Category Трудове право

Стаття 253. Особи, які підлягають загальнообов\’язковому державному соціальному страхуванню

Глава XVII 
ЗАГАЛЬНООБОВ\’ЯЗКОВЕ ДЕРЖАВНЕ СОЦІАЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ ТА ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Стаття 253. Особи, які підлягають загальнообов\’язковому державному соціальному страхуванню
Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов\’язковому державному соціальному страхуванню.
Стаття 254. Кошти загальнообов\’язкового державного соціального страхування
Основними джерелами коштів загальнообов\’язкового державного соціального страхування є внески власників підприємств, установ, організацій або уповноважених ними органів чи фізичної особи, працівників. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов\’язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов\’язкового державного соціального страхування.
Стаття 255. Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов\’язковим державним соціальним страхуванням
Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов\’язковим державним соціальним страхуванням працівникам, а в деяких випадках і членам їх сімей, умови їх надання та розміри визначаються законами України з окремих видів загальнообов\’язкового державного соціального страхування, іншими нормативно-правовими актами, які містять норми щодо загальнообов\’язкового державного соціального страхування.
Стаття 256. Пенсійне забезпечення
Працівники та члени їх сімей мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв\’язку із втратою годувальника, а також за вислугу років відповідно до закону.
{Глава XVII із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2048-08 від 18.09.73, № 2240-10 від 29.07.81, № 4617-10 від 24.01.83, із Законами № 871-12 від 20.03.91, № 3694-12 від 15.12.93, № 263/95-ВР від 05.07.95, в редакції Закону № 429-IV від 16.01.2003}
Глава XVIII 
НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ
Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють уповноважені органи, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об\’єднання.
{Стаття 259 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2240-10 від 29.07.81; Законами № 2857-12 від 15.12.92, № 3694-12 від 15.12.93, № 2343-III від 05.04.2001, № 2275-VI від 20.05.2010, № 5462-VI від 16.10.2012}
Стаття 260. Державний нагляд за охороною праці
Державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної безпеки;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної безпеки;
центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
{Стаття 260 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2240-10 від 29.07.81, № 2957-10 від 30.12.81; Законом № 3694-12 від 15.12.93; в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012}
{Статтю 261 виключено на підставі Закону № 3694-12 від 15.12.93}
{Статтю 262 виключено на підставі Закону № 3694-12 від 15.12.93}
Стаття 263. Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад у галузі охорони праці
Місцеві державні адміністрації і ради у межах відповідної території:
забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці;
формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення;
здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.
{Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 2240-10 від 29.07.81; Законами № 3694-12 від 15.12.93, № 5462-VI від 16.10.2012}
{Статтю 264 виключено на підставі Закону № 3694-12 від 15.12.93}
Стаття 265. Відповідальність за порушення законодавства про працю
Особи, винні в порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Read More