Archives Листопад 2015

Власник або уповноважений ним орган підприємства, об\’єднання, структурного підрозділу несе відповідальність перед бригадою за створення нормальних умов для високопродуктивної праці (надання роботи, забезпечення справного стану механізмів та устаткування, технічною документацією, матеріалами та інструментами, енергією, створення безпечних і здорових умов праці). При невиконанні бригадою виробничих показників з вини власника або уповноваженого ним органу за бригадою зберігається фонд оплати праці, розрахований за тарифними ставками. Службові особи, винні у порушенні обов\’язків власника або уповноваженого ним органу перед бригадою, притягаються до дисциплінарної відповідальності, а за зайві грошові виплати бригади – також до матеріальної відповідальності перед підприємством у порядку і розмірах, встановлених законодавством.

Бригада несе відповідальність перед власником або уповноваженим ним органом підприємства за невиконання з її вини виробничих показників. У цих випадках оплата провадиться за виконану роботу, премії та інші заохочувальні виплати не нараховуються. Збитки, заподіяні підприємству випуском неякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з її колективного заробітку в межах середнього місячного заробітку бригади. При розподілі колективного заробітку між членами бригади враховується вина конкретних працівників у випуску неякісної продукції.

Коментар:

1. Частина перша статті, що коментується, містить досить тверде правило, яке покладає відповідальність на власника за створення нормальних умов для високопродуктивної праці бригади (надання роботи, забезпечення справного стану механізмів і устаткування, забезпечення технічною документацією, матеріалами, інструментами, енергією, створення безпечних і здорових умов праці). Однак порівняння частин першої та другої ст. 2528 КЗпП дає підставу стверджувати, що в частині першій сформульована лише декларація, яка не виконує ролі реального правового регулятора відповідних відносин.

2. Якщо власник, керівник структурного підрозділу підприємства не створили трудовому колективу бригади зазначених вище умов, і бригада внаслідок цього з вини зазначених осіб не виконала виробничих показників, відповідає перед бригадою підприємство, а не ці особи. Форма відповідальності – збереження за бригадою фонду оплати праці, але не всього, а тільки тієї його частини, яка розрахована за тарифними ставками. Якщо стати на теоретичне підґрунтя, то це навіть і не відповідальність, а дещо ширші підстави та дещо вищі розміри гарантованої заробітної плати порівняно з загальними правилами про оплату часу простою не з вини працівників (ст. 113 КЗпП).

3. У свою чергу службові особи, винні в порушенні обов\’язків власника перед бригадою, передбачених частиною першою ст. 2528 КЗпП, несуть дисциплінарну і матеріальну відповідальність перед підприємством. Природно, матеріальна відповідальність при цьому застосовується відповідно до статей 130 – 138 КЗпП.

4. У разі невиконання бригадою з її вини виробничих показників оплата провадиться за виконану роботу. Премії та інші заохочувальні виплати при цьому не нараховуються. У частині третій ст. 2528 КЗпП такий порядок оплати праці іменується відповідальністю, хоча вживання цього поняття в даному випадку є недоречним.

5. Далі в частині третій ст. 2528 КЗпП мова йде дійсно про відповідальність. Причому, тут встановлена спеціальна, не передбачена статтями 130 – 138 КЗпП, відповідальність трудового колективу бригади і членів бригади. Бригада несе відповідальність перед підприємством за збитки, заподіяні з вини бригади. Визначення збитків дається в ст. 22 Цивільного кодексу. Поняття збитків ширше, ніж поняття прямої дійсної шкоди, яка визнається підставою матеріальної відповідальності працівника перед власником (ст. 130 КЗпП). Збитки містять у собі відповідні витрати, здійснені кредитором (потерпілою стороною), втрату та пошкодження майна, а також ті доходи, які кредитор одержав би, якби зобов\’язання було виконано боржником належним чином. Поняття прямої дійсної шкоди містить у собі перші два компоненти збитків (витрати, а також втрату та пошкодження майна), але не включає третього (неодержані доходи). Покладення на бригаду обов\’язку відшкодувати збитки, а не пряму дійсну шкоду, підтверджує особливий характер цієї відповідальності, яка не може розглядатися як різновид відповідальності матеріальної, як вона розуміється у ст. 130 – 138 КЗпП.

