк України (далі – Національний банк) є
центральним банком України, особливим центральним органом
державного управління, юридичний статус, завдання, функції,
повноваження і принципи організації якого визначаються
Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Місцезнаходження Ради Національного банку України (далі –
Рада Національного банку), Правління Національного банку України
(далі – Правління Національного банку) та центрального апарату
Національного банку – місто Київ.
{ Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 3. Статутний капітал
Національний банк має статутний капітал, що є державною
власністю.
Розмір статутного капіталу становить 10 мільйонів гривень.
Розмір статутного капіталу може бути збільшений за рішенням Ради
Національного банку. ( Частина друга статті 3 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 1919-III ( 1919-14 ) від
13.07.2000 )
Джерелами формування статутного капіталу Національного банку
є доходи його кошторису, а при необхідності – Державний бюджет
України.
Стаття 4. Економічна самостійність
Національний банк є економічно самостійним органом, який
здійснює видатки за рахунок власних доходів у межах затвердженого
кошторису, а у визначених цим Законом випадках – також за рахунок
Державного бюджету України.
Національний банк є юридичною особою, має відокремлене майно,
що є об\’єктом права державної власності і перебуває у його повному
господарському віданні.
Національний банк не відповідає за зобов\’язаннями органів
державної влади, а органи державної влади не відповідають за
зобов\’язаннями Національного банку, крім випадків, коли вони
добровільно беруть на себе такі зобов\’язання.
Національний банк не відповідає за зобов\’язаннями інших
банків, а інші банки не відповідають за зобов\’язаннями
Національного банку, крім випадків, коли вони добровільно беруть
на себе такі зобов\’язання.
Національний банк може відкривати свої установи, філії та
представництва в Україні, а також представництва за її межами.
Національний банк, його установи, філії та представництва
мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм
найменуванням.
Стаття 5. Доходи та витрати
Національний банк щорічно складає кошторис доходів та витрат,
який повинен забезпечувати виконання Національним банком його
функцій, установлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та цим
Законом.
Національний банк включає до кошторису доходів та витрат
прогнозовані доходи, а також прогнозовані витрати, в тому числі
амортизаційні відрахування, резерви під знецінення активів та
інвестиції, що спрямовуються на забезпечення діяльності
Національного банку.
Національний банк відображає доходи та витрати, визначає
прибуток (збитки) та складає фінансову звітність відповідно до
міжнародних стандартів фінансової звітності.
Національний банк створює загальні резерви, які
використовуються на покриття його збитків, резерв переоцінки, який
використовується на покриття нереалізованих витрат, а також інші
резерви.
У разі недостатності коштів загальних резервів перевищення
витрат Національного банку над його доходами компенсується за
рахунок коштів Державного бюджету України наступного за звітним
року.
{ Стаття 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639-VI
( 639-17 ) від 31.10.2008, N 1608-VI ( 1608-17 ) від 21.08.2009,
N 1919-III ( 1919-14 ) від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 5-1. Прибуток до розподілу
Одержання прибутку не є метою діяльності Національного банку.
Національний банк визначає прибуток до розподілу шляхом
зменшення прибутку на суму нереалізованих доходів. Національний
банк спрямовує нереалізовані доходи до резерву переоцінки.
Нереалізовані доходи, що стають реалізованими у наступних
періодах, включаються до прибутку до розподілу у відповідних
звітних періодах.
Національний банк компенсує суму перевищення нереалізованих
витрат над сумою резерву переоцінки коштами прибутку поточного
року, а в разі їх недостатності – коштами загальних резервів.
Національний банк здійснює розподіл прибутку до розподілу
після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою
Національного банку річного фінансового звіту у такому
співвідношенні:
50 відсотків прибутку до розподілу спрямовується до загальних
резервів та інших резервів Національного банку. Відрахування до
загальних резервів проводяться поки сума загальних резервів не
дорівнюватиме 10 відсоткам обсягу грошово-кредитних зобов\’язань
Національного банку;
50 відсотків прибутку до розподілу перераховується до
Державного бюджету України наступного за звітним року.
Після формування загальних резервів у розмірі, передбаченому
частиною п\’ятою цієї статті, прибуток до розподілу підлягає
перерахуванню до Державного бюджету України у повному обсязі.
{ Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 6. Основна функція
Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) основною
функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової
одиниці України.
При виконанні своєї основної функції Національний банк має
виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової
стабільності в державі.
{ Частина друга статті 6 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 )
від 09.07.2010 }
Національний банк у межах своїх повноважень сприяє
стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає
досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
{ Частина статті 6 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів
економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету
Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей,
визначених у частинах другій та третій цієї статті.
