Науково-практичний коментар до ст. 234 Кодексу законів про працю України

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Коментар:

1. Строки, що встановлені ст. 233 КЗпП, не перериваються і не призупиняються. Але вони можуть бути поновлені судом при наявності поважних причин. Зрештою оцінку причин як поважних робить суд. Тому сам по собі пропуск строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, який допустив працівник або власник, не є підставою для відмови в прийнятті позовної заяви (заяви). При пропуску місячного, тримісячного та річного строків, встановлених ст. 233 КЗпП, суд при розгляді трудового спору повинен з\’ясувати всі обставини справи. При необґрунтованості вимог працівника або власника по суті суд відмовляє позивачу в задоволенні вимог саме з цієї підстави. Якщо вимоги позивача є обґрунтованими, але строк, встановлений ст. 233 КЗпП, пропущено без поважних причин, суд також відмовляє у позові, але вже з інших мотивів: у зв\’язку з пропуском встановленого строку. При обґрунтованості позовних вимог і пропуску строку з поважних причин строк для звернення до суду поновлюється, а позовні вимоги задовольняються.

2. Поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які зобов\’язують оточуючих, органи державної влади та інших суб\’єктів, з урахуванням норм моралі, виявити повагу та поблажливість до працівника.