Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 57-60

Стаття 57. Особи, які не можуть бути представниками

1. Не можуть бути представниками в суді особи, які беруть
участь у справі як секретар судового засідання, експерт,
спеціаліст, перекладач та свідок.

2. Судді, прокурори, слідчі не можуть бути представниками в
суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідних
органів, що є стороною або третьою особою у справі, чи як законні
представники сторони чи третьої особи.

Стаття 58. Документи, що підтверджують
повноваження представників

1. Повноваження представників, які беруть участь в
адміністративному процесі на основі договору, на здійснення
представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю.
Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них
приєднуються судом до справи.
{ Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

2. Повноваження законних представників підтверджуються
документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних,
опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони
представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів
приєднуються до справи.

3. Довіреності від імені органу, підприємства, установи,
організації видаються за підписом керівника або іншої
уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і
засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи,
організації.

4. Довіреність фізичної особи на ведення справи в
адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою
особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати
довіреності.
{ Частина четверта статті 58 в редакції Закону N 4054-VI
( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

5. Повноваження адвоката як представника можуть також
посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи),
уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги,
або договором про надання правової допомоги. До ордера обов\’язково
додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження
адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення
окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін.
{ Частина п\’ята статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010, N 5076-VI ( 5076-17 ) від
05.07.2012 }

6. Довіреності або інші документи, які підтверджують
повноваження представника і були посвідчені в інших державах,
повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку,
якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на
обов\’язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 59. Повноваження представника в суді

1. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові
право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх
процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Розпорядження
довірителя представникові, який бере участь в адміністративному
процесі на основі договору, щодо ведення справи є обов\’язковими
для нього.

2. Представник, який бере участь в адміністративному процесі
на основі договору, має право повністю або частково відмовитися
від адміністративного позову, визнати адміністративний позов,
змінити адміністративний позов, досягнути примирення, передати
повноваження представника іншій особі (передоручення), оскаржити
судове рішення, якщо право на вчинення кожної із цих дій
спеціально обумовлене у виданій йому довіреності.

3. Повноваження представника чинні протягом часу провадження
у справі, якщо інший строк не зазначено у довіреності.

4. Представник може відмовитися від наданих йому повноважень,
про що повідомляє особу, яка його ними наділила, та суд. При цьому
він не може брати участь у цій справі як представник іншої
сторони.

5. Підстави і порядок припинення представництва за
довіреністю, скасування довіреності та відмови представника від
наданих йому повноважень визначаються статтями 248-250 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ).

6. Законний представник самостійно здійснює процесуальні
права та обов\’язки сторони чи третьої особи, яку він представляє,
діючи в її інтересах.

7. Якщо дії законного представника суперечать інтересам
особи, яку він представляє, суд може залучити до участі у справі
відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати
права, свободи та інтереси інших осіб.

Стаття 60. Участь у справі органів та осіб, яким
законом надано право захищати права, свободи
та інтереси інших осіб

1. У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної
Ради України з прав людини, органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть
звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами
про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у
цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав
людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування
повинні надати адміністративному суду докази, які підтверджують
наявність поважних причин, що унеможливлюють самостійне звернення
цих осіб до адміністративного суду для захисту своїх прав, свобод
та інтересів.
{ Частина перша статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011 }

2. З метою представництва інтересів громадянина або держави
в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених
законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере
участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за
своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за
адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її
розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд
судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів
громадянина або держави. При цьому прокурор повинен надати
адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість
громадянина самостійно здійснювати представництво своїх
інтересів.
{ Частина друга статті 60 в редакції Закону N 4176-VI ( 4176-17 )
від 20.12.2011 }

3. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування
можуть бути залучені судом до участі у справі як законні
представники або вступити у справу за своєю ініціативою з метою
виконання покладених на них повноважень.