{ Частина статті 6 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
Стаття 7. Інші функції
Національний банк виконує такі функції:
1) відповідно до розроблених Радою Національного банку
України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та
проводить грошово-кредитну політику;
2) монопольно здійснює емісію національної валюти України та
організує готівковий грошовий обіг;
{ Пункт 2 статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5285-VI ( 5285-17 ) від 18.09.2012 }
3) виступає кредитором останньої інстанції для банків і
організує систему рефінансування;
4) встановлює для банків правила проведення банківських
операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації,
коштів та майна;
5) організовує створення та методологічно забезпечує систему
грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та
статистики платіжного балансу;
6) регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків
в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між
банками;
{ Пункт 6 статті 7 в редакції Закону N 5518-VI ( 5518-17 ) від
06.12.2012 }
7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських
технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та
ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та
облікових систем, контролює створення платіжних інструментів,
систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту
банківської інформації; { Пункт 7 статті 7 в редакції Закону
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
8) здійснює банківське регулювання та нагляд на
індивідуальній та консолідованій основі; { Пункт 8 частини першої
статті 7 в редакції Закону N 3394-VI ( 3394-17 ) від 19.05.2011 }
9) здійснює погодження статутів банків і змін до них,
ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених
законом випадках, веде Державний реєстр банків, Реєстр
аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських
перевірок банків; { Пункт 9 статті 7 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002; в редакції
Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }
10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів
платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем; ( Статтю 7
доповнено пунктом 10 згідно із Законом N 2922-III ( 2922-14 ) від
10.01.2002 )
{ Пункт 11 статті 7 виключено на підставі Закону N 4452-VI
( 4452-17 ) від 23.02.2012 }
12) складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та
прогнозування;
13) представляє інтереси України в центральних банках інших
держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де
співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;
14) здійснює відповідно до визначених спеціальним законом
повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення
операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний
контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали
ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій;
( Пункт 14 статті 7 в редакції Закону N 2922-III ( 2922-14 ) від
10.01.2002 )
15) забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних
резервів та здійснення операцій з ними та банківськими металами;
16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та
валютних відносин;
17) організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та
інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення
банкнот і монет та інших цінностей;
18) реалізує державну політику з питань захисту державних
секретів у системі Національного банку;
19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи
України;
20) визначає особливості функціонування банківської системи
України в разі введення воєнного стану чи особливого періоду,
здійснює мобілізаційну підготовку системи Національного банку;
( Статтю 7 доповнено пунктом 20 згідно із Законом N 2922-III
( 2922-14 ) від 10.01.2002 )
21) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо
законодавчого врегулювання питань, спрямованих на виконання
функцій Національного банку України; ( Статтю 7 доповнено пунктом
21 згідно із Законом N 3163-IV ( 3163-15 ) від 01.12.2005 )
22) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання,
захисту, використання та розкриття інформації, що становить
банківську таємницю; ( Статтю 7 доповнено пунктом 22 згідно із
Законом N 3163-IV ( 3163-15 ) від 01.12.2005 )
23) здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах
своєї компетенції, визначеної законом.
{ Пункт 24 статті 7 виключено на підставі Закону N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
25) визначає порядок здійснення в Україні маршрутизації,
клірингу та взаєморозрахунків між учасниками платіжної системи за
операціями, які здійснені в межах України із застосуванням
платіжних карток, емітованих банками-резидентами; { Статтю 7
доповнено пунктом 25 згідно із Законом N 5284-VI ( 5284-17 ) від
18.09.2012 }
26) створює Засвідчувальний центр для забезпечення
реєстрації, засвідчення чинності відкритих ключів та акредитації
центрів сертифікації ключів, визначає порядок застосування
електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису
в банківській системі України та суб\’єктами переказу коштів;
{ Статтю 7 доповнено пунктом 26 згідно із Законом N 5284-VI
( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
27) видає ліцензії небанківським фінансовим установам, які
мають намір стати учасниками платіжних систем, на переказ коштів
без відкриття рахунків ( z0407-13 ) та відкликає їх відповідно до
законодавства; { Статтю 7 доповнено пунктом 27 згідно із Законом
N 5284-VI ( 5284-17 ) від 18.09.2012 }
28) веде реєстр платіжних систем, систем розрахунків,
учасників цих систем та операторів послуг платіжної
інфраструктури; { Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
29) здійснює нагляд (оверсайт) платіжних систем та систем
розрахунків. { Статтю 7 доповнено пунктом згідно із Законом
N 5178-VI ( 5178-17 ) від 06.07.2012; із змінами, внесеними згідно
із Законом N 5518-VI ( 5518-17 ) від 06.12.2012 }
Розділ II
ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ
РАДИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ
{ Назва розділу II в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 ) від
09.07.2010 }
Стаття 8. Завдання Ради Національного банку
Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) основними
завданнями Ради Національного банку є розроблення Основних засад
грошово-кредитної політики та здійснення контролю за проведенням
грошово-кредитної політики.
