Вища рада правосуддя, або Вища рада юстиції “по-новому”
04 січня 2017 року
Адвокат Вадим Прокопенко
Як стало відомо, 3-го січня 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про Вищу раду правосуддя”, який було ухвалено Верховною Радою України 21 грудня 2016 року, в ніч перед розглядом бюджету на наступний рік. Повідомляється, що Закон було ухвалено в редакції комітету без обговорення і правок.
Леонід Ємець, який представляв законопроект на своїй сторінці у Facebook прокоментував, що «Цей закон допоможе притягнути до відповідальності суддів, які приймали незаконні рішення щодо “майданівців”. Закон “Про Вищу раду правосуддя” прийнято. Судді, які приймали незаконні рішення по Майдану і майданівцях, не уникнуть відповідальності. Судова реформа буде реалізована. Громадська рада доброчесності отримає реальні повноваження контролю”.
Маємо нагадати, що ключовими новаціями Закону є те, що Вища рада правосуддя, зокрема, отримує право вносити подання про призначення чи звільнення судді, ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності, забезпечує відповідність діяльності суддів вимогам закону, в тому числі через процедури дисциплінарної відповідальності. Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора. Крім того, цей орган надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом, ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.
Закон «Про Вищу раду правосуддя» було ухвалено на виконання так званої «судової реформи», яка розпочалася внесенням 2 червня 2016 року змін до Конституції України щодо правосуддя, що набули чинності 30 вересня 2016 року.
Змінами до Конституції було передбачено створення нового органу – Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, що діятиме на постійній основі.
Вища рада правосуддя буде головним органом з питань суддівської кар’єри, матиме право приймати рішення про призначення, звільнення та переведення суддів, даватиме дозволи на їх затримання, арешт, відсторонення і так далі.
Незважаючи на те, що всі дисциплінарні процедури щодо суддів передані до повноважень Вищої ради правосуддя, ключові етапи процедури призначення суддів здійснюватимуться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України: проведення відбіркового іспиту, спеціальної перевірки, кваліфікаційного іспиту, оголошення та проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів, внесення рекомендації Вищій раді правосуддя про призначення кандидата на посаду судді.
На офіційному сайті поки що Вищої ради юстиції, Голова ВККСУ зазначає, що саме на противагу звільненню усіх суддів Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» було запроваджено первинне кваліфікаційне оцінювання суддів. Він зізнався, що ідеї впровадження цієї процедури чинився шалений опір у суддівському середовищі, через що оцінювання розпочалося на півроку пізніше, а оцінювання суддів Верховного Суду України було зірвано, і лише зміна складу Ради суддів України дала змогу розпочати ці процедури. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення суддею іспиту; дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.
Як наголошує адвокат Вадим Прокопенко, – звичайно, чесні та справедливі судді призвели б до значного покращення життя громадян нашої країни у всіх сферах життя, у тому числі в економічній та соціальній сферах. Від наявності в країні чесного правосуддя залежить, чи будуть судами прийматись законні та справедливі вироки по відношенню до звинувачених корупціонерів-чиновників, чи будуть судами прийматись законні та справедливі рішення в судових спорах, чи з’явиться врешті решт у українців довіра до українських судів.
Тепер, хотілося б, детальніше висвітлити зміст Закону, аби зрозуміти, наскільки внесені ним законодавчі зміни дійсно здатні ліквідувати корумпованість українських судів та сприяти існуванню в Україні чесних та професійних суддів.
Відповідно до статті 3 Закону Вища рада правосуддя має такі повноваження: 1) вносить подання про призначення судді на посаду; 2) ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності; 3) забезпечує відповідність діяльності суддів вимогам закону, в тому числі через процедури дисциплінарної відповідальності; 4) утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів; 5) розглядає скарги на рішення відповідних органів про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора; 6) ухвалює рішення про звільнення судді з посади; 7) надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою чи арештом; 8) ухвалює рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя; 9) вживає заходів щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів; 10) ухвалює рішення про переведення судді з одного суду до іншого, рішення про відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації; 11) ухвалює рішення про припинення відставки судді; 12) погоджує кількість суддів у суді, і ще багато і багато інших повноважень.
