Стаття 192. Зміна розміру аліментів
Стаття 192. Зміна розміру аліментів
1. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або
домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено
за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у
разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або
поліпшення здоров\’я когось із них та в інших випадках,
передбачених цим Кодексом.
{ Частина перша статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2302-VI ( 2302-17 ) від 01.06.2010 }
2. Розмір аліментів може бути зменшено, якщо дитина перебуває
на утриманні держави, територіальної громади або юридичної особи,
за заявою батьків, уповноваженого територіальної громади,
юридичної особи, на утриманні якої перебуває дитина, та за згодою
органу опіки і піклування.
{ Частина друга статті 192 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2901-IV ( 2901-15 ) від 22.09.2005 }
Стаття 193. Стягнення аліментів та інших коштів на дитину,
яка перебуває у закладі охорони здоров\’я,
навчальному або іншому закладі
1. Влаштування дитини до закладу охорони здоров\’я,
навчального або іншого закладу не припиняє стягнення аліментів на
користь того з батьків, з ким до цього проживала дитина, якщо вони
витрачаються за цільовим призначенням.
2. Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини,
влаштованої до державного або комунального закладу охорони
здоров\’я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину
можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
3. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на
особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку
України.
4. На особистий рахунок дитини перераховуються також державні
пенсії, інші види допомоги та відшкодування шкоди у зв\’язку з
втратою годувальника.
Стаття 194. Стягнення аліментів за минулий час та
заборгованості за аліментами
1. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за
минулий час, але не більш як за три роки, що передували
пред\’явленню виконавчого листа до виконання.
2. Якщо за виконавчим листом, пред\’явленим до виконання,
аліменти не стягувалися у зв\’язку з розшуком платника аліментів
або у зв\’язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути
сплачені за весь минулий час.
3. Заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до
статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом
відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем
їх одержання або стягується за рішенням суду.
4. Заборгованість за аліментами стягується незалежно від
досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею
199 цього Кодексу, – до досягнення нею двадцяти трьох років.
5. Положення частин першої – третьої цієї статті, а також
статей 195-197 цього Кодексу застосовуються і до стягнення
аліментів іншим особам, які визначені цим Кодексом.
Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами,
присудженими у частці від заробітку (доходу)
1. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від
заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку
(доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого
не провадилося їх стягнення.
2. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення
заборгованості, але працює на час визначення її розміру,
заборгованість визначається із заробітку (доходу), який він
одержує.
3. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення
заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона
обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для
даної місцевості.
{ Частина третя статті 195 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }
4. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним
виконавцем, а у разі спору – судом.
Стаття 196. Відповідальність за прострочення сплати аліментів
1. При виникненні заборгованості з вини особи, яка
зобов\’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач
аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного
відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день
прострочення.
2. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням
матеріального та сімейного стану платника аліментів.
3. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є
неповнолітнім.
Стаття 197. Встановлення строку сплати заборгованості.
Звільнення від сплати заборгованості за
аліментами
1. З урахуванням матеріального та сімейного стану платника
аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату
заборгованості за аліментами.
2. За позовом платника аліментів суд може повністю або
частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами,
якщо вона виникла у зв\’язку з його тяжкою хворобою або іншою
обставиною, що має істотне значення.
3. Суд може звільнити платника аліментів від сплати
заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок
непред\’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання
особою, на користь якої присуджено аліменти.
Глава 16
ОБОВ\’ЯЗОК БАТЬКІВ УТРИМУВАТИ ПОВНОЛІТНІХ
ДОЧКУ, СИНА ТА ЙОГО ВИКОНАННЯ
Стаття 198. Підстави виникнення обов\’язку батьків утримувати
повнолітніх дочку, сина
1. Батьки зобов\’язані утримувати своїх повнолітніх
непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги,
якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Стаття 199. Обов\’язок батьків утримувати повнолітніх дочку,
сина, які продовжують навчання
1. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у
зв\’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов\’язані
утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони
можуть надавати матеріальну допомогу.
2. Право на утримання припиняється у разі припинення
навчання.
3. Право на звернення до суду з позовом про стягнення
аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також
самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стаття 200. Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина
1. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у
твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу)
платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182
цього Кодексу.
2. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд
бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків,
своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Стаття 201. Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо
обов\’язку батьків утримувати повнолітніх дочку,
сина
1. До відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм
утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього
Кодексу.
Leave a Reply