Науково-практичний коментар до ст. 112 Сімейного кодексу України

Стаття 112. Підстави для розірвання шлюбу
за позовом

одного з подружжя

1. Суд з\’ясовує фактичні взаємини подружжя,
дійсні

причини позову про розірвання шлюбу, бере
до уваги на-

явність малолітньої дитини, дитини-інваліда
та інші об-

ставини життя подружжя.

2. Суд постановляє рішення про розірвання
шлюбу, як-

що буде встановлено, що подальше спільне
життя подруж-

жя і збереження шлюбу суперечило б
інтересам одного з

них, інтересам їхніх дітей, що мають
істотне значення.

1. Мотив, причина, привід та підстава
розірвання шлюбу –

це різні поняття. За статтею 40 КпШС суд
повинен був уста-

новити \”дійсні мотиви розлучення\”.

Мотив – це усвідомлений стимул до певної
поведінки, зу-

мовлений потребою задоволення своїх інтересів.
Це – фактор

суб\’єктивний, завжди пов\’язаний з бажанням
чи небажанням

чогось, тому дійсних чи недійсних мотивів
не буває.

Привід – це завжди зовнішня, іноді
випадкова обставина,

яка, пройшовши через свідомість особи,
стимулює її до певної

поведінки. Приводом може бути чергове
повернення чоловіка

додому у нетверезому стані чи знайомство з
іншою особою.

Мотив не відіграє вирішальної ролі при
вирішенні справи

про розірвання шлюбу. Основне значення має
встановлення

причин розладу подружніх відносин, які
можуть бути справж-

німи, глибинними і поверховими. Так, якщо у
позовній заяві

позивач зазначає, що причиною звернення до
суду є відсут-

ність спільних поглядів на життя, то
справжня причина може

бути захована в інтимній сфері відносин.
Тому суду належить

з\’ясувати саме дійсні причини пред\’явлення
позову про ро-

зірвання шлюбу, але лише у тій мірі, в якій
це реально мож-

ливо.

З\’ясування фактичних взаємин подружжя
потребує такту,

уваги, поваги, і, звичайно, часу, якого у
судді обмаль. Тому

часто з\’ясовується лише \”верхній шар\” взаємин подружжя.

Чи зобов\’язаний суд \”докопуватися\” до
істинної причини

конфлікту? Навряд чи слід скеровувати суди
до цього, адже

кожен має право на таємницю свого
особистого життя, а от-

же, на право мовчати щодо певних обставин.

Оскільки відповідно до Цивільного
процесуального кодек-

су України кожна сторона зобов\’язана
довести ті обставини,

на які вона посилається як на підставу
своїх вимог та запере-

чень, такі докази має подати і позивач у
справі про розірван-

ня шлюбу.

2. Частина друга статті 110 СК дещо
по-іншому формулює

підставу для розірвання шлюбу.

За статтею 40 КпШС такою підставою була \”неможливість

подальшого спільного життя подружжя і
збереження сім\’ї\”. Од-

нак із розірванням шлюбу не завжди
розпадається сім\’я. Як-

що є діти, то сім\’я лише зменшується
кількісно, і не завжди,

до речі, погіршується якісно.

Як і у статті 40 КпШС, у статті 112 СК
підстава для ро-

зірвання шлюбу сформульована як загальний
оцінювальний

критерій, який дає суду можливість
розглянути усі сфери по-

дружніх відносин і прийняти рішення з
врахуванням ін-

тересів дітей та кожного з подружжя.