Archives Березень 2016

Власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Коментар:

1. Обов\’язок проведення розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві покладається на власника. Таке ж правило передбачено ст. 22 Закону \”Про охорону праці\”. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затверджено постановою Кабінету Міністрів України (далі в межах коментаря до цієї статті – Порядок). Чинність Порядку поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності. У Порядку (п. 1) зазначається, що він поширюється на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та використовують найману працю.

Встановлений порядок розслідування нещасних випадків поширюється на всіх фізичних осіб-працівників (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які працюють на основі трудового договору. Це відповідає змісту ст. 2 Закону \”Про охорону праці\”, де зазначається, що чинність цього Закону поширюється на всіх працюючих.

2. Порядок поширюється на нещасні випадки та професійні захворювання осіб, що уклали трудові договори з підприємствами, військовими частинами, підрозділами та організаціями Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з виконання покарань, МНС. Щодо нещасних випадків з особами, що не укладають трудових договорів, названі відомства встановлюють порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків в підвідомчих організаціях з урахуванням Порядку.

3. Відповідно до Порядку розслідуються випадки раптового погіршення стану здоров\’я, одержання працівниками поранення, травми, в тому числі тілесних пошкоджень, заподіяних іншою особою, одержання теплового удару, опіки, обмороження, випадки утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, випадки інших ушкоджень, отриманих внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, випадки гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь, а також випадки смерті на підприємстві. До категорії нещасних випадків Порядок відносить гострі професійні захворювання, якщо вони спричиняються дією хімічних речовин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним навантаженням, перенапруженням окремих органів і систем людини. За відповідних умов до гострих професійних захворювань можуть бути віднесені інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання тощо і гострі професійне отруєння. Професійні захворювання і професійні отруєння вважаються гострими, якщо вони сталися після одноразового (протягом не більш однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів.

4. Встановлений Порядок розслідування поширюється на нещасні випадки, результатом яких є або втрата працівником працездатності на один робочий день чи більше, або необхідність перевести потерпілого на іншу легшу роботу не менше ніж на один день. За результатами розслідування на кожного потерпілого складається акт за формою Н-1 і беруться на облік нещасні випадки, які сталися з працівниками під час виконання трудових обов\’язків. Постановою Кабінету Міністрів \”Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань а аварій на виробництві\” затверджено Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

5. Пов\’язаними з виробництвом відповідно до Порядку визнаються нещасні випадки, які сталися під час:

1) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов\’язаному з виконанням роботи протягом робочого часу, а за дорученням власника – також у неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові і неробочі дні. Цей час відлічується з моменту прибуття працівника на підприємство до його виходу, що повинне фіксуватися способом, встановленим правилами внутрішнього трудового розпорядку;

2) приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи та після її закінчення, під час дотримання особистої гігієни;

3) проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його, якщо проїзд на цьому транспорті здійснюється відповідно до розпорядження власника;

4) використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням власника. Використання власного транспорту працівника для проїзду до місця роботи і назад не може бути підставою для складання акта за формою Н-1 про нещасний випадок, який стався під час такого проїзду (крім випадків, коли працівник уклав з власником договір про використання власного транспорту в інтересах підприємства);

5) здійснення дій в інтересах підприємства, на якому потерпілий працює (під час надання допомоги іншому працівникові, здійснення дій щодо попередження можливих аварій, щодо рятування людей та майна підприємства), інших дій наявності розпорядження роботодавця;

6) ліквідації аварій, наслідків надзвичайної ситуації технологічного і природного характеру на виробничих об\’єктах і транспортних засобах, які використовуються підприємством;

7) виконання роботи в порядку надання підприємством шефської допомоги;

8) прямування працівника до об\’єктів обслуговування за затвердженими маршрутами або до інших об\’єктів за дорученням власника;

9) перебування на транспортному засобі або на місці його стоянки, на території вахтового селища, в тому числі під час змінного відпочинку якщо настання нещасного випадку пов\’язане з виконанням працівником трудових обов\’язків або впливом на нього виробничого фактора або середовища (п. 14 Порядку).

