Науково-практичний коментар до ст. 49 Господарського кодексу України
Стаття 49. Відповідальність суб\’єктів підприємництва
1. Підприємці зобов\’язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об\’єднань, інших суб\’єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
2. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.
Коментар:
Правовий статус підприємця передбачає як широкі права, так і певні обов\’язки у різних сферах господарської діяльності. Суб\’єкти підприємництва несуть обов\’язки, пов\’язані з організацією та здійсненням підприємницької діяльності, обсяг і зміст яких встановлюються даним Кодексом та іншими законодавчими актами України, а також їх установчими документами.
Виділяють такі обов\’язки підприємця:
– обов\’язки, які виникають у процесі створення суб\’єктів підприємництва (реєструватися як суб\’єкти підприємницької діяльності в установленому законом порядку, дотримуватися передбаченого законом порядку ліцензування та патентування окремих видів діяльності, у визначених законом випадках здійснювати перереєстрацію);
– обов\’язки, які виникають у процесі здійснення господарської діяльності (не припускати недобросовісної конкуренції та встановлених антимонопольним законодавством проявів монополізму на ринках; виконувати свої господарські зобов\’язання, не порушувати права та інтереси споживачів; виконувати правила сертифікації; в установленому законом порядку здійснювати фінансовий та статистичній облік; своєчасно надавати податковим органам декларації й інші податкові документи; сплачувати податки та інші обов\’язкові платежі; не порушувати прав та законних інтересів громадян, підприємств, організацій та установ).
Окремо можна виділити обов\’язки підприємців, пов\’язані з дотриманням законодавства про працю (забезпечувати оплату праці не нижче встановленої законодавством, виконувати встановлені правила з охорони праці, техніки безпеки, додержувати санітарні умови праці тощо), а також обов\’язки, передбачені природоохоронним законодавством (раціонально використовувати природні ресурси; охороняти навколишнє середовище від забруднення та шкідливого впливу; своїм коштом відшкодовувати витрати на відновлення та охорону природних ресурсів).
Обсяг цих обов\’язків у різних суб\’єктів може відрізнятись залежно від їх цілей та задач, виду діяльності, розвиненості господарських зв\’язків.
Об\’єктивною підставою відповідальності є наявність шкоди. Заподіяння шкоди тягне за собою відповідальність як у разі наявності збитків, так і тоді, коли вони відсутні, оскільки поняття шкоди є більш широким, ніж поняття збитків. Під збитками тут слід розуміти спричинені неправомірними діями суб\’єкта господарювання невиправдані витрати іншої сторони, втрату або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які могли б бути отримані у разі належного виконання зобов\’язання суб\’єктом господарювання. Випадки, які не охоплюються даним переліком, не підпадають під поняття збитків. Що стосується категорії шкоди, то до неї включається також моральна шкода (наприклад, у відносинах із захисту прав споживачів тощо). Таким чином, наявність шкоди — як сукупності збитків та моральної шкоди – є однією з підстав відповідальності, елементом об\’єктивної сторони правопорушення.
За невиконання чи неналежне виконання зобов\’язань чи порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності до підприємця застосовуються господарські санкції у вигляді відшкодування збитків, сплати штрафу, оперативно-господарські санкції, а також адміністративно-господарські санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законами.
Отже, набуття особою статусу суб\’єкта підприємницької діяльності передбачає наділення її відповідним колом прав та обов\’язків, обсяг яких визначається Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами, а також установчими документами суб\’єкта.
Зокрема, законодавством України передбачається цілий ряд обов\’язків суб\’єктів підприємницької діяльності, серед яких обов\’язок зареєструватися в якості суб\’єкта підприємницької діяльності; у випадках і в порядку, встановлених законодавством, отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення певного виду підприємницької діяльності; сплачувати податки, збори та інші обов\’язкові платежі тощо. Так, ч. 1 коментованої статті одним із обов\’язків суб\’єктів підприємництва передбачається не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об\’єднань, інших суб\’єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.
У випадку завдання суб\’єктом підприємницької діяльності шкоди або збитків іншим суб\’єктам підприємництва, державі, органам місцевого самоврядування тощо на підприємця покладається як майнова, так і інша, передбачена законодавством, відповідальність. Так, Господарський кодекс містить розділ 5, присвячений питанню відповідальності за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, до підприємця може бути застосований один із видів такої відповідальності залежно від характеру правопорушення (наприклад, відшкодування збитків, сплата штрафних санкцій, застосування до підприємця адміністративно-господарських санкцій тощо).