Науково-практичний коментар до ст. 28 Сімейного кодексу України

Стаття 28. Заява про реєстрацію шлюбу

1. Заява про реєстрацію шлюбу подається
жінкою та чо-

ловіком до будь-якого державного органу
реєстрації актів

цивільного стану за їхнім вибором.

2. Заява про реєстрацію шлюбу подається
жінкою та чо-

ловіком особисто.

3. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть
через поважні

причини особисто подати заяву про
реєстрацію шлюбу до

державного органу реєстрації актів
цивільного стану, таку

заяву, нотаріально засвідчену, можуть
подати їх представ-

ники. Повноваження представника мають бути
нотаріаль-

но засвідчені.

4. Якщо реєстрація шлюбу у визначений день
не відбу-

лася, заява про реєстрацію шлюбу втрачає
чинність після

спливу трьох місяців від дня її подання.

1. Жінка і чоловік подають до органу
реєстрації актів ци-

вільного стану заяву про реєстрацію шлюбу,
а не заяву про ре-

єстрацію одруження. Прикро, що в Правилах
реєстрації актів

цивільного стану використовуються одночасно
обидві назви

цього документа.

2. За статтею 173 КпШС заява про реєстрацію
шлюбу могла

бути подана лише за місцем проживання
нареченої або наре-

ченого чи їхніх батьків. У сучасних умовах
швидкої передачі

інформації, створення єдиної бази даних
таке обмеження

втратило сенс. Тому не буде перешкод для
тих, хто, скажімо,

проживає у Львові, але бажає зареєструвати
свій шлюб у міс-

ті Києві. Проте законом може бути
встановлений збільшений

розмір державного мита за реєстрацію шлюбу
у столиці чи в

обласному центрі не за місцем проживання
осіб. Запрова-

дження такої новели не дає підстав для
занепокоєння щодо

можливого приховання факту реєстрації
шлюбу.

3. Заява про реєстрацію шлюбу має бути
підписана жінкою

та чоловіком і подана ними до органу
реєстрації актів цивіль-

ного стану особисто. Окремим законом буде
визначено поря-

док підписання такої заяви тим, хто через
фізичні вади не мо-

же зробити цього власноручно.

Зупинення дії Сімейного кодексу викликало
першу пробле-

му: як має вирішитися питання з тими, які,
навчаючись чи

працюючи, наприклад, у Києві, але не маючи
документа про

проживання у столиці, подали заяву про
реєстрацію шлюбу у

Києві.

Оскільки Сімейний кодекс діяв з 1 по 10
січня 2003 р., ті,

що подали заяви про реєстрацію шлюбу
відповідно до части-

ни першої статті 28 СК, діяли відповідно до
наданого їм пра-

ва, а тому мали право на реєстрацію шлюбу
за місцем подан-

ня заяви.

4. У частині третій статті 27 СК міститься
досить складна,

але виправдана процедура подання заяви про
реєстрацію

шлюбу через представника. Ця новела
викликала заперечен-

ня: відсутнього не можна буде ознайомити з
його правами та

обов\’язками, з\’ясувати, чи має він
інформацію про стан здо-

ров\’я нареченої. Однак вага аргументів не
була достатньою

для відмови від неї.

Перебування за кордоном, на морському
судні, в лікарні, в

місцях позбавлення волі тощо може
перешкодити особистому

поданню заяви. Не зможе подати такої заяви
особисто й інва-

лід, позбавлений можливості рухатися.
Виходом із ситуацій

стануть послуги представника. У статті
допущено процесу-

альне (процедурне) представництво:
представник уповнова-

жується лише на подання заяви про
реєстрацію шлюбу. По-

дання такої заяви через представника не
може трактуватися

як спосіб приховування перешкод до
реєстрації шлюбу чи йо-

го фіктивності.

5. Якщо наречені або хтось із них не
з\’явились у день, ви-

значений для реєстрації шлюбу, це не робить
відповідну за-

яву нечинною, а лише дає підставу
припускати про відмову

від шлюбу.

Чинність заяви про реєстрацію шлюбу припиняється
після

трьох місяців. Отже, наречені матимуть
право вимагати реєс-

трації шлюбу після спливу одного місяця ще
протягом двох

місяців. Сімейний кодекс України не
передбачає ні зупинен-

ня, ні продовження строку чинності заяви
про реєстрацію

шлюбу. Це може бути встановлено спеціальним
законом. А до

його прийняття спірне питання може бути
вирішене за допо-

могою аналогії права.