Науково-практичний коментар до ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України
Стаття 261. Поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого листа до виконання
1. Стягувачам, які пропустили строк для пред\’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
2. Заява про поновлення пропущеного строку подається до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання.
3. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
4. Ухвалу суду за результатами розгляду заяви про поновлення пропущеного строку може бути оскаржено в загальному порядку.
Коментар:
Предмет регулювання та цілі статті
1. Стаття визначає порядок поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого листа до виконання. Метою цієї статті є захист інтересів добросовісного стягувача162, який пропустив цей строк з незалежних від нього причин.
2. Стаття повністю кореспондується із частиною другою статті 23 Закону України \”Про виконавче провадження\”.
Строк пред\’явлення виконавчого листа до виконання і наслідок його пропущення
3. Статтею 21 Закону України \”Про виконавче провадження\” визначено трирічний строк для пред\’явлення виконавчого документа до виконання, який відраховується з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, – з наступного дня після його ухвалення; рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред\’явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
4. Відповідно до частини першої статті 23 Закону України \”Про виконавче провадження\” державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред\’явлення для примусового виконання якого минув, про що виносить відповідну постанову.
Ініціювання розгляду питання про поновлення строку пред\’явлення виконавчого листа до виконання
5. Якщо строк для пред\’явлення виконавчого листа до виконання стягувач пропустив, він може звернутися до адміністративного суду, який видав виконавчий лист, або до адміністративного суду за місцем виконання із заявою про поновлення пропущеного строку. Таким чином, коментованою статтею встановлена альтернативна підсудність такого питання.
Водночас у другому випадку, визначаючи територіальну підсудність (за місцем виконання), коментована стаття не визначає предметної підсудності цього питання (рівень адміністративного суду). Тому, на наш погляд, треба керуватися принципом обрання адміністративного суду за вибором особи, яка до нього звертається (частина п\’ята статті 18 КАСУ). Вибір слід робити між місцевим загальним судом як адміністративним та окружним адміністративним судом за місцем виконання.
6. Звертаючись до адміністративного суду про поновлення строку пред\’явлення виконавчого листа до виконання, стягувач у своїй заяві повинен обґрунтувати поважність причин пропущення строку з посиланням на відповідні докази.
Розгляд судом питання про поновлення строку пред\’явлення виконавчого листа до виконання
7. Суд у складі одного професійного судді (частина п\’ята статті 257 КАСУ) розглядає питання про поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого документа до виконання у судовому засіданні з повідомленням стягувача та інших осіб, які брали участь у справі.
Неприбуття у судове засідання зазначених осіб не перешкоджає судовому розгляду цього питання, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тобто з дотриманням вимог глави 3 \”Судові виклики і повідомлення\” розділу II КАСУ.
Суд розглядає питання про поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого документа до виконання в десятиденний строк з дня надходження заяви до адміністративного суду.
8. Розглядаючи це питання, суд повинен перевірити, чи справді пропущено строк пред\’явлення виконавчого листа до виконання, а якщо є підстави так вважати, то чи були поважні причини для цього. У коментованій статті не наведено переліку причин, які є поважними і за наявності яких суд повинен поновити пропущений строк. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача. Незнання закону не може вважатися поважною причиною. Зрозуміло, що у практиці пропущення трирічного строку рідко коли можна визнати таким, що відбулося з поважних причин.
При розгляді заяви про поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого документа до виконання суду необхідно враховувати положення статті 22 Закону України \”Про виконавче провадження\”, згідно з яким строки пред\’явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
1) пред\’явленням виконавчого документа до виконання;
2) частковим виконанням рішення боржником;
3) відстрочення судом виконання рішення.
Після переривання строку пред\’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв\’язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред\’явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу.
Крім того, за аналогією, при обчисленні цього строку слід застосовувати правила статті 103 КАСУ, оскільки відповідні положення відсутні у Законі Україні \”Про виконавче провадження\”.
Ухвала за результатами розгляду питання про поновлення строку пред\’явлення виконавчого листа до виконання
9. Про поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого документа до виконання або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.
10. Ухвалу суду за результатами розгляду питання про поновлення пропущеного строку для пред\’явлення виконавчого документа до виконання може бути оскаржено у загальному порядку, тобто з урахуванням того, суд якої інстанції постановив таку ухвалу, та вимог глав 1 – 3 розділу IV \”Перегляд судових рішень\” КАСУ.