6. Відповідно до Порядку визнаються пов\’язаними з виробництвом, розслідуються із складанням акта за формою Н-1 і беруться на облік, зокрема, такі випадки:

1) раптового погіршення стану здоров\’я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;

2) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;

3) заподіяння працівникові під час виконання або в зв\’язку з виконанням ним трудових обов\’язків тілесних ушкоджень іншою особою або вбивства працівника. Оскільки частина друга ст. 2 КЗпП імперативно формулює право працівника на здорові і безпечні умови праці, власника слід визнати зобов\’язаним, зокрема, забезпечити безпеку працівника, виключити посягання на життя і здоров\’я працівника. Тому розслідуються, оформляються актом Н-1 і беруться на облік будь-які випадки заподіяння працівникові тілесних ушкоджень або його вбивства під час виконання або в зв\’язку з виконанням ним трудових обов\’язків, крім випадків, коли заподіяння працівникові тілесних ушкоджень або вбивство мали місце з особистих мотивів (якщо цей факт встановлено судом чи слідчим органом).

4) нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров\’я працівника. За результатами розслідування акт за формою Н-1 складається, якщо стан здоров\’я працівника погіршився внаслідок впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, або якщо робота протипоказана працівникові відповідно до медичного висновку про стан його здоров\’я, а потерпілий не проходив медичний огляд, передбачений законодавством (п. 10 Порядку).

7. Розслідуються, але не беруться на облік і не оформляються актами за формою Н-1 такі нещасні випадки:

1) які сталися з особами, які прямували на роботу або поверталися з неї пішки, на громадському або власному транспортному засобі (крім випадків, коли було укладено договір про використання власного транспорту в інтересах виробництва і нещасний випадок стався під час такого використання). В таких випадках розслідування здійснюється відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру;

2) які сталися за місцем постійного проживання в польових і вахтових селищах. Слова \”постійного проживання\” (п. 18 Порядку) не означають таке місце, де прописаний (зареєстрований) працівник (тимчасово або постійно) відповідно до встановлених вимог. За умови зв\’язку нещасного випадку з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов\’язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища акт за формою Н-1 складається;

3) факти самогубств, природної смерті (із зазначеними вище винятками), а також нещасні випадки, які сталися під час вчинення працівником злочину або іншого правопорушення. Рішення про кваліфікацію нещасного випадку як такого, що має такі ознаки, приймається комісією з розслідування нещасного випадку, однак тільки за наявності і на підставі офіційного висновку відповідного органу (медичного висновку про факт звичайної смерті; прокуратури – про самогубство; суду – про визнання потерпілого таким, що вчинив злочин чи інше правопорушення);

4) які сталися внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами або іншими отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, зупинка серця тощо), крім випадків, коли це викликано застосуванням зазначених речовин у виробничих процесах, неправильним їх зберіганням або транспортуванням. Висновок про отруєння алкоголем або наркотичними засобами комісія з розслідування нещасного випадку робить на підставі письмового висновку медичного закладу. Не оформляються актом за формою Н-1 і не беруться на облік нещасні випадки, якщо потерпілий перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп\’яніння і був відсторонений від роботи;

5) які сталися під час використання працівником в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів.

Про такі нещасні випадки складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.

8. На працівників (потерпілих, очевидців або тих, хто виявив нещасний випадок) покладається обов\’язок повідомити про це безпосереднього керівника, керівника робіт або іншу посадову особу та вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому (п. 8 Порядку).

Обов\’язок повідомити власника про кожний випадок звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства покладається також на лікувально-профілактичні заклади, куди потерпілі звертаються за допомогою. Вони зобов\’язані направляти екстрене повідомлення за встановленою формою також відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, якщо нещасний випадок не був зареєстрований на підприємстві. У разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) інформація направляється до санітарно-епідеміологічної служби.

