Кодекс адміністративного судочинства України, стаття 61-66
Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб,
яким законом надано право захищати права,
свободи та інтереси інших осіб у суді
1. Органи та особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і
звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та
інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням.
2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 60 цього
Кодексу, від адміністративного позову або зміна позовних вимог не
позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано
адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи,
вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.
3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну
дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано
адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає
позовну заяву без розгляду.
4. Органи та особи, визначені у статті 60 цього Кодексу, які
не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність
підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про
перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про
перегляд рішення за нововиявленими обставинами мають право
знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді.
{ Частина четверта статті 61 в редакції Закону N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
Параграф 2. Інші учасники
адміністративного процесу
Стаття 62. Особи, які є іншими учасниками
адміністративного процесу
1. Учасниками адміністративного процесу, крім осіб, які
беруть участь у справі, є секретар судового засідання, судовий
розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.
Стаття 63. Секретар судового засідання
1. Секретар судового засідання:
1) здійснює судові виклики і повідомлення;
2) перевіряє наявність та з\’ясовує причини відсутності осіб,
яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;
3) забезпечує контроль за повним фіксуванням судового
засідання технічними засобами;
4) веде журнал судового засідання;
5) оформляє матеріали адміністративної справи;
6) виконує інші доручення головуючого у справі.
Стаття 64. Судовий розпорядник
1. До участі в адміністративному процесі головуючим у
судовому засіданні може залучатися судовий розпорядник.
2. Судовий розпорядник:
1) забезпечує належний стан зали судового засідання і
запрошує до неї учасників адміністративного процесу;
2) оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід
суду із неї;
3) слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі
судового засідання;
4) приймає від учасників адміністративного процесу та передає
документи і матеріали суду під час судового засідання;
5) виконує розпорядження головуючого про приведення до
присяги перекладача, експерта;
6) запрошує до зали судового засідання свідків та виконує
розпорядження головуючого про приведення їх до присяги;
7) виконує інші розпорядження головуючого, пов\’язані із
забезпеченням умов, необхідних для розгляду адміністративної
справи.
3. Вимоги судового розпорядника, пов\’язані із виконанням
обов\’язків, встановлених цією статтею, є обов\’язковими для осіб,
які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів,
перекладачів та інших осіб, присутніх у залі судового засідання.
4. У разі відсутності в судовому засіданні розпорядника його
функції виконує секретар судового засідання.
Стаття 65. Свідок
1. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана
судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить
з\’ясувати у справі.
2. Не можуть бути допитані як свідки:
1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають
на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та
не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати
обставини, що мають значення для справи, або давати з цього
приводу показання;
2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних
справах – про обставини, які стали їм відомі у зв\’язку з
виконанням функцій представника чи захисника;
3) священнослужителі – про відомості, одержані ними на
сповіді віруючих;
4) професійні судді, народні засідателі та присяжні – про
обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під
час ухвалення судового рішення;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно
із законом чи міжнародним договором, згода на обов\’язковість якого
надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
3. Фізична особа має право відмовитися від давання показань
щодо себе, членів сім\’ї чи близьких родичів (чоловік, дружина,
батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат,
сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений,
опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи
піклування, член сім\’ї або близький родич цих осіб).
4. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду
або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у
справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити
його ім\’я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та
обставини, щодо яких він може дати показання.
5. Свідок зобов\’язаний прибути до суду у визначений час і
дати правдиві показання про відомі йому обставини.
6. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок
зобов\’язаний завчасно повідомити про це суд.
7. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою,
якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися
від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на
компенсацію витрат, пов\’язаних з викликом до суду.
8. За завідомо неправдиві показання або за відмову від
давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе
кримінальну відповідальність.
Стаття 66. Експерт
1. Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в
порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з
питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються
спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних
об\’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у
справі.
2. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам,
встановленим Законом України \”Про судову експертизу\” ( 4038-12 ).
3. Експерт зобов\’язаний провести повне дослідження і дати
обґрунтований та об\’єктивний письмовий висновок щодо поставлених
йому питань, у разі необхідності – прибути за викликом суду, дати
висновок або роз\’яснити його в судовому засіданні.
4. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити
збереження об\’єкта експертизи. Якщо дослідження пов\’язане з повним
або частковим знищенням об\’єкта експертизи або зміною його
властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду,
який оформлюється ухвалою.
5. Експерт не має права за власною ініціативою збирати
матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які
беруть участь у справі, а також з іншими учасниками
адміністративного процесу, за винятком дій, пов\’язаних з
проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому
відомі у зв\’язку з проведенням експертизи, або повідомляти
будь-кому, крім суду, про результати експертизи.
6. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про
неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього
необхідних знань або без залучення інших експертів.
7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення
експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення
або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за
заданими питаннями.
8. Експерт не має права передоручати проведення експертизи
іншій особі.
9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення
експертизи експерт зобов\’язаний негайно подати матеріали справи та
інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
10. Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета
дослідження;
2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів
і зразків;
3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її
проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких
йому не були задані питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що
стосуються предмета і об\’єктів дослідження;
5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та
свідкам;
6) користуватися іншими правами, встановленими Законом
України \”Про судову експертизу\” ( 4038-12 ).
11. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на
компенсацію витрат, пов\’язаних з проведенням експертизи і викликом
до суду.
12. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо
поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на
нього обов\’язків або якщо він не володіє необхідними знаннями для
виконання покладених на нього обов\’язків.
{ Частина дванадцята статті 66 в редакції Закону N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 }
13. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних
причин від виконання покладених на нього обов\’язків у суді експерт
несе кримінальну відповідальність.