Науково-практичний коментар до ст. 159 Кодексу законів про працю України

Працівник зобов\’язаний:

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

додержувати зобов\’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації;

проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров\’ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

Коментар:

1. Стаття, що коментується, визнає працівника зобов\’язаним додержувати нормативних актів про охорону праці, правил внутрішнього трудового розпорядку в частині охорони праці, а також умов колективного і трудового договору. Навіть якщо порушення норм і умов охорони праці створює загрозу життю і здоров\’ю лише самого працівника (порушника), воно може тягти за собою застосування до працівника всього комплексу правових заходів впливу, які допускаються законодавством про працю (позбавлення премії, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо). В ст. 14 Закону \”Про охорону праці\” формулюється обов\’язок працівника дбати про особисту безпеку і здоров\’я, а також про безпеку і здоров\’я людей, що його оточують, як в процесі виконання будь-яких робіт, так і під час перебування на території підприємства.

2. У разі невиконання працівником обов\’язків, передбачених статтею 159 КЗпП, за відсутності його вини, власник також повинен вжити заходів. Зокрема, якщо працівник не може вивчити відповідні правила і належно пройти перевірку знань з питань охорони праці, він після повторної перевірки знань підлягає звільненню відповідно до п. 2 ст. 40 КЗпП, якщо немає можливості перевести працівника на іншу роботу.

3. Про обов\’язок працівника проходити у відповідних випадках медичні огляди див. коментар до ст. 169 КЗпП.

4. Ушкодження здоров\’я працівника внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, які настали внаслідок порушення працівником нормативних актів про охорону праці, визнається страховим випадком, що дає працівникові право на одержання страхових виплат і відповідних соціальних послуг. Лише розмір одноразової допомоги, що виплачується працівникові при стійкій втраті професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, може зменшуватися (не більше ніж на 50 відсотків), якщо комісія з розслідування нещасного випадку встановить, що ушкодження здоров\’я відбулося не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення правил з охорони праці потерпілим (п. 2 ст. 34 Закону \”Про загальнообов\’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності\”).