{ Стаття 8 в редакції Законів N 1919-III ( 1919-14 ) від
13.07.2000, N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 9. Повноваження Ради Національного банку
Рада Національного банку:
1) розробляє Основні засади грошово-кредитної політики,
публікує їх в офіційних виданнях та подає щорічно до 15 вересня до
Верховної Ради України для інформування;
2) здійснює контроль за проведенням грошово-кредитної
політики;
3) здійснює аналіз впливу грошово-кредитної політики України
на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє
пропозиції щодо внесення відповідних змін до неї;
4) затверджує щорічно до 15 вересня поточного року кошторис
доходів та витрат Національного банку на наступний рік і подає
Президенту України, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів
України інформацію про розрахунок частини прогнозованого прибутку
до розподілу наступного року, яка підлягатиме перерахуванню до
Державного бюджету України;
{ Пункт 4 частини першої статті 9 в редакції Законів N 2457-VI
( 2457-17 ) від 08.07.2010, N 3828-VI ( 3828-17 ) від 06.10.2011 }
5) подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів
України щорічно до 1 квітня відомості про частину прогнозованого
прибутку до розподілу поточного року, яка підлягатиме
перерахуванню до Державного бюджету України, для включення до
проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік;
6) затверджує Регламент Ради Національного банку України;
{ Пункт 6 частини першої статті 9 в редакції Закону N 2856-VI
( 2856-17 ) від 23.12.2010 }
7) приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу
Національного банку;
{ Пункт 7 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010; в редакції Закону
N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }
8) затверджує річний план проведення аудиторських перевірок
структурних підрозділів Національного банку;
9) визначає до 1 листопада звітного року аудиторську
фірму, яка має досвід у проведенні аудиту за міжнародними
стандартами аудиту, для проведення аудиту фінансової звітності
Національного банку;
10) розглядає аудиторський висновок та затверджує до
30 квітня наступного за звітним року річну фінансову звітність
Національного банку, звіт про виконання кошторису доходів та
витрат Національного банку та розподіл прибутку до розподілу за
звітний рік, публікує затверджену Радою Національного банку річну
фінансову звітність Національного банку на офіційному сайті
Національного банку;
{ Пункт 10 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010, N 3828-VI
( 3828-17 ) від 06.10.2011 }
11) затверджує рішення Правління Національного банку про
участь Національного банку у міжнародних фінансових організаціях;
12) вносить рекомендації Правлінню Національного банку в
межах розроблених Основних засад грошово-кредитної політики
стосовно:
методів та форм прогнозування макропоказників економічного і
соціального розвитку України, а також грошово-кредитної політики;
окремих заходів монетарного і регулятивного характеру та їх
впливу на економічний і соціальний розвиток України;
політики курсоутворення та валютного регулювання;
розвитку банківської системи та окремих нормативних актів з
питань банківської діяльності;
вдосконалення платіжної системи;
інших питань, віднесених законом до компетенції Ради
Національного банку;
13) вносить рекомендації Кабінету Міністрів України стосовно
впливу політики державних запозичень та податкової політики на
стан грошово-кредитної сфери України;
14) затверджує за поданням Правління Національного банку
методику визначення заробітної плати Голови Національного банку та
його заступників.
{ Частина перша статті 9 в редакції Закону N 2478-VI ( 2478-17 )
від 09.07.2010 }
Рада Національного банку не може надавати рекомендації щодо
доцільності призначення на посади чи звільнення з посад Голови
Національного банку, членів Правління Національного банку (крім
випадків погодження відповідно до цього Закону кандидатур на
посади заступників Голови Національного банку) або давати
персональну оцінку діяльності окремих посадових осіб Національного
банку.
{ Частина друга статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2478-VI ( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління
Національного банку щодо виконання Основних засад
грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є
обов\’язковими для Правління Національного банку.
У разі неодноразового невиконання або неналежного виконання
Правлінням Національного банку рішень Ради Національного банку,
які є обов\’язковими згідно з цим Законом, Рада Національного банку
має право звернутися до Голови Національного банку або до
Верховної Ради України та Президента України з викладенням своїх
позицій.
{ Стаття 9 в редакції Закону N 1919-III ( 1919-14 ) від
13.07.2000 }
Стаття 10. Склад та формування Ради Національного банку
До складу Ради Національного банку входять члени Ради
Національного банку, призначені Президентом України та Верховною
Радою України. Голова Національного банку, який призначається на
посаду Верховною Радою України за поданням Президента України,
входить до складу Ради Національного банку за посадою.
