Науково-практичний коментар до ст. 138 Кодексу законів про працю України

Для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Коментар:

1. Відповідно до ст. 138 КЗпП на власника покладається тягар доказування в суді наявності умов, передбачених ст. 130 КЗпП. Нагадаємо, що в ст. 130 як умови притягнення до матеріальної відповідальності прямо чи побічно названа наявність не тільки прямої дійсної шкоди, порушення працівником трудових обов\’язків, причинного зв\’язку між порушенням і шкодою, але й вини працівника.

Тим часом, довести вину працівника власник спроможний далеко не завжди. У випадках, коли матеріальні цінності передані працівникові для збереження та в інших цілях, власник взагалі втрачає можливість контролювати дії працівника щодо матеріальних цінностей. За таких умов він не може і довести вину працівника.

2. Ст. 138 КЗпП, яка покладає весь тягар доказування у спорах про покладення на працівника матеріальної відповідальності на власника, в існуючій редакції діє уже більше, ніж чверть століття. Але при соціалізмі тягар доказування власником вини працівника легко перетворювався в неписаний обов\’язок працівника доводити відсутність своєї вини. Тепер ситуація змінилася. Сьогодні ігнорувати закон, навіть найнедосконаліший, стає все важче. І поки ст. 138 КЗпП не змінено, тягар доказування наявності всіх умов притягнення працівника до матеріальної відповідальності несе власник. Це може бути істотним аргументом на захист інтересів працівника, який притягується до матеріальної відповідальності.