Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини:

ухилення від підписання охоронних договорів на пам\’ятки культурної спадщини;

порушення режиму використання пам\’ятки культурної спадщини;

порушення режиму історико-культурного заповідника чи історико-культурної заповідної території;

проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам\’ятці культурної спадщини, зміна призначення пам\’ятки культурної спадщини, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини;

ухилення від передачі в установленому порядку знайдених під час археологічних розвідок, розкопок рухомих предметів, пов\’язаних з нерухомими об\’єктами культурної спадщини, на постійне зберігання до музеїв (державних фондосховищ), у яких зберігаються музейні предмети і музейні колекції, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України, – тягне за собою накладення штрафу на громадян від п\’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста до ста п\’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Коментар:

Об\’єкт: суспільні відносини у сфері охорони та використання пам\’яток історії і культури. Предметом цього правопорушення є пам\’ятки історії і культури.

Пам\’ятка- об\’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам\’яток України;

За типами об\’єкти культурної спадщини поділяються на: споруди (витвори) -твори архітектури та інженерного мистецтва, твори монументальної скульптури та монументального малярства, археологічні об\’єкти, печери з наявними свідченнями життєдіяльності людини, будівлі або приміщення в них, що зберегли автентичні свідчення про визначні історичні події, життя та діяльність відомих осіб; комплекси (ансамблі)- топографічно визначені сукупності окремих або поєднаних між собою об\’єктів культурної спадщини; визначні місця – зони або ландшафти, природно-антро¬погенні витвори, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

За видами об\’єкти культурної спадщини поділяються на: археологічні – рештки життєдіяльності людини (нерухомі об\’єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов\’язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації; історичні- будинки, споруди, їх комплекси (ансамблі), окремі поховання та некрополі, місця масових поховань померлих та померлих (загиблих) військовослужбовців (зокрема, іноземців), які загинули у війнах, внаслідок депортації та політичних репресій на території України, місця бойових дій, місця загибелі бойових кораблів, морських та річкових суден, зокрема, із залишками бойової техніки, озброєння, амуніції тощо, визначні місця, пов\’язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів; об\’єкти монументального мистецтва- твори образотворчого мистецтва: як самостійні (окремі), так і ті, що пов\’язані з архітектурними, археологічними чи іншими пам\’ятками або з утворюваними ними комплексами (ансамблями); об\’єкти архітектури та містобудування – окремі архітектурні споруди, а також пов\’язані з ними твори монументального, декоративного та образотворчого мистецтва, які характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій або авторів; природно-архітектурні комплекси (ансамблі), історичні центри, вулиці, квартали, площі, залишки давнього розпланування та забу¬дови, що є носієм певних містобудівних ідей; об\’єкти садово-паркового мистецтва-поєднання паркового будівництва з природними або створеними людиною ландшафтами; ландшафтні – природні території, які мають історичну цінність; об\’єкти науки і техніки -унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об\’єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей.

Відносини у сфері охорони і використання пам\’яток історії і культури регулюються законами України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 р., «Про охорону археологічної спадщини» від 18.03.2004 р., «Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об\’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки» від 20.04.2004 р. та іншими нормативно-правовими актами.

Об\’єктивна сторона цього правопорушення виражена у вчиненні дій, що порушують встановлені правила охорони і використання пам\’яток історії і культури.

Суб\’єкт: громадяни та посадові особи.

Суб\’єктивна сторона: вина у формі як умислу, так і необережності.