Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена
Стаття 231. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка
усиновлена
1. Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо
вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище
та по батькові дитини.
За заявою усиновлювачів може бути змінено ім\’я дитини. Для
такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо
дитина живе в сім\’ї усиновлювачів і звикла до нового імені.
2. Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно
змінюється по батькові дитини.
3. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім\’я та
по батькові можуть бути змінені у зв\’язку з усиновленням за заявою
усиновлювача та усиновленої особи.
4. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у
рішенні про усиновлення.
Стаття 232. Правові наслідки усиновлення
1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та
майнові права і обов\’язки між батьками та особою, яка усиновлена,
а також між нею та іншими її родичами за походженням.
При усиновленні дитини однією особою ці права та обов\’язки
можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є
чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.
2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання
шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків
дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у
повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку
того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати,
сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між
ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв\’язку. { Абзац
перший частини другої статті 232 в редакції Закону N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }
Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення
і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.
3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові
та майнові права і обов\’язки між особою, яка усиновлена (а в
майбутньому – між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його
родичами за походженням.
4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього
обов\’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який
мають батьки щодо дитини.
5. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає
на неї обов\’язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має
дитина щодо своїх батьків.
Стаття 233. Внесення змін до актового запису про народження
дитини, яка усиновлена
1. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис
про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами
державної реєстрації актів цивільного стану України, орган
державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні
зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих
змін. { Абзац перший частини першої статті 233 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010 }
Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.
Стаття 234. Збереження прав дитини, які вона мала до
усиновлення
1. Дитина, яка усиновлена, зберігає права на пенсію, інші
соціальні виплати, а також на відшкодування шкоди у зв\’язку з
втратою годувальника, які вона мала до усиновлення.
Стаття 235. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена
1. Орган опіки та піклування здійснює нагляд за дотриманням
прав дітей, які усиновлені ( 905-2008-п ) і проживають в Україні.
2. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена,
здійснюється до досягнення нею повноліття.
Стаття 236. Недійсність усиновлення
1. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо
воно було проведене без згоди дитини та батьків, якщо така згода
була необхідною.
2. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо
усиновлювач не бажав настання прав та обов\’язків, які виникають у
результаті усиновлення (фіктивне усиновлення).
3. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду,
якщо воно було проведене на підставі підроблених документів.
4. Усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням суду у
разі відсутності згоди на усиновлення осіб, зазначених у статтях
220-222 цього Кодексу.
5. Якщо одним із подружжя усиновлена дитина другого з
подружжя, усиновлення може бути визнане недійсним за рішенням
суду, якщо буде встановлено, що на момент усиновлення другий із
подружжя не мав наміру продовжувати з ним шлюбні відносини.
Стаття 237. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним
1. Усиновлення, визнане недійсним, анулюється з моменту його
здійснення.
2. У разі визнання усиновлення недійсним припиняються права
та обов\’язки, які виникли раніше і встановлені законом для
усиновлювача, його родичів та усиновленої дитини.
3. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються права
та обов\’язки між дитиною, її батьками та іншими родичами за
походженням.
4. У разі визнання усиновлення недійсним дитина, яка не
досягла чотирнадцяти років, за бажанням батьків або інших родичів
передається їм.
У разі визнання усиновлення недійсним щодо дитини, яка
досягла чотирнадцяти років, місце її подальшого проживання
визначається за її згодою.
У разі якщо передання дитини батькам або іншим родичам
неможливе, вона передається на опікування органу опіки та
піклування.
{ Частина четверта статті 237 в редакції Закону N 524-V ( 524-16 )
від 22.12.2006 }
5. У разі визнання усиновлення недійсним відновлюються
прізвище, ім\’я та по батькові дитини, які вона мала до
усиновлення.
За бажанням дитини вона має право надалі іменуватися
прізвищем, ім\’ям та по батькові, які вона одержала у зв\’язку з
усиновленням.
6. Суд може постановити рішення про стягнення аліментів на
дитину з особи, яка була її усиновлювачем, на строк не більш як
два роки, якщо дитина не має батьків або батьки не мають змоги її
утримувати, за умови, що усиновлювач може надавати матеріальну
допомогу.
Leave a Reply