Науково-практичний коментар до ст. 205 Сімейного кодексу України

Стаття 205. Визначення розміру аліментів на батьків

1. Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій

грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з
ура-

хуванням матеріального та сімейного стану сторін.

2. При визначенні розміру аліментів та додаткових ви-

трат суд бере до уваги можливість одержання утримання

від інших дітей, до яких не пред\’явлено позову про стяг-

нення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

1. Аліменти матері, батькові можуть бути присуджені су-

дом у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі чи
од-

ночасно у частці від заробітку та в твердій грошовій
сумі.

На вибір способу визначення розміру аліментів можуть

впливати різні обставини, зокрема, нерегулярність
заробітку,

його мінливість, одержання частини доходу в натуральній

формі, наявність у дочки, сина необлікованих доходів, що

підтверджено високим матеріальним рівнем їхнього життя.

Розмір аліментів залежить від матеріального та сімейного

стану сторін.

2. Частина друга статті 205 СК стосується випадків, коли

позивач має право на утримання одночасно від кількох
осіб,

за різними сімейно-правовими зобов\’язаннями.

У М. є 30-річний син, 18-річна дочка – студентка,
чоловік,

якому 55 років, та 80-річна мати.

Дочка навчається і сама потребує матеріальної допомоги,

мати має пенсію, яка не покриває усіх її найважливіших
по-

треб. І лише син та чоловік працюють і мають дохід, який

забезпечує виконання ними своїх обов\’язків перед М. як
ма-

тір\’ю та дружиною. Позов про присудження аліментів було

пред\’явлено лише до сина. При визначенні розміру
аліментів

суд має взяти до уваги наявність чоловіка, який також
зобо-

в\’язаний її утримувати.

3. Позов матері чи батька до дітей про присудження алі-

ментів – надзвичайно рідкісне явище. Живучи іноді за ме-

жею бідності, батьки мовчки несуть свій хрест як докір за
те,

що, все віддаючи дітям, не виховали у них почуття
обов\’язку

перед іншими, насамперед, перед тими, хто дав їм життя.

Органи опіки та піклування, прокурори не пред\’являють

позовів про стягнення аліментів на батьків, хоча мають на
це

право.

Не надсилають органи опіки та піклування й нагадувань

дітям про їхній обов\’язок перед батьками. А це варто
робити,

якщо, звичайно, місце їхнього проживання відоме. Такий

лист не може вважатися втручанням в особисте життя
батьків

чи сина. Він – реакція на протиправну поведінку, захищати

від якої того, хто потребує допомоги, і прокурор, і орган

опіки та піклування зобов\’язані.