Науково-практичний коментар до ст. 136 Кодексу законів про працю України

Покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками – за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

Коментар:

1. Якщо з працівника стягується матеріальна шкода, яка не перевищує середнього місячного заробітку, то незалежно від підстави матеріальної відповідальності власник вправі видати наказ (розпорядження) про стягнення суми шкоди із заробітку працівника. У системі державної та комунальної власності розпорядження про стягнення із заробітної плати сум шкоди, заподіяної керівниками підприємств, установ, організацій або їх заступниками, видається вищестоящим у порядку підлеглості органом.

Можливість прийняття в подібних випадках рішення про притягнення до матеріальної відповідальності посадових осіб органів управління акціонерного товариства, товариств з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю суттєво ускладнюється, оскільки рішення про це повинні приймати збори акціонерного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю (підпункт \”є\” частини п\’ятої ст. 41, ст. 59, 63 Закону \”Про господарські товариства\”), а збори, як правило, проводяться один або два рази на рік (ст. 45, 61 того ж Закону). Зазначене правило поширюється на посадових осіб органів управління акціонерного товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, якими визнаються голова та члени виконавчого органу, ради (спостережної ради), а також голова ревізійної комісії товариства (ст. 23 Закону \”Про господарські товариства\”).

Правда, гострота проблеми усувається можливістю делегування повноважень зборів акціонерного товариства раді (спостережній раді) та виконавчому органу товариства (частина третя ст. 46; частина третя ст. 47 Закону \”Про господарські товариства\”). Повноваження зборів товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю також можуть бути делеговані виконавчому органу (частина друга ст. 62; ст. 65 Закону \”Про господарські товариства\”). Але в цьому останньому випадку делегування не вирішує проблему, тому що одноособового керівника товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю до матеріальної відповідальності можуть притягти лише збори товариства.

2. Розпорядження про відрахування із заробітної плати може бути видане не пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди. День виявлення – це день, коли власник (як його розуміє ст. 21 КЗпП, а не той власник, що мається на увазі п. 3 ст. 7 Закону \”Про власність\”) дізнався про заподіяння шкоди. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, ревізії або перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку. Якщо працівник притягується до матеріальної відповідальності в порядку регресу у зв\’язку з відшкодуванням шкоди третій особі, днем, коли власник дізнався про виникнення шкоди, слід вважати день проведення виплати на користь третьої особи. З того ж дня обчислюється строк, установлений для притягнення працівника до матеріальної відповідальності в разі заподіяння шкоди у формі витрат підприємства, установи, організації з вини працівника.

День видання розпорядження (день, коли воно зроблено) – це день його підписання керівником підприємства, установи, організації або іншою уповноваженою посадовою особою.

3. Розпорядження має бути звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення працівникові про його видання. Строк ознайомлення працівника з виданим розпорядженням про відрахування з його заробітку в порядку покриття шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, законодавством не регламентується. Але ми б не рекомендували цей строк відтягувати. Під зверненням до виконання слід розуміти передання розпорядження бухгалтеру по розрахунках із працівниками, а не реальне відрахування.

4. Працівникові надається право, якщо він не згоден із передбаченим розпорядженням відрахуванням або його розміром, звернутися з заявою до органів з розгляду трудових спорів. При цьому відповідно до частини другої ст. 124 та п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України \”Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя\” працівник може звернутися не тільки в комісію по трудових спорах, але й безпосередньо до суду.

5. У решті випадків стягнення з працівника шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, здійснюється шляхом подання власником позову до суду. З позовом про стягнення шкоди з керівників державних і комунальних підприємств, установ, організацій та їх заступників відповідно до частини четвертої ст. 136 КЗпП повинні звертатися вищестоящі в порядку підлеглості органи.

Строк для звернення з позовами про стягнення з працівників шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям, встановлений тривалістю один рік. Він обчислюється з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (ст. 233 КЗпП).