Науково-практичний коментар до ст. 147 Сімейного кодексу України

Стаття 147. Визначення по батькові дитини

1. По батькові дитини визначається за іменем батька.

2. По батькові дитини, народженої жінкою, яка не пере-

буває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не

визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини

назвала її батьком.

1. Третім складовим елементом імені дитини є по батькові.

Та обставина, що традиція називати людину по батькові
існу-

вала не всюди і не завжди, не спростовує історичної
правди: в

документах, які засвідчували походження дитини, завжди

була інформація про батька (син Павла, дочка Василя).
Отже,

документальне підтвердження походження від батька і звер-

нення до особи за іменем і по батькові – це різні речі.
Перше –

існувало з давніх давен і має зберегтися. Друге ж
залежить

від місцевої традиції, поваги до свого батька, а тому має
ви-

значатися самою особою. Звернення до особи лише по
батько-

ві, тобто без власного імені (\”Петрівна\”, \”Романович\”),
не

властиве українській культурі і звучить певною мірою
зневаж-

ливо.

Власне ім\’я особи, записаної батьком дитини, автоматично

визначає по батькові дитини.

2. Якщо ім\’я батька є подвійним, то по батькові дитини
мо-

же бути записано відповідно до одного з цих імен. Випадки

визначення по батькові за двома іменами батька не
зафіксова-

ні.

3. Кожна дитина, незалежно від жодних обставин, має ма-

ти \”по батькові\”, навіть тоді, коли реальний батько не
встанов-

лений. У цьому разі \”по батькові\” може бути вигаданим.