9. Керівник (інша посадова особа), яка одержала повідомлення про нещасний випадок, зобов\’язаний: 1) терміново організувати медичну допомогу потерпілому, в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; 2) повідомити про те, що сталося, власника, профспілкову організацію; якщо нещасний випадок стався внаслідок пожежі – орган пожежної охорони; при гострому професійному захворюванні (отруєнні) – орган санепідемслужби; 3) зберігати до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування в тому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не призведе до додаткових шкідливих наслідків); 4) вжити заходів до недопущення подібних випадків.

10. Власник зобов\’язаний своїм наказом призначити комісію з розслідування нещасного випадку. До складу комісії включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (голова комісії), головний спеціаліст або керівник підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий (якщо потерпілий не є членом профспілкової організації, до комісії включається уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці). До складу комісії можуть бути внесені й інші особи на розсуд керівника. У разі гострого професійного захворювання до складу комісії включається спеціаліст санепідемстанції.

На суднах морського, річкового та рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземних портах комісія з розслідування нещасного випадку створюється капітаном судна з повідомленням власника судна.

Право брати участь у розслідуванні нещасного випадку має потерпілий або його довірена особа.

11. На комісію з розслідування нещасного випадку покладаються такі обов\’язки:

1) обстежити місце нещасного випадку, провести опитування очевидців і осіб, причетних до нещасного випадку, по можливості одержати пояснення від потерпілого;

2) розглянути й оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;

3) установити обставини і причини нещасного випадку, виявити осіб, які допустили порушення нормативних актів щодо охорони праці, а також розробити заходи для запобігання подібним випадкам;

4) скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 (у відповідних випадках – формою НПВ) про потерпілого у шести примірниках і подати його на затвердження роботодавцю.

Комісія зобов\’язана до першого примірника акта за формою Н-5 додати: 1) акт за формою Н-1; 2) пояснення свідків, потерпілого; 3) при необхідності – схеми, фотографій та інші документи, що характеризують стан робочого місця; 4) медичний висновок про наявність в організмі потерпілого алкоголю, отруйних або наркотичних речовин.

12. На власника покладається обов\’язок розглянути і затвердити акти за формою Н-1 (НПВ) протягом доби після закінчення розслідування. Проконтролювати своєчасність виконання цього обов\’язку важко, оскільки законодавство не передбачає визначення з точністю до години і хвилин моменту закінчення розслідування та передачі актів власникові на затвердження. Тому слід зробити висновок про те, що акт за формою Н-1 (НПВ) повинен бути затверджений не пізніше наступного дня після закінчення розслідування і передачі власникові складених комісією актів. Якщо нещасний випадок стався за межами підприємств, добовий термін обчислюється після одержання необхідних матеріалів.

13. Власник зобов\’язаний протягом трьох діб після затвердження акта забезпечити надсилання по одному примірнику акта форми Н-1 таким особам:

1) потерпілому або особі, яка представляє його інтереси (разом з актом розслідування нещасного випадку за формою Н-5);

2) керівникові (головному спеціалістові) цеху або іншого структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання таким випадкам надалі;

3) відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (разом з копією акта про розслідування нещасного випадку);

4) відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

5) первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;

6) керівникові (спеціалістові) служби охорони праці (йому акт за формою Н-1 надсилається разом з першим примірником акта розслідування нещасного випадку і усіма матеріалами розслідування), який зобов\’язаний забезпечити збереження акта разом з матеріалами розслідування протягом 45 років. При реорганізації підприємств акт разом з усіма додатками до нього передається правонаступникові, а за умови ліквідації підприємства – передається до державного архіву для подальшого зберігання протягом зазначеного терміну.

Інші примірники акта зберігаються до здійснення зазначених у ньому заходів, але не менше двох років.

