Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 196-206

Стаття 199. Повноваження суду апеляційної інстанції за
наслідками розгляду апеляційної скарги на
ухвалу суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду
першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу
суду – без змін;

2) змінити ухвалу суду;

3) скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому
провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду;
{ Пункт 3 частини першої статті 199 в редакції Закону N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

4) скасувати ухвалу суду і залишити позовну заяву без
розгляду або закрити провадження у справі;

5) визнати ухвалу суду нечинною і закрити провадження у
справі;

6) скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу. { Пункт 6
частини першої статті 199 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 )
від 07.07.2010 }

Стаття 200. Підстави для залишення апеляційної скарги
без задоволення, а судового рішення – без змін

1. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без
задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає,
що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та
ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і
процесуального права.

2. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з
одних лише формальних міркувань.
{ Статтю 200 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

Стаття 201. Підстави для зміни судового рішення

1. Підставами для зміни постанови або ухвали суду першої
інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із
помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального
права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Стаття 202. Підстави для скасування судового
рішення та ухвалення нового рішення

1. Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої
інстанції та ухвалення нового рішення є:

1) неповне з\’ясування судом обставин, що мають значення для
справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального або процесуального права, що
призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само
розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні
постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин,
які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його
відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;
ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув
справу. { Пункт 4 частини першої статті 202 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

Стаття 203. Підстави для залишення позовної заяви
без розгляду або закриття провадження у справі

1. Постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в
апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або
провадження у справі закривається з підстав, встановлених
відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та
обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для
закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд
апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває
провадження у справі.

Стаття 204. Підстави для скасування ухвали суду,
яка перешкоджає подальшому провадженню у справі,
і направлення справи для продовження розгляду
до суду першої інстанції

1. Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає
подальшому провадженню у справі, і направлення справи для
продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з\’ясування судом обставин, що мають значення для
справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які
призвели до неправильного вирішення питання.
{ Стаття 204 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 }

Стаття 205. Судові рішення суду апеляційної інстанції

1. Розглянувши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції
постановляє ухвалу в разі:

1) залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового
рішення – без змін;

2) зміни ухвали суду першої інстанції;

3) скасування судового рішення і постановлення нової ухвали;

4) скасування судового рішення і залишення позовної заяви без
розгляду або закриття провадження у справі;

5) визнання судового рішення нечинним і закриття провадження
у справі;

6) скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому
провадженню у справі, і направлення справи для продовження
розгляду до суду першої інстанції. { Пункт 6 частини першої статті
205 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }

2. Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду
апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду
першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд
апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні
вимоги.

3. З усіх процесуальних питань суд апеляційної інстанції
постановляє ухвали.

4. Судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються,
проголошуються, видаються або надсилаються особам, які беруть
участь у справі, в порядку, встановленому статтями 160 і 167 цього
Кодексу.

Стаття 206. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції

1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду апеляційної інстанції,
прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення
суду першої інстанції;

узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у
справі;

встановлених судом першої інстанції обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом апеляційної інстанції обставин із
посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих
доказів;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при
постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної
скарги;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її
оскарження.

2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі
зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються
доводи, що містяться у скарзі.

3. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої
інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи
необґрунтованість цього рішення.
{ Частина третя статті 206 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 }