Науково-практичний коментар до ст. 90 Кодексу законів про працю України
Стаття 90. Порядок визначення розцінок при відрядній оплаті праці
При відрядній оплаті праці розцінки визначаються виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу).
Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.
Коментар:
1. Стаття, що коментується, встановлює порядок визначення розміру відрядної розцінки. Уваги заслуговує та обставина, що відрядна розцінка визначається на основі тарифної ставки того розряду, за яким тарифікована виконувана робота, а не на підставі тарифної ставки розряду, присвоєного працівникові. Щоб уникнути обмеження інтересів працівників-відрядників, яким доручається виконання роботи, що тарифікується за розрядом, який нижче розряду, присвоєного працівникові, ст. 104 КЗпП передбачає виплату працівникові за певних умов міжрозрядної різниці.
2. Правила коментованої статті є спеціальними, вони відповідають реальності, а тому підлягають переважному застосуванню порівняно з частиною першою ст. 15 Закону \”Про оплату праці\”, яка, у свою чергу, передбачає встановлення розцінок у колективному договорі. Із ст. 90 КЗпП цілком виразно випливає, що величина відрядної розцінки не встановлюється нормативно, а визначається розрахунково на основі встановлених нормативно тарифної ставки та норми виробітку (норми часу).