Науково-практичний коментар до ст. 71 Кодексу законів про працю України

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Коментар:

1. Залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина друга ст. 67 КЗпП), графіком змінності (виходу на роботу), як правило, заборонено. Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі (ст. 67 КЗпП), а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до викладених вище правил. Правило про заборону залучати працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу.

2. Тільки у виняткових випадках, встановлених у частині другій ст. 71 КЗпП, допускається залучення працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні.

3. При застосуванні п. 2 частини другої ст. 71 КЗпП варто враховувати таке. У сучасних умовах доцільніше було б говорити про майно підприємства, установи, організації, як це зроблено в п. 8 ст. 40 КЗпП.

4. Залучення працівників до роботи у вихідні дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації. Варто звернути увагу на таку деталь. Якщо ст. 64 КЗпП передбачає необхідність одержання дозволу виборного органу первинної профспілкової організації на проведення надурочних робіт, то ст. 71 КЗпП допускає залучення до роботи в вихідний день з дозволу виборного органу окремих працівників. Отже, у запиті власника на одержання згоди на залучення працівників до роботи у вихідний день ці працівники повинні бути перелічені. Обмежитися зазначенням їх кількості не можна. Тим більше необхідний перелік працівників, що залучаються до роботи у вихідний день, у наказі (розпорядженні), який видається з цього приводу.

5. При додержанні власником правил, які визначають порядок залучення працівників до роботи у вихідний день, працівник зобов\’язаний виконати відповідний наказ власника. Його невиконання є порушенням трудової дисципліни. Водночас працівник не може бути залучений у вихідний день до роботи, яка не відповідає трудовому договору, незалежно від наявності підстав для залучення працівників до роботи у вихідний день і додержання встановленого порядку, якщо він не згоден на це, а тому і не може бути притягнений у такому випадку до дисциплінарної відповідальності.

6. Важливо також враховувати, що залучення працівників до роботи у вихідні дні регулюється імперативними нормами, які виключають можливість такого залучення при відсутності підстав або з порушенням встановленого порядку, хоча б і була згода працівника на роботу вихідного дня.

7. Правило ст. 71 КЗпП не поширюється на випадки виконання робіт у порядку відпрацьовування днів відпочинку, наданих працівникам відповідно до частини третьої ст. 73 КЗпП.

8. Дещо інший порядок залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні встановлено для державних службовців. Згідно ст. 20 Закону \”Про державну службу\” для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов\’язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з\’явитися на службу у вихідні, святкові і неробочі дні, робота в які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства. Отже, згоди виборного органу первинної профспілкової організації на їх роботу в зазначені дні не потрібно.