Науково-практичний коментар до ст. 166 Сімейного кодексу України

Стаття 166. Правові наслідки позбавлення
батьківських прав

1. Особа, позбавлена батьківських прав:

1) втрачає особисті немайнові права щодо
дитини та

звільняється від обов\’язків щодо її
виховання;

2) перестає бути законним представником
дитини;

3) втрачає права на пільги та державну
допомогу, що

надаються сім\’ям з дітьми;

4) не може бути усиновлювачем, опікуном та
піклуваль-

ником;

5) не може одержати в майбутньому тих майнових
прав,

пов\’язаних із батьківством, які вона могла
б мати у разі

своєї непрацездатності (право на утримання
від дитини,

право на пенсію та відшкодування шкоди у
разі втрати го-

дувальника, право на спадкування);

6) втрачає інші права, засновані на
спорідненості з ди-

тиною.

2. Особа, позбавлена батьківських прав, не
звільняється

від обов\’язку щодо утримання дитини.

Одночасно з позбавленням батьківських прав
суд може

на вимогу позивача або за власною
ініціативою вирішити

питання про стягнення аліментів на дитину.

1. Батьківські права розглядаються у
вузькому (саме як

права) і у широкому (як права та обов\’язки)
розумінні.

У коментованій статті вони трактуються як
сукупність

прав та обов\’язків, хоча \”позбавлення батьківських
прав\” не

охоплює обов\’язку по утриманню дитини. Тому
є підстави

для того, щоб термін \”позбавлення
батьківських прав\” вжи-

вати з певною часткою умовності.

2. Особа, позбавлена батьківських прав,
залишається і на-

далі матір\’ю чи батьком дитини, оскільки,
зрозуміло, ця пра-

вова санкція не може анулювати кровного
споріднення з ди-

тиною. Тому у актовий запис про народження
дитини зміни у

графи \”Мати\” та \”Батько\” не вносяться.

3. Відповідно до статті 74 КпШС батьки,
позбавлені бать-

ківських прав, втрачали всі права, що грунтуються на факті

спорідненості з дитиною, в тому числі \”право вимагати від неї

у майбутньому надання їй утримання\”.

У статті 166 СК наслідки позбавлення
батьківських прав

визначені більш повно та чітко. Одна
частина правових на-

слідків наступатиме відразу після набрання
чинності рішен-

ням суду, друга – спрямована на майбутнє.

Оскільки на момент судового розгляду
відповідач ще не

має \”права вимагати від дитини в
майбутньому надання йому

утримання\”, не можна позбавляти його того,
чого він ще не

має і невідомо, чи матиме взагалі. Тому
мова має вестись про

неможливість виникнення в майбутньому
певного права, а не

про його втрату.

4. Особа, позбавлена батьківських прав,
втрачає усі права,

які грунтуються на факті спорідненості з
дитиною, незалежно

від того, яким законом (публічним чи
приватним, матеріаль-

ним чи процесуальним) вони встановлені.
Отже, того, хто поз-

бавлений батьківських прав, не стосуються
правові норми, у

яких носіями права є \”батьки\” чи \”мати\” та \”батько\”.

5. Особа, позбавлена батьківських прав,
може бути відпо-

відачем в цивільному або кримінальному
процесі у разі запо-

діяння шкоди її дитиною, оскільки
відповідати за дії своїх

дітей – це не право, а обов\’язок батьків.
Однак така особа

відповідатиме лише за наявності своєї вини,
тобто за свою по-

ведінку.

6. Особа, позбавлена батьківських прав, не
може бути учас-

ником процесуальних дій, які за законом
мають вчиняти бать-

ки, наприклад, бути присутньою при допиті
дитини, щодо

якої вона позбавлена батьківських прав, як
свідка.

Водночас щодо особи, позбавленої
батьківських прав, має

повною мірою стосуватися стаття 63
Конституції України, за

якою не настає відповідальність за відмову
давати показання

або пояснення щодо близьких родичів. У
зв\’язку з цим син,

дочка можуть відмовитися давати показання
чи пояснення

щодо своїх матері, батька навіть тоді, коли
вони позбавлені

батьківських прав.