У разі гострого професійного захворювання (отруєння) копія акта за формою Н-1 повинна бути надіслана до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

14. Встановлені такі особливості розслідування окремих нещасних випадків:

1) нещасні випадки, про які безпосередній керівник потерпілого або власник не були своєчасно попереджені, або внаслідок яких втрата працездатності настала не відразу, розслідуються незалежно від строку, коли стався нещасний випадок, протягом місяця з дня надходження заяви від потерпілого або особи, яка представляє інтереси потерпілого. Питання про складання акта про нещасний випадок за таких умов вирішуються комісією з розслідування відповідно до встановлених правил (п. 26 Порядку);

2) нещасний випадок, що стався на підприємстві з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання його керівника, розслідується підприємством, в якому стався нещасний випадок, за участю в комісії з розслідування представника підприємства, працівником якого є потерпілий. Нещасний випадок береться на облік підприємством, з яким потерпілий перебуває в трудових відносинах. Один примірник затвердженого акта залишається на підприємстві, де стався нещасний випадок, для усунення причин нещасного випадку, а інші надсилаються на підприємство, з яким потерпілий перебуває в трудових відносинах (п. 28 Порядку);

3) за місцем проведення роботи розслідуються і беруться на облік нещасні випадки, які сталися з працівниками, тимчасово переведеними на інше підприємство або такими, що працюють за сумісництвом (п. 29 Порядку);

4) нещасні випадки з працівниками, які виконують роботи під керівництвом своїх посадових осіб на виділених окремих територіях, об\’єктах, дільницях іншого підприємства, розслідуються і беруться на облік підприємством, з яким працівники перебувають у трудових правовідносинах (п. 30 Порядку);

5) нещасні випадки з особовим складом аварійно-рятувальних формувань, що залучені до роботи на підприємстві на основі договорів з цими формуваннями та виконують роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, розслідуються підприємством, на якому стався нещасний випадок за участю представників командування аварійно-рятувального формування (п. 31 Порядку);

6) нещасні випадки з працівниками Державної служби охорони, які охороняють об\’єкти підприємства відповідно до договору, розслідуються і беруться на облік цими підрозділами. До комісії з розслідування нещасного випадку залучається представник підприємства. Аналогічним чином розслідуються нещасні випадки з працівниками інших підприємств, які надають послуги щодо охорони об\’єктів (п. 32 Порядку);

7) якщо з автомобілів з водіями різних підприємств автотранспортним або іншим підприємством формується зведена автоколона, нещасні випадки з водіями такої автоколони розслідуються автотранспортним або іншим підприємством, яке сформувало зведену автоколону, за участю представника підприємства, яке направило відповідного водія на зазначені роботи (п. 33 Порядку);

8) нещасні випадки з учнями і студентами навчальних закладів, що сталися під час проходження ними виробничої практики або виконання робіт під керівництвом посадових осіб підприємства, розглядаються і беруться на облік підприємством. До комісії з розслідування нещасного випадку повинен бути включений представник навчального закладу (п. 34 Порядку);

9) нещасні випадки, що сталися під час виконання трудових обов\’язків на транспортних засобах (автомобілях, поїздах, морських і річкових суднах тощо) за межами території підприємства, розслідуються в загальному порядку. При розслідуванні використовуються матеріали відповідних державних служб по нагляду за безпекою руху. Висновки цих служб надсилаються підприємству, у трудових відносинах з яким перебуває працівник, у 10-денний строк після їх підготовки (п. 35 Порядку);

10) нещасні випадки, що сталися з членами екіпажів (бригад) (незалежно від громадянства) на морських і річкових суднах, літаках, засобах залізничного транспорту, які перебувають за кордоном (у портах, на станціях, корабельних заводах, у майстернях тощо), розслідуються відповідно до Порядку. Якщо нещасний випадок стався з вини іноземного суб\’єкта, що дає підстави для пред\’явлення до нього майнових вимог, акт повинен бути поданий на підпис цьому суб\’єктові. При його відмові підписати акт інформація про це направляється в консульство або посольство України у відповідній державі;

11) нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви, що надається згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, а також під час перебування працівника на території підприємства у зв\’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов\’язкового медичного огляду або проведенням з дозволу чи ініціативи роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів і тренувальних занять, розслідується та береться на облік згідно з вимогами Порядку.

