Поради адвоката: які ризики невиплати заробітної плати працівникам під час воєнного стану?

Воєнний стан вносить свої корективи в будь-яку сферу нашого життя. Як показала практика, з часом виникла поширена проблема у підприємців: неможливість виплачувати заробітні плати працівникам. Як уникнути такої ситуації та як вирішити вже наявну проблему розглянемо далі у статті.

Чи може роботодавець відмовити у виплаті зарплати через воєнний стан.

Більшість підприємств в Україні були не повною мірою готові до війни та її наслідків, тому ніхто не застрахований від непередбачуваних обставин, які могли виникнути, але зобов’язання перед співробітниками мають виконуватися за будь-яких умов, у вигляді нараховування і виплат заробітної плати 2 рази на місяць (ст. 115 КЗпП).

Чи може воєнний стан врятувати від штрафу 

Торгово-промислова палата України визнала те, що подій 24 лютого 2022 – форс-мажор. Саме тому, наразі, діє звільнення підприємців від відповідальності за невиплату заробітної плати, у випадку, якщо бойові дії або дії інших обставин непереборної сили вплинули на це. У мирний час невиконання цих норм могло нести за собою адміністративну та у складніших випадках кримінальну відповідальність, також працівники могли б безперешкодно подати в суд позов про стягнення заробітної плати.

Треба враховувати той факт, що війна не скасовує зобов’язань перед співробітниками, але через обставини, виплату можна перенести на пізнішу дату без ризиків отримати штраф на посадових осіб та підприємства.

Якщо так склалося, що своєчасна виплата зарплати, через бойові дії все ж є неможливою найближчим часом, то строк виплат заробітної плати відтерміновується на термін, поки підприємство не відновить свою роботу знову.

Несвоєчасна виплата зарплати підприємством: ризики та відповідальність

Війна закінчиться і треба буде згадати про обов’язки. Саме тому, не зважаючи на те, що під час воєнного стану штрафи та відповідальність за не плату зарплати була скасовано, у мирний час підприємства зобов’язані виплатити заборгованість перед працівниками. У разі невиплат існує ризик відповідальності. Також, у мирний час, працівники можуть звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості із заробітної плати.

• Адміністративна — штраф від 30 до 100 НМДГ або 510—1700 грн (ст. 41 КпАП), він буде застосований щодо посадових осіб на підприємствах, установах і організацій без врахування форм власності;
• Кримінальна — штраф накладається на керівника, через навмисну та безпідставну невиплату зарплати працівникам, більше чим за 1 місяць (календарний) сума стягнення: від 500 до 1000 НМДГ (8500 — 17 000 грн) також передбачена відповідальність у вигляді виправних робіт на строк до 2 років, в окремих випадках: позбавлення волі до 2 років, або позбавлення прав працювати на певних посадах чи займатися визначеною діяльністю на строк до 3 років;
• Фінштраф — встановлюється у визначеному порядку абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП на підприємство, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Штраф може збільшитися втричі, за умови, якщо у мирний час, строки виплати були порушено більше одного місяця.

Працівник подав позовну заяву про невиплату заробітної плати підприємством через суд, що робити?

Кожен працівник, якщо його права були порушені, має право звернутися до суду з метою стягнення заборгованості по заробітній платі та відшкодувати завданні незручності підприємством, такі: як невиплата нарахованої заробітної плати.

Судові спори завжди тягнуть за собою складний процес, ризики якого необхідно скорочувати. Саме тому варто подбати про адвоката з великим досвідом подібних спорів, для того, аби убезпечити себе та зменшити наслідки, якщо ви є стороною, яку звинувачують, як, наприклад, підприємство, яке не виплачує зарплату. Звертайтеся до адвокатського бюро Василя Михалюка ( https://advokatvm.com/poslugy/yurydychna-dop-trudovi-spory/ ), яке має великий досвід захисту підприємств у суді.