Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 86-94

Стаття 86. Оцінка доказів

1. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім
переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,
повному та об\’єктивному дослідженні.

2. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

3. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного
доказу окремо, а також достатність і взаємний зв\’язок доказів у їх
сукупності.

Глава 7
СУДОВІ ВИТРАТИ

Стаття 87. Види судових витрат

1. Судові витрати складаються із судового збору та витрат,
пов\’язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і
звільнення від сплати встановлюються законом.
{ Частина друга статті 87 в редакції Закону N 3674-VI ( 3674-17 )
від 08.07.2011 }

3. До витрат, пов\’язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов\’язані із
прибуттям до суду;

3) витрати, пов\’язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов\’язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Стаття 88. Зменшення розміру судових витрат або
звільнення від їх оплати, відстрочення та
розстрочення судових витрат

1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою
зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від
їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити
сплату судових витрат на визначений строк.

2. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть
оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати
розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у
справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до
ухвалення судового рішення у справі.

{ Статтю 89 виключено на підставі Закону N 3674-VI
( 3674-17 ) від 08.07.2011 }

Стаття 90. Витрати на правову допомогу

1. Витрати, пов\’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого
фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором,
несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової
допомоги, передбачених законом.

2. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової
допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок
Державного бюджету України.

3. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу
встановлюється законом.

Стаття 91. Витрати сторін та їхніх представників,
що пов\’язані із прибуттям до суду

1. Витрати, пов\’язані з переїздом до іншого населеного пункту
сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть
сторони.

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не
є суб\’єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються
іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного
пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від
звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється
пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація
за відрив від звичайних занять – пропорційно від розміру
мінімальної заробітної плати.

3. Граничний розмір компенсації ( 590-2006-п ) за судовим
рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов\’язані із
прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 92. Витрати, пов\’язані із залученням свідків,
спеціалістів, перекладачів та проведенням
судових експертиз

1. Витрати, пов\’язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка
заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста,
перекладача та проведення судової експертизи.

2. Свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам оплачуються
проїзд, а також добові в разі переїзду до іншого населеного
пункту. Експертам, спеціалістам і перекладачам повинна бути
сплачена винагорода за виконану роботу.

3. У разі неоплати судової експертизи у строк, встановлений
судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової
експертизи.

4. Якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення
перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а
також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх
розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного
бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.

5. Граничний розмір компенсації витрат ( 590-2006-п ),
пов\’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та
проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.

Стаття 93. Витрати, пов\’язані з проведенням огляду
доказів на місці та вчиненням інших дій,
необхідних для розгляду справи

1. Витрати, пов\’язані з проведенням огляду доказів на місці
та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе
сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо
клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома сторонами,
витрати на них несуть обидві сторони порівну.

2. Граничний розмір компенсації витрат ( 590-2006-п ),
пов\’язаних з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням
інших дій, необхідних для розгляду справи, встановлюється
Кабінетом Міністрів України.

Стаття 94. Розподіл судових витрат

1. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є
суб\’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею
документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету
України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною
був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова
особа).

2. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб\’єкта
владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені
нею документально підтверджені судові витрати, пов\’язані із
залученням свідків та проведенням судових експертиз.

3. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові
витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до
задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини
вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

4. У справах, в яких позивачем є суб\’єкт владних повноважень,
а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати,
здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

5. У разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача,
звільненого від сплати судових витрат, а також залишення
адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені
відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

6. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не
повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить
судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл
судових витрат.