15. Спеціальне розслідування проводиться за фактами нещасних випадків групових (тобто таких, що сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження здоров\’я), із смертельним наслідком, смерті на підприємстві, зникнення працівника під час виконання трудових обов\’язків. За рішенням органу Держнаглядохоронпраці проводиться спеціальне розслідування інших нещасних випадків з тяжкими наслідками, в тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

16. На власника покладається обов\’язок повідомити про нещасний випадок, який підлягає спеціальному розслідуванню, такі органи:

1) відповідний територіальний орган Держнаглядохоронпраці;

2) орган прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

3) робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

4) міністерство або інший орган управління майном. У разі його відсутності повідомлення надсилається місцевому органу виконавчої влади або виконавчому органу місцевого самоврядування;

5) відповідну установу санітарно-епідеміологічної служби (лише в разі гострих професійних захворювань, отруєнь);

6) первинну організацію профспілки, членом якої є потерпілий;

7) відповідний орган з питань захисту населення від надзвичайних ситуацій.

17. Для спеціального розслідування нещасного випадку комісія призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії з розслідування. До складу комісії включаються:

1) посадова особа відповідного органу по нагляду за охороною праці (голова комісії);

2) представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

3) представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі його відсутності – місцевого органу виконавчої влади;

4) керівник (спеціаліст) служби охорони підприємства або інший представник роботодавця;

5) представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий. Якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії включається уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

6) представник вищестоящого профспілкового органу;

7) спеціаліст санепідемслужби (в разі професійного захворювання або отруєння);

8) у разі необхідності для участі в розслідуванні залучаються представники інших зацікавлених організацій (штабу цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, органів охорони здоров\’я тощо).

18. Комісію із спеціального розслідування нещасних випадків, що сталися на ядерних установах, призначається Держатомрегулювання.

Комісію із спеціального розслідування нещасних випадків, що сталися під час катастроф та аварій з повітряними, морськими та річковими суднами, рухомим складом залізничного транспорту утворює відповідний орган нагляду за безпекою польотів, судноплавства, руху з обов\’язковим виключенням до неї представників Держнаглядохоронпраці, відповідного робочого органу Фонду, профспілкової організації, вищестоящого органу профспілки. Головою комісії призначається посадова особа відповідного органу нагляду за безпекою польотів, судноплавства, руху.

19. Комісія із спеціального розслідування групових нещасних випадків, в результаті яких загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, утверджується наказом Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінетом Міністрів.

20. Для встановлення причин нещасного випадку і розроблення заходів щодо запобігання їм в майбутньому комісія з спеціального розслідування має право вимагати залучення до розслідування за рахунок підприємства експертів, спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших організацій, органів виконавчої влади і державного нагляду за охороною праці. Експертна комісія створюється власником за вимогою комісії з спеціального розслідування.

За вимогою комісії з спеціального розслідування власник зобов\’язаний:

– зробити фотознімки місця нещасного випадку, пошкодженого об\’єкта, устаткування, інструменту, а також надати технічну документацію та інші необхідні матеріали;

– надати для роботи комісії з спеціального розслідування приміщення, транспорт, засоби зв\’язку;

– провести медичне обстеження працівників відповідної дільниці підприємства (в разі гострого професійного захворювання або отруєння);

– забезпечити проведення лабораторних досліджень і випробувань, виконання технічних розрахунків та інших необхідних робіт;

– забезпечити передрук і тиражування необхідної кількості матеріалів спеціального розслідування.

21. Граничний термін проведення спеціального розслідування – 10 днів. Результатом роботи комісії є акт спеціального розслідування (за формою Н-5), який підписується головою та всіма членами комісії. На основі цього акта відповідно до висновків комісії складається акт за формою Н-1 на кожного потерпілого. Власник зобов\’язаний затвердити ці акти не пізніше доби після підписання акта спеціального розслідування.