Тобто, дійсно Вища рада правосуддя матиме абсолютний вплив на особовий та кількісний склад українських судів, адже Вища рада правосуддя отримає можливість звільнити суддю, перевести суддю з одного суду до іншого, змінити кількісний склад того чи іншого суду тощо.
Вища рада правосуддя складатиметься з 21 особи, делегованої різними організаціями та органами влади.
Десять членів ВРП обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає президент України, двох обирає Верховна Рада України, по два члени обирають з’їзд адвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного суду входить до складу ВРП за посадою.
Обрання членів від суддів, адвокатів, прокурорів та вищих навчальних закладів та наукових установ відбуватиметься на їх з’їздах, шляхом таємного голосування. Тут виникає питання, по-перше, хто прийматиме участь в цих з’їздах, а по-друге, хто і як підраховуватиме голоси таких таємних голосувань. Від цього залежатиме, чи будуть від цих структур до Вищої ради правосуддя направлятися дійсно достойні члени.
Цікавим є також те, що, як і за аналогією розподілу між суддями судових справ у судах України, для здійснення розподілу справ у Вищій раді правосуддя, її органах діятиме автоматизована система розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя – доповідача). Робота такої системи при розподілі справ у судах зазнала значної критики, адже для фахівців права не буде секретом те, що нині процес обрання судді, який вестиме конкретну справу, незважаючи на свою автоматизованість в реальності став «ручним». Чи не повториться така ж ситуація в розподілі справ серед палат та органів Вищої ради правосуддя?
Ще одним цікавим моментом є те, що рішення органу Вищої ради правосуддя ухвалюється більшістю членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні органу Вищої ради правосуддя. Тобто, члени ВРП із числа суддів, яких буде 10 осіб, для прийняти рішення, мають заручитися хоча б одним голосом інших членів (від Президента, адвокатів, прокурорів і т.д.).
Серед численних сумнівів в тому, що Вища рада правосуддя справдить надії на чесне правосуддя, дещо позитивним є те, що відповідно до Закону члени Вищої ради правосуддя обираються (призначаються) строком на чотири роки. Одна й та ж особа не може обіймати посаду члена Вищої ради правосуддя два строки поспіль. Така вимога Закону додає оптимізму в тому, що Вища рада правосуддя не стане черговим корупційним угрупованням. Крім цього, чесності членів Вищої ради правосуддя також, за задумом законотворців, має сприяти заробітна плата, яка становитиме не менше окладу судді Верховного Суду України, помноженої на коефіцієнт 1,5 , а це при розмірі мінімальної зарплати в сумі 3200 грн., становитиме як мінімум 360 тисяч гривень на місяць, тобто за нинішнім курсом близько 13 тисяч доларів на місяць. Сподіваюся, що надалі, з дійсно європейською зарплатнею, встановленою Законом України «Про судоустрій та статус суддів», наші судді та члени Вищої ради правосуддя стануть насправді чесними вершителями правосуддя, як у розвиненій Європі.
Наприкінці, хотілося б звернути увагу на ще один негативний момент, – зауважив адвокат Вадим Прокопенко. Так, згідно ст. 35 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Тобто, Верховний Суд України зможе скасувати будь-яке рішення Вищої ради правосуддя, навіть, наприклад, рішення про звільнення судді того ж Верховного Суду України. Виникає такий собі парадокс, коли Суд може скасувати рішення про примусове звільнення свого ж судді. Тут виникає багато сумнівів в тому, що рішення про звільнення недобросовісних та нечесних суддів в подальшому не будуть скасовані ВСУ. Отже, багато чого буде залежати від того, які судді, чи чесні та добросовісні, будуть працювати в вищому судовому органі України. Сподіваюсь, що реформування складу Верховного Суду України, яке нині триває, посприяє викоріненню корупції в судах та становленню чесної, правової та справедливої держави.
Адвокат Вадим Прокопенко