Науково-практичний коментар до ст. 166-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України
Стаття 166-1. Зловживання монопольним становищем на ринку
Нав\’язування таких умов договору, які ставлять контрагентів в нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, в тому числі нав\’язування товару, не потрібного контрагенту, обмеження або припинення виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних Цін, інші дії, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів, – тягнуть за собою накладення штрафу на керівників (розпорядників кредитів) підприємств (об\’єднань, господарських товариств тощо) у розмірі до п\’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, – До тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Коментар:
Об\’єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності. Зазначені відносини Регулюються Господарським кодексом України, законами України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 р. № 2210-ІІЇ, «Про природні монополії» від 20.04.2000 р. № 1682-Ш, а також іншими нормативно-правовими актами.
Об\’єктивна сторона правопорушення полягає у вчиненні таких діянь; нав\’язуванні таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, зокрема нав\’язуванні товару, не потрібного контрагенту, обмеженні або припиненні виробництва, а також вилучення з обороту товарів з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, часткової або повної відмови від реалізації чи закупівлі товару за відсутності альтернативних джерел постачання або збуту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін, інших дій, спрямовані на створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) інших підприємців, встановлення монопольних цін (тарифів, розцінок) на свої товари, а також дискримінаційних цін, що обмежують права окремих споживачів.
Контрагент – це кожна із сторін у договорі стосовно іншої сторони. Контрагентами в договорах є сторони, пов\’язані взаємними правами і обов\’язками. Праву і обов\’язкові одного контрагента відповідає обов\’язок і право іншого. Кожна особа має право обрати собі контрагента на свій розсуд.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов\’язків. Загальні положення про договір викладені у Розділі II Цивільного кодексу України.
Купівлею-продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг із примусовим асортиментом є купівля-продаж одних товарів, виконання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу інших товарів, виконання робіт, надання послуг, не потрібних споживачу або контрагенту.
Відповідно до положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб\’єкт господарювання посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку в нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб\’єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар\’єрів для доступу на ринок інших суб\’єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб\’єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35%, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб\’єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але вій не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку відповідно до ст. 13 положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» є дії чи бездіяльність суб\’єкта господарювання, який посідає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб\’єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Злозживанням монопольним (доміїгуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: 1) встановлення таких цій чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку; 2) застосування різних цін чи інших умов до рівнозначних угод з суб\’єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об\’єктивно виправданих на те причин; 3) обумовлення укладання угод прийняттям суб\’єктом господарювання додаткових зобов\’язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору; 4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб\’єктам господарювання, покупцям, продавцям; 5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання; 6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб\’єктів господарювання на ринку без об\’єктивно виправданих на те причин; 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб\’єктів господарювання
Суб\’єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб\’єктами правопорушення є керівники (розпорядники кредитів) суб\’єктів господарювання (підприємств, об\’єднань, господарських товариств тощо).