Науково-практичний коментар до ст. 168 Кодексу законів про працю України

Працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник або уповноважений ним орган зобов\’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.

Коментар:

1. Ст. 168 КЗпП передбачає надання працівникам двох видів перерв: 1) для обігрівання; 2) для відпочинку.

2. Перерви для обігрівання надаються працівникам, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях. Температура і сила вітру, при яких надаються перерви для обігрівання, визначаються виконкомами місцевих рад (п. 2 постанови Наркомпраці СРСР від 11 грудня 1929 року). Практично виконкоми давно перестали займатися цими питаннями, у зв\’язку з чим і переліки працівників, які мають право на перерви для обігрівання, і умови, за яких встановлюються перерви, визначаються угодами, колективними договорами та іншими локальними нормативно-правовими актами, які приймає власник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

3. Перерви для обігрівання включаються у робочий час. Кількість і тривалість перерв визначає власник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації. При відрядній формі оплати праці вони закладаються в норми виробітку (інші норми праці). Використовуватися вони можуть працівниками за своїм розсудом, або за розпорядженням керівника робіт. При почасовій формі оплати праці перерви для обігрівання використовуються в порядку, встановленому власником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації.

4. Кошти для обігрівання надаються за місцем роботи або поблизу від нього. При короткочасних роботах має бути забезпечене лише влаштування багать для обігрівання.

5. Вантажникам та деяким іншим працівникам надаються спеціальні перерви для відпочинку. Їх тривалість і розподіл встановлюються правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 23 Правил про умови праці вантажників при вантажно-розвантажувальних роботах, затверджених Наркомпраці СРСР). За умови відрядної форми заробітної плати перерви, які надаються вантажникам для відпочинку, закладаються в норми виробітку, внаслідок чого, як правило, здійснення контролю за кількістю, тривалістю та розподілом перерв для відпочинку позбавлено сенсу.