Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 223-231

Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції
за наслідками розгляду касаційної скарги

1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної
скарги має право:

1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові
рішення – без змін;

2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції,
скасувавши судове рішення суду першої інстанції;

3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції,
залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;

4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши
судове рішення суду апеляційної інстанції;

5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та
залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;

6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження
розгляду;

7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити
провадження;

8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;

9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної
інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Стаття 224. Підстави для залишення касаційної
скарги без задоволення, а судових
рішень – без змін

1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без
задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди
першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм
матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень
чи вчиненні процесуальних дій.

2. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення
судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло
призвести до неправильного вирішення справи.

Стаття 225. Підстави для зміни судових рішень

1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення,
якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або
встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є
помилковим тільки в частині.

Стаття 226. Підстави для скасування судового
рішення суду апеляційної інстанції та
залишення в силі судового рішення суду
першої інстанції

1. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду
апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої
інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або
змінене помилково.

Стаття 227. Підстави для скасування судових рішень
з направленням справи для продовження
розгляду або на новий розгляд

1. Підставою для скасування судових рішень судів першої та
(або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження
розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права,
які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає
подальшому провадженню у справі.
{ Частина перша статті 227 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та
(або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий
розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили
встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного
вирішення справи.
{ Частина друга статті 227 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

{ Частину третю статті 227 виключено на підставі Закону
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

4. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для
продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені
тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до
суду першої інстанції.

5. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є
обов\’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при
розгляді справи.

Стаття 228. Підстави для залишення позовної заяви
без розгляду або закриття
провадження у справі

1. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в
касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або
закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155
і 157 цього Кодексу.

2. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення
судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну
силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення
виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у
справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Стаття 229. Підстави для скасування судових рішень
і ухвалення нового судового рішення

1. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові
рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове
рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але
суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального
чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного
судового рішення.

Стаття 230. Судові рішення суду касаційної інстанції

1. Розглянувши касаційну скаргу, суд касаційної інстанції
постановляє ухвалу в разі:

1) залишення касаційної скарги без задоволення, а судових
рішень – без змін;

2) скасування судових рішень судів першої та апеляційної
інстанцій з направленням справи для продовження розгляду або на
новий розгляд;

3) зміни ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

4) скасування судових рішень судів першої та апеляційної
інстанцій і залишення позовної заяви без розгляду або закриття
провадження;

5) визнання судових рішень судів першої та апеляційної
інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриття
провадження;

6) скасування судових рішень і постановлення нової ухвали.

2. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної
скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої або
апеляційної інстанції або прийняти нову постанову, якими суд
касаційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні
вимоги.

3. З усіх процесуальних питань суд касаційної інстанції
постановляє ухвали.

4. Судові рішення суду касаційної інстанції ухвалюються,
проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть
участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 цього
Кодексу.

Стаття 231. Зміст ухвали суду касаційної інстанції

1. Ухвала суду касаційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів
суддів і секретаря судового засідання;

імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту вимог касаційної скарги та оскаржених
судових рішень;

узагальнених доводів особи, яка подала касаційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у
справі;

встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд
касаційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення
закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної
скарги;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.

2. При залишенні касаційної скарги без задоволення в ухвалі
зазначається, якими нормами права спростовуються її доводи.

3. У разі скасування або зміни судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій в ухвалі зазначається, у чому полягала їхня
незаконність.