Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 35-42

Стаття 35. Вручення повістки

1. Повістка вручається під розписку. Повістка може бути
вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере
участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка
викликається до суду.

2. Особа, яка вручає повістку, зобов\’язана повернути до
адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки,
яка приєднується до справи.

3. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за три дні
до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається
безпосередньо в суді. Повістка у справах, для яких встановлено
скорочені строки розгляду, має бути вручена у строк, достатній для
прибуття до суду.
{ Частина третя статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 4054-VI ( 4054-17 ) від 17.11.2011 }

4. Вважається, що повістку вручено також у разі одержання її
під розписку будь-яким повнолітнім членом сім\’ї адресата, який
проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов\’язана
негайно повідомити про неї адресата.

5. У разі тимчасової відсутності адресата особа, яка повинна
вручити повістку, відмічає у повістці відомості про те, куди вибув
адресат та коли передбачається його повернення за наявності таких
даних.

6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою
або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі,
позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка
та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією
місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку цієї особи до
суду.

7. Особам, які проживають за межами України, повістки
вручаються в порядку, встановленому міжнародними договорами
України, згода на обов\’язковість яких надана Верховною Радою
України, у разі відсутності таких – у порядку, встановленому
статтею 115-5 цього Кодексу.
{ Частина сьома статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 1837-VI ( 1837-17 ) від 21.01.2010 }

8. Вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона
доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного
реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це
підтверджується підписом відповідної службової особи.

9. Вважається, що повістку вручено посадовій чи службовій
особі, яка є учасником адміністративного процесу, якщо її
доставлено за адресою місця служби цієї особи в порядку,
встановленому частиною восьмою цієї статті.

10. Вручення повістки представникові особи, яка бере участь у
справі, вважається також врученням повістки і цій особі.

11. Розписку про одержання повістки (повістку у разі
неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати)
належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі
повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена
адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така
повістка вручена належним чином.
{ Частина одинадцята статті 35 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
{ Положення частини одинадцятої статті 35 щодо зміни порядку
виклику та повідомлення осіб, які беруть участь у справах, про
судовий розгляд позовів і скарг без їх присутності у судових
засіданнях, визнано конституційним згідно з Рішенням
Конституційного Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

Стаття 36. Час вручення повістки

1. Часом вручення повістки вважається день заповнення
розписки адресатом, його представником, повнолітнім членом сім\’ї
адресата, який проживає разом з ним, службовою особою органу,
підприємства, установи, організації.

Стаття 37. Наслідки відмови від одержання повістки

1. У разі відмови адресата від одержання повістки особа, яка
її доставляє, робить відповідну відмітку на повістці, засвідчує її
власним підписом і негайно повертає до адміністративного суду.
Особа, яка відмовилася одержати повістку, вважається такою, що її
повідомлено про дату, час і місце судового засідання.

Стаття 38. Виклик шляхом надсилання тексту повістки
електронною поштою, факсимільним повідомленням
(факсом, телефаксом), телефонограмою

1. Суб\’єкту владних повноважень текст повістки надсилається
електронною поштою (факсимільним повідомленням) на адресу
електронної пошти або на номер факсу (телефаксу), які містяться у
Єдиній базі даних електронних адрес, номерів факсів (телефаксів)
суб\’єктів владних повноважень. Суб\’єкт владних повноважень повинен
за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно
підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого
підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження
записується відповідним працівником апарату суду і приєднується
секретарем судового засідання до справи. Таке підтвердження є
достатнім доказом належності повідомлення суб\’єкта владних
повноважень про дату, час і місце судового розгляду. Якщо протягом
двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження
від суб\’єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового
засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є
достатнім доказом належності повідомлення суб\’єкта владних
повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

Одночасно з надсиланням тексту повістки суд, у разі якщо
справа розглядається за місцезнаходженням суб\’єкта владних
повноважень, повідомляє суб\’єкта владних повноважень про наявні у
нього матеріали, які підлягають врученню йому як стороні, та про
можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.

2. Порядок частини першої цієї статті може бути застосовано
також щодо особи, яка бере участь у справі, незалежно від того, чи
є вона суб\’єктом владних повноважень, у разі, якщо вона зазначила
адресу своєї електронної пошти (номер факсу, телефаксу) і не
висловила заперечень проти її використання для одержання текстів
судових рішень та інших документів.
{ Стаття 38 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010
– зміни щодо направлення текстів повісток електронною поштою,
факсом (телефаксом) які вводяться в дію з дня повідомлення
Державною судовою адміністрацією України в газетах \”Голос України\”
та \”Урядовий кур\’єр\” про початок функціонування Єдиної бази даних
електронних адрес, номерів факсів (телефаксів) суб\’єктів владних
повноважень }
{ Положення статті 38 щодо зміни порядку виклику та повідомлення
осіб, які беруть участь у справах, про судовий розгляд позовів і
скарг без їх присутності у судових засіданнях, визнано
конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011
( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }

Стаття 39. Виклик відповідача, третіх осіб, свідків,
місце проживання (перебування) яких невідоме

{ Назва статті 39 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 }

1. Якщо зареєстроване у встановленому законом порядку місце
проживання (перебування) відповідача, третіх осіб, свідків
невідоме, суд може здійснити їх виклик через засоби масової
інформації за останнім відомим місцем їхнього проживання
(перебування) на території України.
{ Частина перша статті 39 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )
від 07.07.2010 }

2. Виклик публікується в друкованому засобі масової
інформації не пізніше ніж за сім днів до дати призначеного
судового розгляду справи.

3. Друкований засіб масової інформації, у якому розміщуються
оголошення про виклик протягом наступного року, визначається не
пізніше 1 грудня поточного року в порядку ( 52-2006-п ),
встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 40. Обов\’язок повідомити про зміну адреси
та причини неприбуття в судове засідання

1. Особи, які беруть участь у справі, зобов\’язані під час
провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання
(перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення
про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і
вважається врученою.

2. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти,
спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути
до суду, зобов\’язані завчасно повідомити про це суд.

Глава 4
ФІКСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

Стаття 41. Фіксування судового засідання технічними засобами

1. Суд під час судового розгляду адміністративної справи
здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою
звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове
засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо
відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється
за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при
розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування
судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного
засобу не здійснюється.
{ Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
{ Щодо визнання конституційними положень частини першої статті 41,
якими передбачено випадки, коли повне фіксування судового процесу
технічними засобами не здійснюється, див. Рішення Конституційного
Суду N 16-рп/2011 ( v016p710-11 ) від 08.12.2011 }

2. Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює
секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого
інший працівник апарату суду.

3. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис
судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є
додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового
засідання приєднується до матеріалів справи.

Стаття 42. Ведення журналу судового засідання

1. Одночасно із технічним записом судового засідання
секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання.

2. У журналі судового засідання зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування адміністративного суду, який розглядає
справу, прізвище та ініціали судді (суддів), секретаря судового
засідання;

3) справа, що розглядається, ім\’я (найменування) сторін та
інших осіб, які беруть участь у справі;

4) номер носія інформації;

5) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

6) назва процесуальної дії;

7) час вчинення процесуальної дії;

8) інші відомості, встановлені цим Кодексом.

3. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового
засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання
і приєднується до справи.