Archives Березень 2016

Комісія по трудових спорах зобов\’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

У разі нез\’явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез\’явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.

Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів.

Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.

На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем.

Коментар:

1. Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів комісії, обраних у встановленому порядку. Працівникові і власникові надається право заявити відвід будь-якому члену комісії по трудових спорах. Питання про відвід вирішуються більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. При цьому член комісії, якому заявлений відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід.

2. Найбільша перевага комісії по трудових спорах порівняно з судом – це можливість швидкого вирішення спору. На практиці, щоправда, виходить по-різному. Розгляд спорів в комісіях по трудових спорах нерідко затягується. Однак в суді воно затягується ще більше.

3. Трудовий спір повинен, як правило, розглядатися в присутності працівника, який подав заяву, крім випадків, коли працівник подав письмову заяву з проханням розглянути спір за його відсутності. Зрозуміло, прохання розглянути справу за його відсутності може бути викладене працівником і в усній заяві на засіданні комісії по трудових спорах, на якому вирішується спір.

4. На засіданні комісії по трудових спорах за бажанням працівника від його імені може виступати представник виборного органу первинної профспілкової організації або інша особа, в тому числі адвокат. Оскільки законодавство не встановлює будь-яких вимог щодо оформлення повноважень особи, яка виступає від імені працівника в комісії по трудових спорах, вони можуть бути оформлені дорученням, іншим письмовим документом, який дозволяє встановити факт надання такого повноваження. Працівник може підтвердити повноваження такої особи також письмово або усною заявою в засіданні комісії по трудових спорах. Іншими словами, законодавство не перешкоджає застосуванню будь-якої форми, яка дозволяє комісії по трудових спорах переконатися в тому, що надання повноважень дійсно мало місце. Уявляється, однак, що повноваження представника працівника відмовитися від вимог, викладених у заяві до комісії по трудових спорах, пред\’явити до виконання посвідчення на примусове виконання, одержати майно та гроші в процесі виконання рішення комісії по трудових спорах повинні бути засвідчені нотаріально.

5. Нез\’явлення працівника на засідання комісії по трудових спорах є підставою для відкладення розгляду заяви працівника на наступне засідання. Треба думати, що й у цьому випадку комісія по трудових спорах зобов\’язана додержати десятиденного строку, встановленого для розгляду заяв працівників. Такий висновок випливає з формулювання частини першої ст. 226 КЗпП, яка зобов\’язує розглянути трудовий спір в десятиденний строк і не передбачає будь-яких винятків. Звичайно, законодавець встановив не цілком реальний строк. Члени комісії по трудових спорах – це зовсім не професійні юристи. Їм потрібен час для вивчення змісту спору і законодавства, яке підлягає застосуванню. Засідання комісії може відкладатися. І все-таки немає ніяких підстав стверджувати, що закон дозволяє порушувати десятиденний строк, встановлений для розгляду спору в комісії по трудових спорах. Водночас порушення комісією по трудових спорах строку розгляду трудового спору не може бути підставою для того, щоб поставити під сумнів чинність прийнятого нею рішення.

6. При повторному нез\’явленні працівника або його представника без поважної причини на засідання комісії по трудових спорах можливі два варіанти дій комісії: а) розгляд трудового спору за відсутності працівника або його представника; б) зняття заяви з розгляду (частина третя ст. 226 КЗпП). На практиці швидше за все підуть третім шляхом – розгляд справи ще раз відкладуть. Зняття заяви з розгляду не позбавляє працівника права повторно звернутися в заявою до комісії по трудових спорах, але в межах усе того ж тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

7. Процедура розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах законодавством детально не врегульована. Встановлено лише, що комісія має право викликати на засідання свідків (правда, вони ніякої відповідальності за неявку на засідання, за відмову від дачі показань, дачу неправдивих показань не несуть), доручити спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника пред\’явлення необхідних розрахунків і документів.

8. Передбачається також ведення протоколів засідання комісії по трудових спорах, які підписуються головою комісії (його заступником) і секретарем.