6. Передбачено також, що збитки, заподіяні підприємству випуском недоброякісної продукції з вини бригади, відшкодовуються з колективного заробітку, в межах середнього місячного заробітку бригади. Законодавство не передбачає порядку визначення середнього місячного заробітку бригади. Тому уявляється допустимим у цьому випадку за аналогією застосувати правило абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, відповідно до якого середній місячний заробіток слід нараховувати за два місяці, які передували настанню події, що стала підставою для виплати.

7. Оскільки майнова відповідальність бригади не вкладається в загальну концепцію матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, ст. 2528 КЗпП встановила й особливий механізм застосування цієї відповідальності. Збитки, заподіяні підприємству випуском з вини бригади недоброякісної продукції, відшкодовуються з колективного заробітку бригади в зазначених вище межах, тобто після нарахування заробітної плати бригаді за розрахунковий період (місяць) від нього віднімається сума збитків, заподіяних підприємству випуском недоброякісної продукції в цьому ж місяці. При великих сумах збитків їх відшкодування з колективного заробітку бригади провадиться з урахуванням межі – середній місячний заробіток бригади – без будь-яких інших обмежень. Таким чином, за підсумками місяця може виявитися, що немає того заробітку, який слід ділити між членами бригади з урахуванням коефіцієнта трудової участі. Члени бригади при відсутності колективного заробітку у зв\’язку з тим, що він зарахований у відшкодування заподіяних підприємству збитків, не мають права навіть на гарантію, встановлену частиною другою ст. 2527 КЗпП. Однак якщо після відшкодування збитків, заподіяних підприємству, та частина колективного заробітку, що залишається, достатня для виплати членам бригади заробітку в розмірі мінімального розміру заробітної плати, усім працівникам повинна бути виплачена заробітна плата в такому розмірі. Диференціація розміру заробітної плати членів бригади з урахуванням вини окремих її членів у випуску недоброякісної продукції можлива лише після гарантованого частиною другою статті 2527 КЗпП нарахування заробітку кожному працівникові в розмірі не менше мінімальної заробітної плати, встановленої державою.

8. У зв\’язку з тим, що в частині третій ст. 2528 КЗпП йдеться про збитки, заподіяні \”випуском недоброякісної продукції\”, правопорушення (випуск) повинне розумітися як таке, що продовжується. Тому кілька фактів випуску бригадою недоброякісної продукції протягом розрахункового періоду, за який нараховується колективний заробіток бригади, повинні розглядатися як одне порушення, межа відповідальності за яке дорівнює середньому місячному заробітку бригади. Розрахунковий період не обов\’язково повинен дорівнювати місяцю. Підприємства на це не йдуть, але, абстрактно розмірковуючи, цілком допустимо за розрахунковий період прийняти півмісяця або тиждень. Розрахунковий період можна й збільшити, виплачуючи працівникам аванс із додержанням строків, встановлених ст. 115 КЗпП (ст. 24 Закону \”Про оплату праці\”). Це може відповідно змінити період, випуск недоброякісної продукції протягом якого повинен кваліфікуватися як єдине правопорушення, що продовжується.

9. Якщо місячного заробітку бригади недостатньо для відшкодування підприємству збитків відповідно до ст. 2528 КЗпП, збитки можуть бути відшкодовані за рахунок заробітку наступних місяців. Однак при розподілі колективного заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнту трудової участі зменшення розміру заробітної плати працівника з урахуванням його вини у випуску недоброякісної продукції можливе лише в ті місяці, в які з колективного заробітку бригади провадиться відшкодування (у тому числі і в наступні за місяцем заподіяння збитків місяці, якщо колективного заробітку за місяць, у якому збитки були заподіяні, не вистачило для відшкодування збитків).

10. На членів бригади, заробіток яких визначається в порядку розподілу колективного заробітку працівників із застосуванням коефіцієнта трудової участі та урахуванням їх вини у випуску недоброякісної продукції, не поширюються гарантії, встановлені на випадок притягнення до матеріальної відповідальності. Тому не виключається при розподілі колективного заробітку з урахуванням вини працівників у випуску недоброякісної продукції зменшити розмір заробітку працівника і більше, ніж на середній місячний заробіток при додержанні гарантій, встановлених ст. 2527 КЗпП.

11. На членів бригади, заробіток яких визначається в порядку розподілу колективного заробітку бригади з урахуванням коефіцієнту трудової участі та вини у випуску недоброякісної продукції, не поширюються обмеження на утримання з заробітної плати, оскільки саме поняття \”утримання\” відноситься до нарахованої заробітної плати (точніше – належної до виплати). У випадку, що розглядається, провадяться дії, які передують нарахуванню.