22. Власник зобов\’язаний у п\’ятиденний термін розглянути матеріали спеціального розслідування нещасного випадку і видати наказ за результатами розслідування. У наказі повинні бути передбачені заходи, спрямовані на запобігання подібним нещасним випадкам у майбутньому. Цим же наказом власник зобов\’язаний вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці.

23. Порядок розслідування та обліку хронічних професійних захворювань і отруєнь визначається пунктами 68 – 74 Порядку. Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до Переліку професійних захворювань.

У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для визначення остаточного діагнозу і зв\’язку захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст з профпатології направляє хворого до відповідного спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Перелік спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань затверджується та переглядається кожні п\’ять років Міністерством охорони здоров\’я. У спірних випадках діагноз профзахворювання встановлюється Інститутом медицини праці Академії медичних наук. Він виносить остаточне рішення щодо зв\’язку захворювання з умовами праці працівника. У разі незгоди працівника з висновками щодо зв\’язку захворювання з умовами праці працівник має право звернутися із скаргою до суду.

Лікувально-профілактичні заклади визначають зв\’язок профзахворювання з умовами праці працівника на основі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Санепідемстанції видають такі характеристики на запити керівників лікувально-профілактичних закладів, які обслуговують підприємства, спеціалістів із профпатології міста (області), завідуючих спеціальними відділеннями профпатології міських (обласних) лікарень, науково-дослідних інститутів гігієни праці і профзахворювань.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, закладів охорони здоров\’я, яким надано таке право. У разі необхідності роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

За результатами роботи експертної комісії на кожного потерпілого лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювання, складають повідомлення за формою П-3 та надсилають його підприємству, де працює хворий, санепідемстанції та лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує дане підприємство, відповідному органу виконавчої дирекції Фонду.

24. Власник зобов\’язаний провести розслідування причин професійних захворювань протягом 10 днів після одержання повідомлення про профзахворювання. Для проведення розслідування керівник підприємства своїм наказом створює комісію. До складу комісії входять: представник санепідемстанції (голова комісії), представник лікувально-профілактичного закладу, представник підприємства, представник профспілкової організації, членом якої є хворий (або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці).

25. На власника покладається обов\’язок надати комісії з розслідування: 1) дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу з інструментальними вимірюваннями їх значень; 2) документацію на виробничий процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки тощо). Власник зобов\’язаний також для роботи комісії з розслідування надати приміщення, транспорт, засоби зв\’язку, забезпечити друкування, оформлення і тиражування матеріалів тощо.

26. Комісія з розслідування одержує письмові пояснення від посадових осіб або інших працівників по суті розслідування, проводить гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень.

Акт розслідування профзахворювання за формою П-4 складається комісією протягом трьох діб після закінчення розслідування в шести примірниках, які після затвердження надсилаються роботодавцем: 1) хворому; 2) до лікувально-профілактичного закладу, який обслуговує підприємство; 3) робочому органу виконавчої дирекції Фонду; 4) у профспілкову організацію, членом якої є хворий. Один примірник акта залишається в санепідемстанції для аналізу і контролю за виконанням намічених заходів. На підприємстві перший примірник акта розслідування зберігається протягом 45 років.

27. Якщо профзахворювання виявлено у працівника, направленого для роботи в іншому підприємстві, розслідування проводиться під керівництвом санепідемстанції, яка здійснює нагляд за підприємством, на якому виявлено профзахворювання. У роботі комісії з розслідування профзахворювань бере участь представник підприємства, з яким потерпілий (хворий) перебуває в трудових відносинах.

Реєстрація та облік профзахворювання в розглянутому випадку, здійснюється підприємством, з яким хворий перебуває в трудових відносинах, санепідемстанцією, яка здійснює контроль за цим підприємством і відповідним робочим органом виконавчої дирекції Фонду.