Науково-практичний коментар до ст. 185 Сімейного кодексу України
Стаття 185. Участь батьків у додаткових
витратах на дитину
1. Той з батьків, з кого присуджено
стягнення аліментів
на дитину, а також той з батьків, до кого
вимога про стяг-
нення аліментів не була подана, зобов\’язані
брати участь у
додаткових витратах на дитину, що викликані
особливими
обставинами (розвитком здібностей дитини,
її хворобою,
каліцтвом тощо).
2. Розмір участі одного з батьків у
додаткових витратах
на дитину в разі спору визначається за
рішенням суду, з
урахуванням обставин, що мають істотне
значення.
Додаткові витрати на дитину можуть
фінансуватися на-
перед або покриватися після їх фактичного
понесення ра-
зово, періодично або постійно.
1. В окремих випадках, крім щоденних витрат
на утриман-
ня та виховання дитини, може виникнути
потреба у додатко-
вих витратах на неї.
Обов\’язок брати участь у додаткових
витратах на дитину
поширюється не лише на тих, хто сплачує
аліменти, як це бу-
ло встановлено у статті 86 КпШС. Тому, якщо
позов про стяг-
нення аліментів до батька не пред\’являвся,
це не виключає
права матері зажадати від нього, наприклад,
разової компен-
сації понесених додаткових витрат.
Якщо дитина проживає з дідом, бабою, вимога
про покрит-
тя додаткових витрат може бути пред\’явлена
ними до матері
та батька дитини.
2. За статтею 86 КпШС обов\’язок брати
участь у додатко-
вих витратах на дитину обумовлювався \”винятковими\” об-
ставинами – важкою хворобою дитини,
каліцтвом тощо,
тобто негативними, небажаними фактами.
У коментованій статті змінено погляд на
проблему. Йдеть-
ся про \”особливі\” обставини, які можуть
бути зумовлені не
лише хворобою (причому не обов\’язково
важкою), а й факта-
ми позитивними, бажаними. Так, якщо у
дитини є схильність
до музики, додаткові витрати можуть бути
викликані необ-
хідністю купівлі для неї музичного інструмента,
або дитина
потребує оздоровлення і додаткові витрати
зумовлені необхід-
ністю її відпочинку біля моря.
3. Участь матері, батька у додаткових
витратах на дитину
не обов\’язково має бути рівною. У разі
спору частка кожного
з батьків у цих витратах визначатиметься
судом з урахуван-
ням обставин, які заслуговують на увагу.
Восьмирічна М. потребувала серйозної
офтальмологічної
операції, яку погодилися зробити в Києві.
Виникла потреба у
значній сумі коштів: йшлося про транспортні
витрати, на
проживання матері в готелі, харчування,
придбання дорогих
ліків, а також оплату медичних послуг.
З урахуванням матеріального становища
батька та матері,
зарплата якої була мінімальною, а також тих
душевних
страждань, викликаних хворобою дитини, яких
щоденно за-
знавала позивачка, суд постановив рішення
про відшкоду-
вання батьком усієї суми наперед
передбачених витрат. Суд
виходив з того, що перебування позивачки та
дитини у столиці
неодмінно викличе потребу в інших,
непередбачених витра-
тах, які доведеться покривати позивачці за
рахунок власних
коштів.
4. Додаткові витрати можуть відшкодуватися
до їх поне-
сення або після того.
5. Якщо причина, що зумовила додаткові
витрати, є триваю-
чою, наприклад, тяжка хвороба або каліцтво,
витрати мо-
жуть фінансуватися наперед, з зазначенням
або без зазначен-
ня кінцевого терміну.
Leave a Reply