Archives 2024

1. Ухвала суду апеляційної інстанції складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;

імен (найменувань) осіб, які беруть участь у справі;

2) описової частини із зазначенням:

короткого змісту вимог апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції;

узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу;

узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у справі;

встановлених судом першої інстанції обставин;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

мотивів, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються доводи, що містяться у скарзі.

3. У разі скасування або зміни судового рішення суду першої інстанції в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття встановлює вимоги до викладу змісту ухвали, яку суд апеляційної інстанції постановляє за наслідками розгляду апеляційної скарги. Визначена статтею структура ухвали суду сприяє логічній послідовності викладу матеріалу, зрозумілості та очевидності висновків суду, повноті вирішення справи, а також уніфікації всіх ухвал суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги у частині оформлення.

Структура ухвали

2. Згідно з коментованою статтею ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги складається з чотирьох частин: вступної, описової, мотивувальної та резолютивної. Така розгорнута структура повинна забезпечити зрозумілість ухвали.

Вступна частина

3. Вступна частина містить основні реквізити ухвали, за якими її легко ідентифікувати. У ній має бути зазначено дату (число, місяць, рік), точне найменування адміністративного суду відповідно до Указу Президента України про його утворення (апеляційного адміністративного суду чи Вищого адміністративного суду України, якщо він діє як суд апеляційної інстанції), прізвища та ініціали професійних суддів і секретаря судового засідання. Прізвище та ініціали секретаря судового засідання не зазначаються у разі апеляційного розгляду справи у письмовому провадженні, оскільки в цьому випадку судове засідання не проводиться.

Далі у вступній частині ухвали суд повинен зазначити прізвища, імена, по батькові фізичних осіб (при потребі – із зазначенням посади посадової чи службової особи), повне найменування юридичних осіб чи органу, які є сторонами, третіми особами, їх представниками, із зазначенням їхнього процесуального статусу.

Описова частина

4. В описовій частині узагальнено (тезами) викладаються:

1) зміст вимог апеляційної скарги і оскарженого рішення суду першої інстанції;

2) доводи особи, яка подала апеляційну скаргу (основні її аргументи та докази);

3) позиція інших осіб, які беруть участь у справі (сторін, третіх осіб, їхніх представників), – підтримання, непідтримання вимог апеляційної скарги, заперечення проти неї, приєднання тощо;

4) обставини, встановлені у мотивувальній частині оскарженого рішення суду першої інстанції, й основний зміст доказів, досліджених судом.

В описовій частині суд апеляційної інстанції не має права давати своїх оцінок ні позиції осіб, які беруть участь у справі, ні доказам.

Мотивувальна частина

5. У мотивувальній частині знаходять своє відображення вирішені судом питання факту (обставин у справі), якщо вони були предметом дослідження, і права. Мотивувальна частина повинна переконувати в обґрунтованості і законності ухвали (про обґрунтованість і законність судового рішення див. статтю 159 КАСУ і коментар до неї). Кожен доречний і важливий аргумент осіб, які беруть участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь.

6. Якщо суд апеляційної інстанції переглядав правильність встановлення обставин у справі, тоді в мотивувальній частині ухвали суд наводить встановлені ним обставини у справі, що необхідні для її вирішення, із посиланням на докази, за якими ці обставини було встановлено, а також повинні бути зазначені мотиви, з яких суд не врахував окремі докази з посиланням на неналежність, недопустимість, недостовірність, непереконливість тощо та з необхідними поясненнями. Тобто тут відображаються результати оцінки судом доказів (стаття 86 КАСУ).

7. Далі суд апеляційної інстанції дає висновок щодо вимог апеляційної скарги: так, при залишенні апеляційної скарги без задоволення у мотивувальній частині зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються доводи, що містяться у скарзі. У разі скасування або зміни рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині зазначається, у чому полягає незаконність і (чи) необґрунтованість цього рішення. При цьому суд повинен вмотивувати вибір положень законів (норм права), якими він керувався. Якщо справу направлено на новий розгляд, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, обов\’язково мають бути враховані при новому розгляді справи, щоб повторно не було допущено аналогічної помилки.

Резолютивна частина

8. У резолютивній частині знаходить відображення присуд суду апеляційної інстанції, тобто відповідь суду на кожну вимогу апеляційної скарги (апеляційних скарг).

Спочатку суд викладає свій висновок про задоволення апеляційної скарги повністю чи частково або про залишення її без задоволення.

У разі задоволення адміністративної скарги суд викладає свій висновок по суті кожної вимоги в обсязі, в якому їх було задоволено, шляхом використання повноважень, визначених статтями 198 – 199 КАСУ.

Також одночасно може бути вирішено питання про поворот виконання скасованого чи визнаного нечинним рішення, якщо його було виконано (див. частини першу та другу статті 265 КАСУ).

У резолютивній частині ухвали суд апеляційної інстанції також наводить свій висновок про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до результатів апеляційного розгляду за правилами статті 94 КАСУ.

Наприкінці резолютивної частини ухвали суд апеляційної інстанції обов\’язково повинен зазначити строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження. Зазвичай для цього використовується така формула:

\”Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця після набрання ухвалою законної сили разом з копіями скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копією оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій\”.

Ця формула може бути іншою у справах щодо правовідносин, пов\’язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму, оскільки там не передбачено можливості касаційного оскарження (див. статтю 177 КАСУ).

Підписання ухвали

9. Ухвала суду апеляційної інстанції обов\’язково повинна бути скріплена підписами усіх суддів, що розглянули справу колегіально (частина друга статті 160 КАСУ). Це обов\’язковий реквізит ухвали. Якщо ухвалу підписано не тим суддею, що розглянув справу, це є безумовною підставою для її скасування в суді касаційної інстанції (пункт 3 частини третьої статті 227 КАСУ).