Стаття 29. Шкода, пов\’язана з пошкодженням транспортного засобу
Стаття 29. Шкода, пов\’язана з пошкодженням транспортного
засобу
У зв\’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються
витрати, пов\’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу
з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому
законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень,
зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з
місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того
власника чи законного користувача транспортного засобу, який
керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної
пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо
транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на
стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію
транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
( Стаття 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
Стаття 30. Шкода, пов’язана з фізичним знищенням
транспортного засобу
30.1. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо
його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим.
Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені
згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи
висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем
або експертом відповідно до законодавства, витрати на
відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість
транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
30.2. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його
власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу
до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на
евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної
пригоди.
{ Стаття 30 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
Стаття 31. Шкода, пов’язана з пошкодженням чи фізичним
знищенням дороги, дорожніх споруд та інших
матеріальних цінностей
31.1. Розмір шкоди, пов’язаної з пошкодженням чи фізичним
знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей,
визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту,
акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром,
оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
{ Стаття 31 в редакції Закону N 5090-VI ( 5090-17 ) від
05.07.2012 }
Стаття 32. Випадки, коли шкода не відшкодовується
Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не
відшкодовує: ( Абзац перший статті 32 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 2902-IV ( 2902-15 ) від 22.09.2005 )
32.1. шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого
транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає
цивільно-правової відповідальності відповідно до закону;
32.2. шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу,
який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.3. шкоду, заподіяну життю та здоров\’ю пасажирів, які
знаходилися у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив
дорожньо-транспортну пригоду, та які є застрахованими відповідно
до пункту 6 статті 7 Закону України \”Про страхування\”
( 85/96-ВР );
32.4. шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому
транспортному засобі, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду;
32.5. шкоду, заподіяну при використанні забезпеченого
транспортного засобу під час тренувальної поїздки чи для участі в
офіційних змаганнях;
32.6. шкоду, яка прямо чи опосередковано викликана чи якій
сприяли іонізуюча радіація, викликане довільним ядерним паливом
радіоактивне отруєння, радіоактивна, токсична, вибухова чи в
іншому відношенні небезпечна властивість довільної вибухової
ядерної сполуки чи її ядерного компонента;
32.7. шкоду, пов\’язану із втратою товарної вартості
транспортного засобу;
{ Пункт 32.7 статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 5090-VI ( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
32.8. шкоду, заподіяну пошкодженням або знищенням внаслідок
дорожньо-транспортної пригоди антикварних речей, виробів з
коштовних металів, коштовного та напівкоштовного каміння,
біжутерії, предметів релігійного культу, картин, рукописів,
грошових знаків, цінних паперів, різного роду документів,
філателістичних, нумізматичних та інших колекцій;
32.9. шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної
пригоди, якщо вона відбулася внаслідок масових заворушень і
групових порушень громадського порядку, військових конфліктів,
терористичних актів, стихійного лиха, вибуху боєприпасів, пожежі
транспортного засобу, не пов\’язаної з цією пригодою;
32.10. шкоду, заподіяну життю та здоров’ю водія забезпеченого
транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну
пригоду.
{ Статтю 32 доповнено пунктом 32.10 згідно із Законом N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
Стаття 33. Дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної
пригоди, яка може бути підставою для здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати)
33.1. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може
бути підставою для здійснення страхового відшкодування
(регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до
такої пригоди, зобов\’язаний:
33.1.1. дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху
обов\’язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;
33.1.2. вжити заходів з метою запобігання чи зменшення
подальшої шкоди;
33.1.3. поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди,
про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження
страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;
33.1.4. невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня
настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати
страховику, з яким укладено договір обов\’язкового страхування
цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, – МТСБУ), повідомлення про
дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також
відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та
пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій
транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати
зазначений обов\’язок, він має підтвердити це документально.
33.2. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю
лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності
травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих
транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у
них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп\’яніння або
перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу
та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти
повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення
зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце
дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов\’язку
інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду
без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів
МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну
потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів,
затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на
день настання страхового випадку. { Абзац третій пункту 33.2
статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5090-VI
( 5090-17 ) від 05.07.2012 }
33.3. Водії та власники транспортних засобів, причетних до
дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна
зобов\’язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у
такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної
пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком
(у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ)
представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також
забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна
(транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов\’язку
збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому
стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної
пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів
після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41
цього Закону, – МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну
пригоду його уповноважений представник не прибув до
місцезнаходження такого пошкодженого майна.
33.4. У разі оформлення працівниками відповідних підрозділів
МВС України відповідних документів про дорожньо-транспортну
пригоду вони також встановлюють та фіксують необхідні відомості
щодо обов\’язкового страхування цивільно-правової відповідальності
учасників цієї пригоди і сприяють представникам страховиків
(МТСБУ) у проведенні огляду місця дорожньо-транспортної пригоди і
транспортних засобів, причетних до неї.
{ Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2902-IV
( 2902-15 ) від 22.09.2005; в редакції Закону N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 33-1. Сприяння страховику та МТСБУ у розслідуванні
причин та обставин дорожньо-транспортної
пригоди, яка може бути підставою для здійснення
страхового відшкодування (регламентної виплати)
33-1.1. Страхувальник, інша особа, відповідальність якої
застрахована, водій транспортного засобу, причетного до
дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання
відшкодування (потерпілий), зобов\’язані сприяти страховику та
МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної
пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб
або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) про всі відомі їй
обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї
документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи
робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або
документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги
виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
33-1.2. На підставі письмового запиту страховика або МТСБУ
відповідний підрозділ МВС України зобов\’язаний надати йому довідку
про дорожньо-транспортну пригоду, форма та порядок видачі якої
встановлюється Міністерством внутрішніх справ України; заклад
охорони здоров\’я – довідку про тимчасову втрату працездатності
(лікування), форма та порядок видачі якої встановлюється
Міністерством охорони здоров\’я України, відомості про діагноз,
лікування та прогноз хвороби потерпілого, висновки судово-медичної
експертизи, а також іншу інформацію, необхідну для вирішення
питання щодо здійснення страхового відшкодування або регламентної
виплати; медико-соціальна експертна комісія – документи, що
підтверджують ступінь втрати професійної чи загальної
працездатності потерпілого; суди та правоохоронні органи – копії
наявних документів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної
пригоди, розміру заподіяної та відшкодованої шкоди.
Зазначені в цьому пункті документи надаються безоплатно.
Строк надання такої інформації (довідок та інших документів)
органами державної влади (у тому числі судовими та
правоохоронними) та органами місцевого самоврядування, медичними
закладами, а також іншими юридичними особами не може перевищувати
30 днів з дня надходження запиту страховика (МТСБУ).
{ Закон доповнено статтею 33-1 згідно із Законом N 3045-VI
( 3045-17 ) від 17.02.2011 }
Стаття 34. Дії страховика та МТСБУ після отримання
інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка
може бути підставою для здійснення страхового
відшкодування (регламентної виплати)
34.1. Страховик зобов\’язаний протягом двох робочих днів з дня
отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки
страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі
здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для
своєчасного здійснення страхового відшкодування.
34.2. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення
про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках,
передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) зобов\’язаний
направити свого представника (працівника, аварійного комісара або
експерта) на місце настання страхового випадку та/або до
місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання
страхового випадку та розміру збитків.
34.3. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених
статтею 41 цього Закону, – МТСБУ) не з\’явився у визначений строк,
потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або
експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у
випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, – МТСБУ)
зобов\’язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення
експертизи (дослідження).
34.4. Для визначення причин настання страхового випадку та
розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники.
Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні
комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні
комісари чи експерти.
Leave a Reply