Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 168-171
Стаття 168. Додаткове судове рішення
1. Суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка
брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову
постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої
досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу
виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
2. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може
бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
3. Суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду
питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть
участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були
належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.
4. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд
постановляє ухвалу.
5. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в
ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.
Стаття 169. Виправлення описок і очевидних
арифметичних помилок у судовому рішенні
1. Суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що
брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити
допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні
арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення
законної сили чи ні.
2. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в
порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення
виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за
присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи
повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в
судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не
перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
{ Частина друга статті 169 в редакції Закону N 4054-VI ( 4054-17 )
від 17.11.2011 }
3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи
відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Стаття 170. Роз\’яснення судового рішення
1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його
ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або
державного виконавця ухвалою роз\’яснює своє рішення, не змінюючи
при цьому його змісту.
2. Подання заяви про роз\’яснення судового рішення
допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк,
протягом якого судове рішення може бути подане для примусового
виконання.
3. Суд розглядає заяву про роз\’яснення судового рішення
протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере
участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою
про роз\’яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у
справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним
чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз\’яснення
рішення.
4. Подання заяви про роз\’яснення судового рішення зупиняє
перебіг строку, встановленого судом для виконання судового
рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може
бути подане для примусового виконання.
{ Частина четверта статті 170 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
5. Копія ухвали про роз\’яснення судового рішення не пізніше
наступного дня після її постановлення надсилається особам, які
беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у
судовому засіданні.
6. Ухвалу про роз\’яснення судового рішення або відмову у його
роз\’ясненні може бути оскаржено.
Глава 6
ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ В ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЯХ
АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВ
Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо
оскарження нормативно-правових актів органів
виконавчої влади, Верховної Ради Автономної
Республіки Крим, органів місцевого
самоврядування та інших суб\’єктів владних
повноважень
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд
адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та
розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради
Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної
сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки
Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого
самоврядування, інших суб\’єктів владних повноважень.
2. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо
яких його застосовано, а також особи, які є суб\’єктом
правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі
щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов\’язує
відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей
акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
4. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо
оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час
і місце судового розгляду адміністративної справи.
5. Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів
до судового розгляду.
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі
заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий
розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб,
якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
7. Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових
актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного
місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках
з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може
продовжити строк розгляду справи, але не більш як на один місяць.
8. Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи
таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили,
повністю або в окремій його частині.
9. Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового
акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту
вищої юридичної сили інших правових актів чи їх окремих положень,
крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній
справі, які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає
такі акти чи їх окремі положення незаконними або такими, що не
відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
10. Постанова суду у справах щодо оскарження
нормативно-правових актів оскаржується у загальному порядку.
11. Резолютивна частина постанови суду про визнання
нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає
правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним
невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було
офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли
питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність
його правовому акту вищої юридичної сили постало під час розгляду
іншої адміністративної справи.
{ Стаття 171 в редакції Закону N 2181-VI ( 2181-17 ) від
13.05.2010 }
Leave a Reply