Науково-практичний коментар до ст. 219 Кодексу законів про працю України
Стаття 219. Оплата проїзду до місця знаходження вищого навчального закладу
Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів – у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.
У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.
Коментар:
1. На власників незалежно від форми власності підприємства покладається обов\’язок оплачувати проїзд працівників, які навчаються без відриву від виробництва у вищих закладах освіти, до місцезнаходження навчального закладу та назад у розмірі п\’ятдесяти відсотків вартості проїзду. Ст. 219 КЗпП не містить обмежень щодо виду транспортного засобу і класу вагона (каюти). Вона також не містить посилань до будь-яких актів, які такі обмеження встановлюють. За таких умов оплата проїзду повинна провадитися відповідно до правил оплати проїзду при відрядженнях.
2. Оплата в такому ж розмірі вартості проїзду до місця знаходження навчального закладу та назад для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів не ставиться в залежність від того, що в цьому навчальному році працівник уже використовував право на проїзд до місця знаходження навчального закладу та назад у зв\’язку з поїздкою на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт, складання іспитів та заліків.