Членом Ради Національного банку може бути громадянин України,
який постійно проживає в Україні, має повну вищу освіту у галузі
економіки, фінансів чи права або науковий ступінь у галузі
економіки, фінансів чи права і при цьому має не менше 10 років
досвіду роботи в органі законодавчої влади або на керівних посадах
в інших органах державної влади та державних органах, які
забезпечують проведення та реалізацію державної фінансової,
економічної чи правової політики, або на керівних посадах у
міжнародних фінансових організаціях, або на керівних посадах у
банку, або наукової роботи за фінансовою, економічною чи правовою
тематикою та має бездоганну ділову репутацію, зокрема, не має
судимості, не погашеної і не знятої в установленому законом
порядку.
Особа не може бути членом Ради Національного банку, якщо вона
має представницький мандат або обіймає чи обіймала посаду
керівника органу державної влади та іншого державного органу (якщо
не минув один рік з дня її звільнення з такої посади), або є
керівником політичної партії чи членом керівних органів політичної
партії, є керівником або входить до складу керівного органу
юридичної особи, яка має на меті отримання прибутку, установ, які
надають фінансові послуги, є прямим або опосередкованим власником
будь-якої кількості акцій банку.
Для призначення членом Ради Національного банку кандидат на
цю посаду подає відомості, що підтверджують відповідність його
кандидатури вимогам, установленим частинами другою та третьою цієї
статті. Одна й та сама особа не може бути членом Ради
Національного банку більше ніж два строки.
Президент України призначає сім членів Ради Національного
банку шляхом видання відповідного указу.
Верховна Рада України призначає сім членів Ради Національного
банку шляхом прийняття відповідної постанови.
Кандидатури осіб для призначення Верховною Радою України
членами Ради Національного банку проходять обговорення на
спеціальному відкритому засіданні профільного комітету Верховної
Ради України, який вносить свої рекомендації Верховній Раді
України.
Строк повноважень членів Ради Національного банку – сім
років, крім Голови Національного банку, який входить до складу
Ради Національного банку на строк здійснення ним повноважень за
посадою.
Повноваження члена Ради Національного банку припиняються у
зв\’язку із закінченням строку його повноважень або в разі:
а) подання письмової заяви про припинення повноважень за
власним бажанням;
б) визнання його судом недієздатним;
в) невідповідності діяльності члена Ради Національного банку
вимогам закону або втрати бездоганної ділової репутації;
г) відсутності без поважних причин на двох засіданнях Ради
Національного банку підряд;
д) невиконання обов\’язків члена Ради Національного банку (в
тому числі за станом здоров\’я) більше чотирьох місяців підряд;
е) встановлення факту надання недостовірної інформації для
призначення на посаду члена Ради Національного банку;
є) виникнення обставин, що виключають можливість особи бути
членом Ради Національного банку (відповідно до частин другої і
третьої цієї статті).
У разі смерті або оголошення в установленому порядку померлою
особи, яка є членом Ради Національного банку, повноваження такого
члена Ради Національного банку вважаються припиненими з дня його
смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть, або з дня набрання
законної сили рішенням суду про оголошення особи померлою.
Президент України звільняє призначених ним членів Ради
Національного банку шляхом видання відповідного указу, в якому
мають бути зазначені підстави для звільнення.
Верховна Рада України звільняє призначених нею членів Ради
Національного банку шляхом прийняття відповідної постанови за
поданням профільного комітету Верховної Ради України, в якій мають
бути зазначені підстави для звільнення.
Повноваження Голови Національного банку як члена Ради
Національного банку достроково припиняються у зв\’язку з його
відставкою або в разі звільнення його з посади з інших підстав,
визначених цим Законом.
Члени Ради Національного банку здійснюють свої функції на
громадських засадах. Членам Ради Національного банку оплачуються
витрати, понесені у зв\’язку із виконанням ними повноважень
відповідно до Регламенту Ради Національного банку України.
Внутрішні питання організації діяльності Ради Національного
банку, порядок діловодства та інші питання визначаються
Регламентом Ради Національного банку України, який затверджується
на її засіданні.
Розміщення та організаційно-матеріальне забезпечення Ради
Національного банку здійснюються Національним банком за рахунок
його кошторисних витрат.
{ Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1919-III
( 1919-14 ) від 13.07.2000; в редакції Закону N 2478-VI
( 2478-17 ) від 09.07.2010 }
Стаття 11. Порядок роботи Ради Національного банку
Засідання Ради Національного банку проводяться не рідше
одного разу на квартал.
Позачергові засідання Ради Національного &nbs