Науково-практичний коментар до ст. 17 Кодексу законів про працю України

Колективний договір набирає чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у ньому.

Після закінчення строку чинності колективний договір продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний, якщо інше не передбачено договором.

Колективний договір зберігає чинність у разі зміни складу, структури, найменування уповноваженого власником органу, від імені якого укладено цей договір.

У разі реорганізації підприємства, установи, організації колективний договір зберігає чинність протягом строку, на який його укладено, або може бути переглянутий за згодою сторін.

У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.

У разі ліквідації підприємства, установи, організації колективний договір діє протягом усього строку проведення ліквідації.

На новоствореному підприємстві, в установі, організації колективний договір укладається за ініціативою однієї із сторін у тримісячний строк після реєстрації підприємства, установи, організації, якщо законодавством передбачено реєстрацію, або після рішення про заснування підприємства, установи, організації, якщо не передбачено їх реєстрацію.

Коментар:

1. Щодо трудового договору законодавство про працю не вживає поняття \”набрання чинності\”. Однак колективний договір, угода не можуть бути віднесені до категорії актів індивідуальних. Вони носять нормативний характер. Тому щодо них можлива постановка питання про момент, з якого вони набирають чинності. Таким моментом є момент їх підписання представниками сторін. Однак сторони вправі й іншим способом визначити момент, з якого колективний договір набирає чинності. Крім того, слід враховувати, що умови колективних договорів і угод, що погіршують умови оплати праці, можуть набирати чинність не раніше як через два місяці після повідомлення власником працівників про це (ст. 103 КЗпП). Якщо колективним договором, угодою прийняте рішення про встановлення нових чи зміну чинних норм праці (ст. 15 Закону \”Про оплату праці\”), такі норми праці можуть застосовуватися не раніше, ніж через місяць після того, як власник повідомив про це працівників (частина третя ст. 86 КЗпП).

2. Строк дії колективного договору законодавством не регламентується. Сторони колективного договору вправі установити його на свій розсуд. У практичному плані недоцільно встановлювати строк чинності колективного договору тривалістю менше одного року, оскільки погодження його умов може виявитися досить складним, тривалим. Занадто тривалий строк також є неприйнятним, оскільки є багато питань, що в обов\’язковому порядку повинні регулюватися колективним договором (вони передбачені, наприклад, ст. 15 Закону \”Про оплату праці\”). Однак, сьогодні соціально-економічні умови в державі залишаються нестабільними, в міру їх зміни необхідно постійно вносити відповідні зміни до колективного договору, інакше він перестане виконувати функцію, для якої був укладений.

Правда, у зв\’язку зі зміною обставин не обов\’язково укладати новий колективний договір. Можливе внесення змін до чинного колективного договору. Це може бути цілком непоганим виходом для сторін колективного договору, особливо враховуючи ту обставину, що порядок внесення змін у колективний договір не тотожний порядку укладення колективного договору. Порядок внесення змін і доповнень до колективного договору сторони вправі визначити в самому договорі (ст. 14 Закону \”Про колективні договори і угоди\”). У колективному договорі може встановлюватися спрощений порядок внесення змін і доповнень до колективного договору (наприклад, за погодженням між сторонами, колективного договору, угоди без затвердження змін та доповнень зборами чи конференцією трудового колективу).

3. Закінчення встановленого колективним договором строку його чинності не означає, що він автоматично втрачає юридичну силу. Колективний договір продовжує діяти, поки сторони не укладуть новий колективний договір або не переглянуть (не внесуть доповнення і зміни) в чинний колективний договір. При цьому належить враховувати, що чимало зобов\’язальних умов колективних договорів втрачає чинність у зв\’язку з їх виконанням. Що ж стосується нормативних умов, то вони також можуть у зв\’язку з закінченням строку дії колективного договору втратити свою чинність до укладення нового колективного договору. Однак, за загальним правилом, вони продовжують діяти. Якщо ж строк дії колективного договору закінчився, а новий колективний договір не укладено, то, наприклад, ніяк не можуть утратити чинність тарифні ставки, затверджені колективним договором, строк дії якого закінчився. Враховуючи це і повинне вирішуватися питання про реалізацію сторонами колективного договору права визначати долю колективного договору, строк дії якого закінчився, до укладення нового колективного договору.

4. Реорганізація підприємства також не впливає на чинність колективного договору. Однак частина четверта ст. 17 КЗпП спеціально зазначає на можливість перегляду (переукладення) колективного договору в таких випадках за погодженням сторін. Ясно, що сторони колективного договору, не порушуючи законодавства, вправі переглянути (переукласти) колективний договір у будь-який час у період його дії і без реорганізації підприємства.

5. У разі зміни власника чинність колективного договору зберігається на встановлений строк його чинності, але не більше ніж на 1 рік. Протягом цього строку сторони повинні провести переговори та укласти новий колективний договір або внести зміни в чинний. На нашу думку, при з\’ясуванні змісту терміну \”зміна власника\” слід враховувати його відмінність від змісту такої форми реорганізації юридичної особи, як \”перетворення\”, хоча вони досить близькі між собою. Під перетворенням звичайно розуміється зміна організаційно-правової форми підприємства, коли до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов\’язки колишнього підприємства (ч. 2 ст. 107 ЦК). Типовим прикладом перетворення є приватизація державного підприємства шляхом створення на базі його майна відповідного акціонерного товариства (п. 1 ст. 18 Закону \”Про приватизацію державного майна\”). Отже про зміну власника слід говорити у випадках, коли власник майна підприємства змінюється в межах існуючої організаційно-правової форми підприємства, тобто фактична зміна власника можлива тільки для приватних підприємств і підприємств, заснованих на власності об\’єднань громадян. У всіх інших випадках \”зміни власника\” з повною передачею всього комплексу майнових прав і обов\’язків (при передачі державного підприємства у комунальну власність, чи навпаки; при переході прав всіх засновників товариства з обмеженою відповідальністю до однієї особи тощо) потрібно говорити про перетворення (реорганізацію) відповідного підприємства. Однак зміни у складі засновників (учасників, акціонерів) господарського товариства або іншого підприємства не означають зміни власника, хоча б склад засновників (учасників, акціонерів) обновився цілком.

6. Процес ліквідації підприємства з урахуванням обсягів вимог ліквідованого підприємства до боржників, і кредиторів – до ліквідованого підприємства, може затягтися на багато місяців. Протягом усього цього періоду управління підприємством здійснює ліквідаційна комісія, для якої, як і для іншої сторони колективного договору, умови колективного договору мають обов\’язковий характер.

7. Частина сьома ст. 17 КЗпП встановлює досить жорсткі строки укладення колективного договору на новоствореному підприємстві. Колективний договір повинен бути укладений не пізніше тримісячного строку після (з дня) реєстрації підприємства. В установах і організаціях, що не підлягають державній реєстрації, цей строк обчислюється з дня прийняття рішення про створення. Однак до прийняття на роботу найманих працівників на підприємство взагалі не поширюється правило про обов\’язкове укладення колективного договору.