Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті
1. У разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на
рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій
установі, що мають право на продаж іноземної валюти на
внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов\’язує їх
продати протягом семи днів іноземну валюту в сумі, необхідній для
погашення боргу.
2. У разі якщо такі кошти розміщені у банку або іншій
фінансовій установі, які не мають права на продаж іноземної валюти
на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов\’язує
їх перерахувати протягом семи днів ці кошти до банку або іншої
фінансової установи, які мають таке право, для їх реалізації
відповідно до вимог частини першої цієї статті.
3. У разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний
виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній
валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної
виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У
разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний
виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою
цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та
перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої
служби.
4. Кошти виконавчого збору, стягнуті при виконанні рішення
про стягнення коштів в іноземній валюті, відповідно до цієї статті
реалізуються, а одержані після цього кошти у гривнях зараховуються
до Державного бюджету України.
Стаття 54. Звернення стягнення на заставлене майно
1. Звернення стягнення на заставлене майно в порядку
примусового виконання допускається за виконавчими документами для
задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
2. У разі якщо коштів, що надійшли від реалізації
заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог
стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі
якого звернуто стягнення на заставлене майно, такий документ
повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, встановленому
пунктом 8 частини першої статті 47 цього Закону.
3. Для задоволення вимог стягувачів, які не є
заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може
бути звернуто у разі:
виникнення права застави після винесення судом рішення про
стягнення з боржника коштів;
якщо вартість предмета застави перевищує розмір
заборгованості боржника заставодержателю.
4. Про звернення стягнення на заставлене майно для
задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями,
державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше
наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому
стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та
роз\’яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом
про зняття арешту із заставленого майна.
5. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку,
встановленому цим Законом.
6. За рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого
майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього
Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог
заставодержателя. У разі якщо заставодержатель не є стягувачем у
виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного
підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в
повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів
використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку,
встановленому цим Законом.
7. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо
звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.
8. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки
здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону
України \”Про іпотеку\” ( 898-15 ).
Стаття 55. Звернення стягнення на майно боржника,
що перебуває в інших осіб
1. Державний виконавець має право звернути стягнення на майно
боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що
належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов\’язані подати на запит державного
виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику
майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають
передати боржнику.
2. Після надходження від зазначених осіб відомостей про
наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно,
вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У
разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає
державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається
державним виконавцем у примусовому порядку.
3. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших
осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності
понятих на підставі ухвали суду.
4. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб
кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових
установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі
ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
5. За ухилення від виконання розпоряджень державного
виконавця особою, в якої перебуває майно боржника, на неї може
бути накладено стягнення відповідно до цього Закону.
Стаття 56. Майно, на яке не може бути звернуто стягнення
1. Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в
переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернуто
стягнення за виконавчими документами, згідно з додатком до цього
Закону.
Стаття 57. Арешт і вилучення майна боржника
1. Арешт майна боржника застосовується для забезпечення
реального виконання рішення.
2. Арешт на майно боржника може накладатися державним
виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей
боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у
банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі
боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення
заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
3. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті,
може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням
виконавчого збору, витрат, пов\’язаних з організацією та
проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем
штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії
постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено
заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає
органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони
на його відчуження.
4. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи
майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня
після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим
установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті, та
органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.
Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника
може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому
цим Законом.
{ Частина четверта статті 57 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 5405-VI ( 5405-17 ) від 02.10.2012 }
5. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього
арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна
боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника
державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися
ним, а в разі потреби – обмежити права користування майном,
здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на
зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та
арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним
виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням
властивостей майна, його значення для власника чи володільця,
необхідності використання та інших обставин.
6. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або
користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою
передбачену законом відповідальність зберігача майна.
7. Вилучення арештованого майна з передачею його для
реалізації здійснюється у строк, встановлений державним
виконавцем, але не раніше ніж через п\’ять днів після накладення
арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і
передаються для продажу негайно після накладення арешту.
8. Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші
побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової
групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі
частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають
обов\’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня
передаються на зберігання установам Національного банку України,
які зобов\’язані прийняти їх на безоплатній основі. Арешт на цінні
папери накладається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів
України.
9. Під час проведення опису майна боржника – юридичної особи
та накладення арешту на нього державний виконавець також
використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними
бухгалтерського обліку. Під час прийняття державним виконавцем
постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі
поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті
боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт
майна.
Leave a Reply